Ухвала суду № 63257623, 06.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 грудня 2016 року м. Київ К/800/31524/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Лани Христинівщини” на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Лани Христинівщини” до Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Колективне сільськогосподарське підприємство “Ягубець”, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року, в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Лани Христинівщини” відмовлено

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення. ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV з подальшими відповідними змінами (далі - Закон).

Статтею 6 Закону передбачений перелік повноважень державного реєстратора. До вказаних повноважень, належить прийом документів; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевірка документів на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; ведення Єдиного державного реєстру; ведення реєстраційної справи; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 13 статті 17 Закону для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:

- заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі припинення юридичної особи в результаті перетворення, злиття або приєднання;

- довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, - у разі припинення юридичної особи в результаті поділу, злиття або приєднання;

- документи для державної реєстрації створення юридичної особи, визначені частиною першою цієї статті, - у разі припинення юридичної особи в результаті перетворення.

Пунктом 1 частини 1 статті 25 Закону визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Відповідно до статті 28 Закону підстави для відмови у державній реєстрації, зокрема, якщо документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: раніше строку, встановленого цим Законом; в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до статті 17 Закону ДП «СГП «Ягубець» подано державному реєстратору пакет документів для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, а тому підстав для відмови у вчиненні державної реєстрації ДП «СГП «Ягубець» не було.

Доводи апелянта про те, що згідно відомостей передавального акту від 4 грудня 2015 року до новоутвореної юридичної особи - КСП «Ягубець» передані не всі зобов»язання ДП «СГП «Ягубець», зокрема, перед Позивачем, є безумовною підставою для відмови ДП «СГП «Ягубець» у здійсненні державної реєстрації припинення такої юридичної особи, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Згідно статті 104 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), в редакції на час виникнення спірних правовідносин, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Положеннями стаття 105 ЦК України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За приписами статті 107 цього ж Кодексу кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16 березня 2010 року у справі 08/379 Господарським судом Черкаської області прийнято рішення про стягнення з ДП «СГП «Ягубець» на користь ТОВ «Дельта-ЛТД» заборгованості в розмірі 1059000,00 грн. та судових витрат в розмірі 10826,00 грн.

29 березня 2010 року на виконання вказаного рішення суду видано наказ №08/379.

29 січня 2011 року між ТОВ «Дельта-ЛТД» та ТОВ «Лани Христинівщини» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого Позивач прийняв на себе право вимоги боргу у розмірі 1069826,00 грн.

14 липня 2011 року завершено виконавче провадження з примусового виконання судового рішення за заявою ТОВ «Дельта-ЛТД» про повернення наказу №08/379 від 29 березня 2010 без виконання згідно ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17 лютого 2015 року у справі №925/2260/14 задоволено позов ТОВ «Дельта-ЛТД» та стягнуто з ТОВ «Лани Христинівщини» борг у розмірі 1069826,00 грн., який виник у зв»язку з порушенням зобов»язання за договором про відступлення права вимоги №29/12/2011 від 29 січня 2011 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22 червня 2016 року у справі №925/337/16 Позивачу відмовлено в задоволенні позову про визнання грошових вимог до Колективного сільськогосподарського підприємства «Ягубець» відмовлено; в частині позовних вимог до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» провадження у справі припинено згідно вимог п.6 статті 80 ГПК України.

Положеннями чинного законодавства України, на державного реєстратора не покладено обов'язок щодо перевірки даних в передавальному акті майна від 4 грудня 2015 року, оскільки відповідальність за його зміст покладається на осіб, які складати та затверджували вказаний акт.

З врахуванням наведеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності дій державного реєстратора при здійснені реєстраційних дій про скасування державної реєстрації - припинення юридичної особи ДП «СГП «Ягубець» та перетворення його в Колективне сільськогосподарське підприємство «Ягубець».

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010 року №2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) від 6 липня 2005 року №2747-IV Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Лани Христинівщини” на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Лани Христинівщини” до Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Колективне сільськогосподарське підприємство “Ягубець”, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянути Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Єрьомін