Ухвала суду № 63259530, 07.12.2016, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/625/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 30262,63 грн. за кредитним договором №б/н від 12.01.2010 року, яка складається: із заборгованості за кредитом1416,49 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом23078,87 грн., заборгованості за пенею та комісією 3850,00 грн., штрафу (фіксована частина) 500,00 грн., штрафу (процентна складова) 1417,27 грн. та стягнення судових витрат при зверненні до суду в розмірі 1378,00 грн.

Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій ПАТ КБ «Приват Банк» просить з метою забезпечення позову накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» відзначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Враховуючи викладене та суть позовних вимог, зважаючи на те, що позивач порушуючи питання про накладення арешту на майно шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, не надав суду будь-яких доказів вартості майна, не обґрунтував необхідність застосування вибраного виду забезпечення позову, та співмірності виду забезпечення позову позовним вимогам, оскільки така невизначеність може призвести до порушення прав третіх осіб: власників, співвласників, володільців, обтяжувачів, що призведе до негативних цивільно-правових наслідків, обмеженню прав і свобод інших осіб.

В тому числі доказів того, що невжиття заходів по забезпеченню позову, може призвести до ускладнення виконання рішення суду, не надав підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв'язку з чим не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову.

Враховуючи наведене вважаю, що вимога про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Відповідно до абз.3 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом ст.293 ЦПК окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись вимогами ст.ст.151-153, 210 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню є не підлягає.

Суддя: ОСОБА_2