Рішення № 6326, 05.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.06 Справа 161/13-06

За позовом Приватне підприємство "Агросоюз"

До Приватне підприємство "Першотравневе"

про стягнення 52000 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

Представники:

Від позивача: Пальонко О.В. - довіреність;

Від відповідача: не з’явився;

суть спору:

Приватним підприємством „Агросоюз” (далі – позивач) заявлено позов до Приватного підприємства „Першотравневе” (далі –відповідач) про стягнення 52000 грн., з яких 26000 грн. –основний борг, 26000 грн. –відсотки за неповернення коштів.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не оплатив поставлений йому товар.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 22.05.2006р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача судом встановлено наступне.

Відповідач згідно видаткових накладних №1/6/03 від 03.06.2003 р., №2/06/3 від 05.06.2003 р. та №3/6/03 від 06.06.2003 р. отримав від позивача товар на загальну суму 32400 грн., що підтверджується довіреністю №492997 серія ЯЖБ від 03.06.2003 р.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати, то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

В силу п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 6400 грн., у зв’язку з чим на день подання позову нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 26000 грн.

Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензію позивача від 21.05.2005р. з вимогою сплатити заборгованість відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню та визнаний відповідачем становить 26000 грн.

Позивачем також заявлена вимога до відповідача про сплату відсоткової заборгованості за неповернення коштів у сумі 26000 грн.

Зазначена вимога не підлягає задоволенню з огляду на наведене.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що між позивачем та відповідачем вчинений письмовий правочин щодо відповідальності останнього за невиконання грошового зобов’язання у вигляді 0,14 відсотків за один день неповернення коштів, а будь-яких посилань на норми чинного законодавства, якими передбачено нарахування таких відсотків позивач не навів, суд вважає, що вимога про стягнення 26000 грн. відсотків за неповернення коштів задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 26000 грн. –основного боргу.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Першотравневе” (Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Насташка; код ЄДРПОУ 31443785) на користь Приватного підприємства „Агросоюз” (м. Київ, пров. Жуковського 6, кв. 607; код ЄДРПОУ 31304152) 26000 (двадцять шість тисяч) грн. заборгованості, а також судові витрати: 260 (двісті шістдесят) грн. державного мита та 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 26000 грн. відсотків за неповернення коштів відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Ю. Наріжний