Ухвала суду № 63257205, 08.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року м. Київ К/800/27693/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року

у справі № 804/16178/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

третя особа: Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: МВС України, Національна поліція України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 06 листопада 2015 року №46 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил;

- зобов'язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області поновити позивача на посаді оперуповноваженого відділу ГУ МВС в Дніпропетровській області;

- стягнути з ГУ МВС України в Дніпропетровській області середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 07 листопада 2015 року до моменту фактичного поновлення на посаді;

- зобов'язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області розглянути рапорт від 05 листопада 2015 року, поданий позивачем та запропонувати йому посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції у порядку встановленому пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення позивача на посаді оперуповноваженого відділу ГУ МВС України в Дніпропетровській області та стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць;

- зобов'язати ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути позивача для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» у ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області та видати відповідний наказ з цього приводу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області №46 о/с від 06 листопада 2015 року «По особовому складу» в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ. Зобов'язано ГУ МВС України в Дніпропетровській області розглянути рапорт від 05 листопада 2015 року, поданий позивачем у порядку, встановленому пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

22 березня 2016 року судом першої інстанції ухвалено додаткову постанову, якою зобов'язано ГУ МВС України в Дніпропетровській області поновити позивача на посаді оперуповноваженого відділу ГУ МВС України в Дніпропетровській області та стягнуто з ГУ МВС України у Дніпропетровській області середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 07 листопада 2015 року до 22 березня 2016 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року скасовано додаткову постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття додаткової постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, судом першої інстанції визначено пункт 2 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, суд, що ухвалив судове рішення може з власної ініціативи прийняти додаткову постанову у випадках якщо судом вирішено питання про право, проте не визначено способу виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналогічні положення закріплені в пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року № 7.

При цьому, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Тобто, додатковим судовим рішенням є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не були вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, суд визнав протиправним та скасував наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 06 листопада 2015 року №46 о/с та визнав за необхідне зобов'язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області розглянути, поданий позивачем у порядку встановленому пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», рапорт від 05 листопада 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Наведене свідчить про те, що при ухвалення судового рішення від 15 березня 2016 року, судом першої інстанції обрано належний, за висновком суду, спосіб захисту порушеного права, а також вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції фактично прийнято повторне рішення в частині позовних вимог, які вже були розглянуті судом та по яких вже було вирішено спір та визначено спосіб виконання судового рішення.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

Ю.К. Черпак