Ухвала суду № 63257409, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. Київ К/800/32359/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі №2а-0870/677/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів»

до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конка - Оріхів» (далі - Товариство) звернулось в суд з адміністративним позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Інспекція) про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 6 серпня 2010 року №0000862308.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову Товариства відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Запереченнях на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою адміністрацією України у Запорізькій області проведено перевірку Товариства, за результатами якої складено акт від 19 липня 2010 року № 0156/08/00/23/34119990 (а.с.10-11, 137-140), згідно з яким позивачем порушено вимоги:

- пунктів 11, 12 статті 3, статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», пункту3 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 року №2, пункту 2 Положення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Висновки відповідача про порушення позивачем названих норм ґрунтуються на тому, що Товариством:

- порушено режим попереднього програмування найменування товарів, а саме цигарки «Парламент Аква» закодовано як «Парламент», а в наявності є інші тютюнові вироби торгової марки «Парламент»;

- порушено порядок ведення товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, оскільки відсутні первинні документи, накладні на товар, накладні на внутрішнє переміщення; на момент перевірки вибірково зняті залишки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 16 236,65 грн.

На підставі акта Інспекцією прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2010 року № 0000862308 на суму 32 558,30 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача при проведенні перевірки його господарської одиниці 19 липня 2010 року та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення підрахунку залишків товару на місці проведення торгівлі. За результатами розгляду вказаної адміністративної справи постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року № 2а-0870/342/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року, у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено обставини недотримання позивачем норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з вимогами пункту 6 частини 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (17 * 5 = 85).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано позивачем, цигарки «Парламент Аква» закодовано позивачем як «Парламент», однак в наявності є інші тютюнові вироби торгової марки «Парламент», що є порушенням режиму попереднього програмування найменування товарів.

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 85,00 грн.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не здійснено облік товарних запасів, оскільки ані під час перевірки, ані під час розгляду справи Товариством не надано доказів, які б підтвердили наявність відповідних первинних підтверджуючих рух товарно-матеріальних цінностей документів.

Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджується наявності у позивача документів щодо обліку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 16 236, 65 грн., юридично правильним є висновок про необхідність застосування до Товариства штрафних санкцій.

В касаційній скарзі позивач вказує на те, що акт та відомість до акта перевірки, яким визначено перелік товарно-матеріальних цінностей, що не обліковані позивачем, не підписувалися особами, що здійснювали продаж товарів, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Разом з тим, матеріали не містять доказів, зокрема пояснень вказаних осіб та інших фактичних даних, які б давали підстави вважати, що акт та відомість до акта перевірки не підписували ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Слід зазначити й те, що суд першої інстанції, відмовляючи у проведенні почеркознавчої експертизи, виходив із того, що судовими рішенням у справі № 2а-0870/342/11, які набрали законної сили, встановлено, що акт перевірки підписаний працівниками позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Оскільки матеріалами справи підтверджено недотримання позивачем положень чинного законодавства, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин касаційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін А.Ф. Загородній Ю.І. Цвіркун