Ухвала суду № 63257291, 14.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 року м. Київ К/800/18302/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Єрьоміна А.В.

Кравцова О.В.

секретар судового засідання - Маджар О.

за участю

представника позивача - ОСОБА_2

представника Національного банку України - Коренчук А.О., Рудалєва Л.В.,

Левочко І.Б.

передставника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Шевченко Ю.А.

представника третьої особи - Баладіна В.Г.

розглянувши у закритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національного банку України та заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про приєднання до касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Преміум», про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_8 звернувся в суд з позовом Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум", в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Правління Національного банку України № 68/ВТ від 10.02.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум".

- зобов'язати Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36, ідентифікаційний код 35264721) Банківську ліцензію № 236 від 03.11.2011 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій № 236-3 від 23.03.2015 (з додатками).

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 134 від 10.02.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ"ПРЕМІУМ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33-Б, ідентифікаційний код 21708016) повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36, ідентифікаційний код 35264721) Свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 189 від 22.11.2012.

- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у м. Києві скасувати записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.02.2016 №10701780014029015 щодо знаходження Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" у стані припинення та від 11.02.2016 №10701070015029015 про зміну керівника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку є неадекватним заходом впливу, який не відповідає меті банківського нагляду та характеру допущеного порушення, та який застосовано відповідачем 1 з порушенням принципу пропорційності та за відсутності загрози інтересам вкладників чи інших кредиторів ПАТ "КБ "Преміум". Також позивач посилався на те, що Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" не було вчинено порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу, у тому числі його систематичного порушення, з огляду на що були відсутні правові підстави для відкликання банківської ліцензії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України № 68/ВТ від 10.02.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум". Зобов'язано Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36, ідентифікаційний код 35264721) Банківську ліцензію № 236 від 03.11.2011 та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій № 236-3 від 23.03.2015 (з додатками). Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 134 від 10.02.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ"ПРЕМІУМ" та делегування повноважень ліквідатора банку". Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33-Б, ідентифікаційний код 21708016) повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36, ідентифікаційний код 35264721) Свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 189 від 22.11.2012. Зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у м. Києві скасувати записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.02.2016 №10701780014029015 щодо знаходження Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" у стані припинення та від 11.02.2016 №10701070015029015 про зміну керівника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум".

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Національний банк України звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_8 є власником простих іменних акцій в бездокументарній формі Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" в кількості 85 800 000 штук номінальною вартість 1 грн. кожна, загальною вартістю 85 800 000,00грн, що становить 33% статутного капіталу ПАТ "КБ "Преміум", зазначений факт підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 18.02.2016.

Національним банком України на підставі розпорядження № 658-р від 13.11.2015 здійснено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" з питань дотримання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації доходів (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення за результатами якої складено довідку від 13.01.2016.

10.02.2016 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 68/ВТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум", якою у зв'язку з допущенням порушення законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації доходів (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення та здійсненням ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, що підтверджується довідкою від 13.01.2016, відкликано ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України № 68/ВТ від 10.02.2016 винесено рішення № 134 від 10.02.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ"ПРЕМІУМ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

11.02.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено записи за № 10701780014029015 щодо внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації та № 10701070015029015 - щодо внесення відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі зміною в установчих документах - зміна керівника юридичної особи.

ОСОБА_8 не погоджуючись з постановою № 68/ВТ від 10.02.2016 прийнятим на його підставі рішенням № 134 від 10.02.2016 та внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записами звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відкликання ліцензії та ліквідація Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум", враховуючи характер виявлених порушень та відсутність доказів на підтвердження наявності загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банку, не є адекватним заходом впливу.

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що Національний банк виконує такі функції, зокрема, здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 зазначеного Закону банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Статтею 55 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Національний банк України здійснює банківське регулювання та нагляд, метою яких є забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Частиною другою статті 63 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що Національний банк України під час здійснення нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Абзацом дев'ятнадцятим частини першої статті 15 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що Правління Національного банку приймає рішення про застосування заходів впливу (санкцій) до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та інших законів України.

Частиною першою статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: письмове застереження; скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку; укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; встановлення для банку підвищених економічних нормативів; підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов'язаними з банком особами; заборона надавати бланкові кредити; накладення штрафів; тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу); тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій; віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Згідно з частиною другою статті 77 зазначеного Закону Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:

- виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

- банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

- встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою Правління Національного банку України № 346 від 17.08.2012 це Положення визначає підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а саме: Закону про запобігання легалізації, Закону про банки в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють діяльність банків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство з питань фінансового моніторингу), або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також у разі застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи (далі - застосування іноземних санкцій).

Пунктом 3.2 глави 3 розділу І даного Положення встановлено, що заходи впливу, які застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до Закону про банки та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) щодо порушення банками вимог, установлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон про систему гарантування), результатів перевірки банків Фондом гарантування.

Згідно з пунктом 3.3 розділу 3 глави 1 розділу І Положення рішення про застосування заходу впливу приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет з питань нагляду) відповідно до цього Положення.

Факт здійснення банком ризикової діяльності установлює Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду. Національний банк має право зробити висновок про здійснення банком ризикової діяльності на підставі результатів аналізу звітності банку, за результатами банківського нагляду, перевірок дотримання банками вимог валютного законодавства або законодавства з питань фінансового моніторингу.

Ознаками здійснення банком ризикової діяльності, зокрема, можуть бути: здійснення банком операцій (прямо або опосередковано), що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу); здійснення опосередкованого кредитування пов'язаних із банком осіб; невключення до переліку пов'язаних із банком осіб, які мають ознаки пов'язаності з банком, та з якими банк здійснює операції прямо чи опосередковано; здійснення операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності; використання банком фінансових інструментів, що призводить до штучного поліпшення фінансового результату банку або викривлення його звітності; дострокове повернення строкових коштів, залучених від пов'язаних з банком осіб; одноразове грубе або систематичні порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу.

Ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, зокрема, можуть бути: проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу); участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є виведення капіталів, легалізація кримінальних доходів, уникнення оподаткування тощо (зокрема пов'язаних зі зняттям готівкових коштів, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів тощо); проведення банком або клієнтами банку фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу; нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму; невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину; здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням втрачених, викрадених, підроблених документів; здійснення фінансової операції клієнтом, який є публічним діячем, особою, близькою або пов'язаною з публічним діячем, щодо якого (якої) банк не має документально підтверджених відомостей стосовно джерел походження коштів (активів, прав на такі активи), достатніх для підтвердження його (її) реальних фінансових можливостей проводити чи ініціювати проведення відповідної фінансової операції; подання банком Національному банку недостовірної(их) інформації/документів/висновків.

Пунктами 1.1 та 1.2 глави 1 розділу ІІІ зазначеного Положення встановлено, що Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у випадках, передбачених частиною другою статті 77 Закону про банки. Систематичним порушенням банком законодавства з питань фінансового моніторингу є порушення банком законодавства з питань фінансового моніторингу після застосування Національним банком до банку не менше двох заходів впливу (санкцій) протягом двох років та/або встановлення фактів здійснення ризикової діяльності.

Рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку приймає Правління Національного банку.

Таким чином, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, Національний банк України має право застосувати заходи впливу у разі порушення банками банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку перелік яких визначений в статті 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Найсуворішим заходом впливу є відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи, який застосовується, зокрема, у випадку встановлення систематичного порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

При цьому чинним законодавством чітко встановлено обов'язок Національного банку України щодо застосування заходів впливу адекватно вчиненим порушенням, а саме, з урахуванням наступних критеріїв: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення банками вимог, установлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", результатів перевірки банків Фондом гарантування.

Судами встановлено, що за результатами аналізу порушень законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації доходів (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення та фактів здійснення Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" ризикової діяльності, викладених в довідці від 13.01.2016, відповідач-1 дійшов висновку про те, що допущення відповідних порушень створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та найбільш адекватних заходом впливу у даному випадку буде відкликання ліцензії та ліквідація банку.

При цьому, як встановлено судами, в оскаржуваній постанові № 68/ВТ від 10.02.2016 відповідач-1, зазначаючи про те, що застосування до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії та ліквідації є адекватним рівню загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банку, не наводить жодного обґрунтування щодо наявності загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банку, а також критеріїв адекватності при виборі визначеного заходу впливу.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відкликання ліцензії та ліквідація Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум", та відсутність доказів на підтвердження наявності загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банку, не є адекватним заходом впливу, враховуючи характер виявлених порушень.

Відповідно, судами вірно зазначено про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови № 68/ВТ від 10.02.2016 і зобов'язання Національного Банку України повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" Банківську ліцензію № 236 від 03.11.2011.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання Національного Банку України повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій № 236-2 від 18.04.2014 (з додатками), колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позову в цій частині шляхом зобов'язання Національного Банку України повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій № 236-3 від 23.03.2015.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 134 від 10.02.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ"ПРЕМІУМ" та делегування повноважень ліквідатора банку" та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" Свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 189 від 22.11.2012, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 44 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Таким чином, передумовою початку процедури ліквідації банку є прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до рішення № 134 від 10.02.2016 його було прийнято на підставі постанови Правління Національного банку України № 68/ВТ від 10.02.2016.

З огляду на те, що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови № 68/ВТ від 10.02.2016, то, відповідно, рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 134 від 10.02.2016, прийняте на підставі оскаржуваної постанови НБУ підлягає скасуванню із зобов'язанням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" Свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 189 від 22.11.2012.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.02.2016 №10701780014029015 щодо знаходження Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" у стані припинення та від 11.02.2016 №10701070015029015 про зміну керівника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум", колегія суддів вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в цій частині з огляду на наступне.

Частиною чотирнадцятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що для державної реєстрації рішення про припинення банку у зв'язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подаються: копія рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; копія рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про призначення уповноваженої особи Фонду.

Судами встановлено, що 11.02.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено записи відносно Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" за № 10701780014029015 щодо внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації та № 10701070015029015 - щодо внесення відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі зміною в установчих документах - зміна керівника юридичної особи виключно на підставі постанови відповідача 1 № 68/ВТ від 10.02.2016 та рішення відповідача 2 № 134 від 10.02.2016, що сторонами не заперечується.

З огляду на те, що колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішень, які стали підставою для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру, відповідно, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 10701780014029015 від 11.02.2016 та № 10701070015029015 від 11.02.2016 підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

За правилами ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ухвалила :

Касаційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді