Постанова № 63257067, 01.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 132/2263/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Каращук О.Г.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

01 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представник позивача - ОСОБА_5, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Калинівського районного суду Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про відмову здійснити перерахунок пенсії із врахуванням інших виплат до заробітної плати за період з грудня 2008 року по листопад 2010 року включно;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області врахувати при перерахунку пенсії за період з грудня 2008 року по листопад 2010 року інші виплати, а саме:

за грудень 2008 року - індексацію заробітної плати в сумі 78,27 грн., за 2009 рік індексацію заробітної плати в сумі 1838,09 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1083,00 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побітових питань в сумі 2482,39 грн., за січень-листопад 2010 року індексацію заробітної плати в сумі 3167,01 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1083,00 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 3558,15 грн., грошову винагороду за вислугу років в сумі 5536,44 грн., разом 18826,35 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять шість грн. тридцять п'ять коп.)

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення в розмірі 88% від заробітної плати з врахуванням нарахованих та виплачених в грудні 2008 року , 2009 року, січні - листопаді 2010 року індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за вислугу в сумі 18826,35 грн. і стягнути різницю між сплаченою та нарахованою пенсією з моменту її призначення по час перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправним є не включення до складових заробітної плати для перерахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які передбачені Законом України "Про державну службу", Законом України "Про оплату праці" та постановами Кабінету Міністрів України, що суперечить актам вищої юридичної сили.

Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що з 30 грудня 2010 року ОСОБА_4 одержує пенсію державного службовця згідно Закону України "Про державну службу".

14 червня 2016 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області з заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії державного службовця на підставі довідки Калинівського районного центру зайнятості №736 від 09.06.2016 року про складові заробітної плати.

Листом Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області від 24.06.2016 року № 21-Л позивачу повідомлено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" до складових заробітної плати державного службовця, що враховується при обчисленні заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" такі види виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація при призначенні (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону не включаються. А тому, здійснити перерахунок пенсії та включити інші виплати в розрахунок розміру пенсії немає законних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися із суми заробітної плати, на яку були нараховані страхові внески на момент виникнення права на перерахунок пенсії, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку його пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанцій виходячи з наступного.

Статтею 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній станом на момент призначення пенсії позивачу) передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.

Згідно ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова винагорода за вислугу років входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовані види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були сплачені страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування входять до складу заробітку для обчислення пенсії.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року (в редакції до 01.01.2011 року) об'єктом оподаткування є: фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, матеріальну допомогу, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), виплати соціального характеру.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачувалися страхові внески, входять до складу додаткової заробітної плати та враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки з наданої позивачем довідки вбачається, що на суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому ці суми мають бути враховані при обчисленні пенсії.

Висновок відповідача про те, що матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця, оскільки такі види виплат не включаються до складу заробітної плати державного службовця, є помилковим.

Так, у спірних правовідносинах слід надати перевагу нормам статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є спеціальними в питаннях призначення та перерахунку пенсії державного службовця, а не положенням Законів України "Про державну службу", який щодо спірних правовідносин є загальним.

Матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, входили до системи оплати праці державного службовця, які повинні враховуватись при призначенні йому пенсії.

Дану правову позицією підтримує Верховний суд України своєю постановою від 20.02.2012 року у справі 21-430а11. Так, за правилами частини 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для усіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З цього приводу суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області з відповідною заявою про перерахунок пенсії 14 червня 2016 року та не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду за період до 14 грудня 2015 року. Тому, пропуск шестимісячного строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду позовних вимог за період з 30 грудня 2010 року по 13 грудня 2015 року включно.

Крім того, щодо позовної вимоги ОСОБА_4 про стягнення з відповідача на її користь різниці між сплаченою та перерахованою пенсію, то колегія суддів вказує на те, що стягненню підлягають тільки нараховані кошти, а на момент звернення позивача до суду перерахунок пенсії з врахуванням всіх складових заробітної плати їй здійснений не був, що саме й слугувало підставою звернення нею до суду, а тому суд першої інстанції безпідставно задовольнив вказану позовну вимогу.

Необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову. При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

З огляду на зазначене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області задовольнити частково.

2. Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

3. Адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 30 грудня 2010 року по 13 грудня 2015 року - залишити без розгляду.

4. Прийняти нову постанову.

5. Адміністративний позов задовольнити частково.

6. Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 із врахуванням інших виплат до заробітної плати з 14 грудня 2015 року.

7. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області врахувати при перерахунку пенсії ОСОБА_4 за період з грудня 2008 року по листопад 2010 року інші виплати, а саме:

за грудень 2008 р. - індексацію заробітної плати в сумі 78,27 грн., за 2009 р. індексацію заробітної плати в сумі 1838,09 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1083,00 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побітових питань в сумі 2482,39 грн., за січень-листопад 2010 р. індексацію заробітної плати в сумі 3167,01 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1083,00 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 3558,15 грн., грошову винагороду за вислугу років в сумі 5536,44 грн., разом 18826,35 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять шість грн. тридцять п'ять коп.)

8. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з 14 грудня 2015 року в розмірі 88% від заробітної плати з врахуванням нарахованих та виплачених в грудні 2008, 2009, січні - листопаді 2010 роках індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за вислугу в сумі 18826,35 грн.

9. В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 грудня 2016 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.