Рішення № 6325950, 02.04.2009, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-1005/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 року

Феодосійській міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Самойлової О.В.

при секретарі Ушак Ю.С.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 банку «Київська ОСОБА_1» в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії АБ «Київська ОСОБА_1» до ОСОБА_1 та Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач ОСОБА_3 банк «Київська ОСОБА_1» в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії АБ «Київська ОСОБА_1» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» про стягнення заборгованості по кредитному договору у сумі 32553,82 грн. Уточнивши свої вимоги, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно 19756,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01/07-02-70 від 27 лютого 2007 року, згідно якому позивач надав відповідачу кредит у сумі 30000,00 грн. строком до 24 лютого 2010 року з відсотковою ставкою 26 відсотків річних та сплати фіксованої плати за надання кредиту у розмірі 10% від суми наданого кредиту, відповідач зобов’язаний погашати отриманий кредит щомісячно в строк з 1-го по 20-е число відповідного місяця, та сплачувати відсотки за користування кредитом одночасно з повним поверненням кредиту, але відповідач систематично не вносить платежі, не сплачує проценти за користування кредитом, у зв’язку із цим на 01.07.2008 року за ним числиться заборгованість у сумі 32553,82 грн. Крім того, як забезпечення виконання цього договору, між позивачем та відповідачами було укладено договір поруки № 05/07-03-53 від 23.03.2007 року, згідно п. 2.1 цього договору ДП «Науково-дослідний інститут» зобов’язався перед позивачем відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором, тому позивач просить суд стягнути вищевказану суму з відповідачів солідарно, також стягнути судові витрати у сумі 355,54 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що працює на підприємстві з 1975 року, на тепер займає посаду заступника головного конструктора, на підприємстві склалася практика оформлення кредитів для фінансової підтримки ДП на працівників, кредити виплачувало підприємство, як патріот свого підприємства, він вважав за необхідне допомогти йому, директор його завірив, що після того, як він надасть згоду на оформлення кредиту, усі документи будуть оформлені без нього та кредит також буде повернутий без нього, його привезли разом із іншими робітниками до банку, він підписав документи, гроші не отримував, у зв’язку із тим, що грошима фактично користувалося підприємство, яке є поручителем за договором кредиту, просить покласти обов’язок з погашення залишку кредиту на підприємство.

Представник відповідача, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що підприємство не було обізнано про істотні умови кредитного договору з ОСОБА_1, згоду на отримання кредиту дружина ОСОБА_1 не давала, тому кредитний договір укладений з порушенням вимог ст. 65 СК України та є недійсним, позивач на адресу підприємства вимоги про повернення кредиту не направляв, майно підприємства, згідно із Статутом, є державною власністю, отже, на укладення вказаного договору поруки, необхідно було витребувати згоду Міністерства промислової політики України, таким чином, вказаний договір поруки укладений директором ДП «НДІ АУС» ОСОБА_4 з перевищенням владних повноважень і тому не може бути належно виконаний підприємством самостійно.

Суд, заслухавши відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

27 лютого 2007 року АБ «Київська ОСОБА_1» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 01/07-02-70, згідно якому позивач надав відповідачу кредит на суму 30000,00 грн. на 1092 дня, відповідач зобов’язаний щомісяця починаючи з 01.03.2007 року по 20.02.2010 року включно сплачувати 834,00 грн., не пізніше 20-го числа кожного місяця, залишок суми у розмірі 810,00 грн. сплатити не пізніше 24 лютого 2010 року, сплачувати відсотки за користування кредитом і фіксовану плату за надання кредиту, відсоткова ставка по кредиту встановлена у розмірі 26% річних, фіксована плата за надання кредиту встановлена у розмірі 10% від суми кредиту (а.с. 12). Позивач не виконував належним чином зобов’язання за договором та допустив заборгованість. Згідно із розрахунком, заборгованість за Кредитним договором на 02.04.2009 року складає 19756,07 грн., а саме: сума кредитної заборгованості – 5838,00 грн., залишок кредиту – 9150,00 грн., проценти за користування кредитом – 995,86 грн., прострочені відсотки – 2049,77 грн., штраф – 2049,77 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

23.03.2007 року позивач, ОСОБА_1 та ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» уклали договір поруки № 05/07-03-53 (а.с. 13), згідно п.2.1. ДП «НДІ АУС» - поручитель зобов’язався перед позивачем солідарно із боржником відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором, поручителю відомі та зрозумілі усі умови кредитного договору.

Стаття 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку, а на підставі вимог статті 554 цього ж Кодексу – у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Таким чином, ДП «НДІ АУС» повинно відповідати перед позивачем у тому ж обсязі, що і ОСОБА_1, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, штрафу.

Суд не приймає доводи відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 про те, що кредитний договір та договір поруки є недійсними, оскільки відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, недійсність договору визнається судом, але жодна із сторін правочину не зверталася до суду із такими вимогами, із заявами до правоохоронних органів про неправомірні дії керівництва підприємства також сторони не зверталися. Суд розглядає справу, відповідно до ст. 11 ЦПК України, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін. Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що грошові кошти, отримані за кредитним договором, фактично використовувало підприємство, яке і оформляло цей договір, не може бути прийняти до уваги, тому що кредитний договір укладався між ОСОБА_1 та банком, підпис на заяві на видачу готівки (а.с. 10) ОСОБА_1 визнає, він мав право розпоряджатися грошовими коштами на свій розсуд і він повинен нести відповідальність перед банком, оскільки є стороною в договорі. Відповідачі не надали суду, всупереч ст. 60 ЦПК України належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що невиконанням умов кредитного договору по своєчасному поверненню сум кредиту, відповідачами були порушені права позивача, тому порушене право підлягає захисту на підставах статей 1049, 1050, 1054, 554 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_3 банку «Київська ОСОБА_1» в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії АБ «Київська ОСОБА_1» до ОСОБА_1 та ДП НДІ Аеропружних систем про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідачів також підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 325,54 грн. та збір на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду 30,00 грн., а всього 355,54 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11,88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 553, 554, 625, 1054, 1049, 1050 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 банку «Київська ОСОБА_1» в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії АБ «Київська ОСОБА_1» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» ( АР Крим м. Феодосія вул. Гарнаєва, 85 МФО 384793 ОКПО 16502169) на користь ОСОБА_3 банку «Київська ОСОБА_1» в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії АБ «Київська ОСОБА_1» (Сімферопольська філія АБ «Київська ОСОБА_1» № НОМЕР_2, МФО 384793, ОКПО 26400754) заборгованість за кредитним договором у сумі 19756 грн. 07 коп., судові витрати у сумі 355 грн. 54 коп., а всього – 20111 (двадцять тисяч сто одинадцять) грн. 61 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Феодосійській міській суд шляхом подачі в 10 денний термін з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя О.В. Самойлова