Рішення № 63260113, 25.11.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7244/15-ц

Провадження № 2/362/351/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2016 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_2, треті особи військова частина А-1789, Васильківська районна державна адміністрація Васильківського району Київської області в особі служби у справах дітей та сімї, про усунення перешкод в користуванні майном,-

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з вимогами про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобовязання відповідачів звільнити спірне житло - квартиру АДРЕСА_1, оскільки останні займають власність Міністерства оборони України без відповідних правових підстав.

У судовому засіданні представники Міністерства оборони України та Київського КЕУ МО України, третьої особи - військової частини А- 1789, вимоги позову підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

При цьому представник військової частини підтвердив обставини надання відповідачам спірного житла за рішенням Президента України ОСОБА_4 під час відвідування ним, у звязку із святкуванням Дня Збройних сил Україну в грудні 2009 року, військових частин Васильківського гарнізону.

Відповідач ОСОБА_2, яка діє самостійно та як законний представник своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5, щодо задоволення позову категорично заперечувала, наполягала на тому, що протиправних дій для зайняття спірної нерухомості вона не вчиняла.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, хоча про дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в тому числі, через засоби масової інформації.

Представник третьої особи служи у справах дітей та сім»ї Васильківської районної державної адміністрації Київської області, в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала, через неможливість зобовязання неповнолітньої звільнити спірну квартиру без надання їй іншого житла.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями вимог ст.ст.1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Як вбачається з положень ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених фізичними особами позовних вимог.

Згідно з положеннями ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з положень ч.ч.1 і 3 ст.61 ЦПК України, обставині, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставині, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень п.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Положеннями ст.ст.116 і 117 ЖК України передбачені випадки виселення без надання іншого жилого приміщення, а саме, в разі самоправного зайняття жилого приміщення, його систематичного руйнування, використання не за призначенням, систематичного порушення правил співжиття, а також у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, самоправного зайняття жилого приміщення.

Порядок виселення з наданням іншого житлового приміщення передбачено положеннями ст.ст.94, 99 ЖК України.

Положення п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року зазначають, що при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства.

У відповідності до положень ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», для укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібен попередній дозвіл органів опіки та піклування.

Положення ч.2 ст.13 та ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти члени сімї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до положень ст.3 Конвенції Про права дитини, яка відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України „Про міжнародні договори України є частиною національного законодавства, одним із проявів державного піклування про дитину є приділення якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, в тому числі, які необхідні для її благополуччя, забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

З огляду матеріалів справи вбачається, що наказом начальника Васильківського гарнізону № 126 від 10 грудня 2009 року на підставі протоколу засідання житлової комісії військової частини А 1789 від 11 грудня 2009 року № 1, закріплено житлове приміщення квартиру АДРЕСА_2 за начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки в/частини А 1789 майором ОСОБА_1 зі складом сімї три особи (він, дружина та донька, ІНФОРМАЦІЯ_1), який за рішенням житлової комісії в/частини А 1789 від 28 липня 2006 року № 6 був зарахований та перебував у списках осіб які мають право першочергового одержання житла.

Як вбачається з листа Київського КЕУ МО України від 11 грудня 2009 року на імя голови Васильківської районної адміністрації Київської області, під час проведення урочистих заходів по врученню бойового прапору 40 бригаді тактичної авіації, яка розташована у м. Василькові, з нагоди дня Збройних Сил України Президент України ОСОБА_4 прийняв рішення щодо забезпечення житлом сімї ОСОБА_1 На цей час пропонована квартира терміново оформляється для передачі Департаменту будівництва МО України для подальшого надання вищевказаному військовослужбовцю. З метою своєчасного виконання рішення Президента України Київське КЕУ МО України просить, як виняток надати оглядовий ордер на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3.

На підставі зазначеного листа Васильківською районною державною адміністрацією Київської області видано оглядовий ордер на службове жиле приміщення № 1 серії 2009/12/14 на імя ОСОБА_1 зі сімєю з двох чоловік (дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3О.) на право зайняття службового житлового приміщення жилою площею 35,2 м. кв, яке складається з двох кімнат у ізольованій квартирі АДРЕСА_4.

У відповідності до наказу № 8 від 2 лютого 2010 року начальника Васильківського гарнізону, попередній наказ № 126 від 10.12.2009 року скасований.

Згідно з рішенням Васильківського міськрайонного суду від 28 серпня 2014 року по цивільній справі № 362/6990/13-ц, законність якого підтвердження ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2014 року, в задоволені позову Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до родини ОСОБА_1, ОСОБА_2 про їх виселення із спірного житла без надання іншого житлового приміщення, було відмовлено.

За рішенням Васильківського міськрайонного суду від 27 січня 2016 року по цивільній справі № 362/7548/15, законність якого підтверджена ухвалами Апеляційного суду Київської області від 17 березня 2016 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2016 року, визнана законність перебування відповідачів у спірному житлі та укладення відповідних договорів з підприємствами на отримання комунальних послуг, в розірванні яких Міністерству оборони було відмовлено.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав Васильківського МБТІ № 29727800 від 20 квітня 2011 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності МО України на підставі договору іпотеки № 379 від 21 лютого 2011 року.

Актом від 23 травня 2011 року згадана квартира передана Київському КЕУ МО України.

При цьому суд звертає увагу, що у відповідності до положень ч.2 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні застодавця або третьої особи.

Згідно з положеннями ст.572 ЦК України, в силу застави заставодержатель має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Як вбачається із висновку № П874.25 від 21.11.2016 року Васильківська районна державна адміністрація Київської області вважає недоцільним виселення співвідповідача неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_5, без надання іншого житлового приміщення.

Як вбачається з замітки в газеті «Народна армія» від 18 грудня 2009 року «ОСОБА_3 - від Президента», заступник секретаріату Президента України за його дорученням передав військовослужбовцю ОСОБА_1, за попередньою обіцянкою гаранта конституції його дочці під час відвідування з нагоди вручення військовій частині Бойового прапора, ключі від нової квартири.

У відповідності до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 13.10.2016 року, відповідач перетнув кордон України з Росією потягом «Київ-Воронеж» 29 вересня 2012 року.

Таким чином, з огляду на зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що на правовідносини що виникли між сторонами необхідно застосовувати норми житлового законодавства, а не цивільного, на які посилаються позивачі, оскільки вселення відповідачів в спірне житло відбулося у 2009 році, тобто до набуття Міністерством оборони України прав власності у 2011 році, яке на думку суду відбулося на сумлінних правових підставах та не відповідає вимогам цивільного законодавства, при цьому, в діях відповідачів ознак самоправного зайняття спірного житла, суд не вбачає, а рівно як й інших правових підстав для зобовязання відповідачів звільнити займане житло, а також приймаючи до уваги інтереси неповнолітньої їх дочки, на думку суду законні підстави для задоволення позову відсутні.

Суд також звертає увагу, що вимоги позову до ОСОБА_1 взагалі безпідставні, оскільки останній у кінці вересня 2012 року виїхав на постійне місце проживання до Російської Федерації.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3, 4, 8, 10, 11, 15, 31, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 223 і 294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволені позову Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.