Ухвала суду № 63257138, 07.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Ковалик Ю.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"07" грудня 2016 р. Справа № 562/2555/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від "31" жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 31.10.2016 р. позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії залишив без руху.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3та ОСОБА_4 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі, зокрема зазначають, що суд позбавив їх права на доступ до правосуддя, оскільки на їх думку, позовна заява подана відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявним у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не належить до задоволення, враховуючи таке.

Матеріали справи свідчать, що 27.10.2016 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії.

Суд першої інстанції, перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам, встановленим статтею 106 КАС України, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог п.4 ч.1 ст. 106, ч.2, 3, 4 ст. 106 КАС України, а саме: позивачами не зазначено зміст позовних вимог, не надані докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не додано документ про сплату судового збору, не підписана позовна заява та не зазначена дата її підписання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду з позовом є дотримання порядку, встановленого КАС України, насамперед його статтями 105-106.

Недотримання порядку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України, залежно від обставин може тягнути за собою залишення позовної заяви без руху.

Отже, законодавець встановив певні правила судової процедури, а саме: щодо форми та змісту адміністративного позову.

Зазначені положення узгоджуються з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 р. та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р.) яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух, а право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Також, Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві не зазначено зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 КАС України і виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги до відповідача, відсутні будь-які доводи стосовно допущення відповідачем порушень закону під час здійснення владних управлінських функцій щодо них.

Крім того, позивачі всупереч частини 2 статті 106 КАС України, не надали докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та не зазначили про витребування таких доказів в разі неможливості самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Також в порушення частин 3, 4 статті 106 КАС України позивачі не додали до позовної заяви документ про сплату судового збору, не підписали позовну заяву та не зазначили дату її підписання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії без руху.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять фактів порушення судом норм процесуального права при постановленні ухвали, а тому підстави для скасування ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від "31" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,35701

ОСОБА_4 АДРЕСА_1,35701

3- відповідачу: Здолбунівська районна державна адміністрація Рівненської області вул.Грушевського, 14,м.Здолбунів,Рівненська область,35705

- ,