ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року Справа № 876/7051/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Берегівському районі Закарпатської області на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Берегівському районі Закарпатської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі провести перерахунок та здійснювати виплату призначеної йому пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 90% від місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Закарпатської області № 129 від 10.06.2016 року без обмежень її максимального розміру та здійснити виплати зазначених коштів з 01 січня 2016 року.
Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 серпня 2016 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду в Берегівському районі щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Закарпатської області № 129 від 10 червня 2016 року без обмежень максимального розміру. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Закарпатської області № 129 від 10 червня 2016 року без обмежень максимального розміру пенсії та здійснити виплати зазначених коштів з 01 січня 2016 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що п.5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо пенсійного забезпечення, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Оскільки до 01 червня 2015 року не було прийнято закону, що стосувався б усіх видів пенсійного забезпечення, у тому числі спеціальних пенсій, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії чи щомісячне довічне грошове утримання призначалися відповідно в тому числі і Закону України "Про прокуратуру", втратили чинність, тому підстав для проведення перерахунку пенсії позивача немає . Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області з 21 червня 2000 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Розмір пенсії позивача з моменту виходу на пенсію становить 90% від заробітку прокурорсько-слідчих працівників.
24 червня 2016 року позивач звернувся в управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області щодо перерахунку пенсії, виходячи із грошового забезпечення, визначеного у довідці прокуратури Закарпатської області № 129 від 10 червня 2016 року, та у відповідності до чинної на час призначення йому пенсії ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Рішенням від 04 липня 2016 року № 24 управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області відмовило позивачу в перерахунку пенсії, мотивуючи це тим, що відповідно до п.5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо пенсійного забезпечення, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення заяви про проведення відповідного перерахунку пенсії.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 21 червня 2000 року, коли ще не були внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, всі зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які були внесені (прийняті) після призначення позивачу пенсії у червні 2000 року, зокрема, щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження граничного розміру пенсії не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії щодо позивача, а тільки при призначенні пенсії працівникам прокуратури.
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
У подальшому вказана правова норма неодноразово зазнавала змін як щодо розміру пенсії у відсотках до заробітку, так і щодо порядку її призначення та перерахунку.
Відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосовування приписів Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент призначення пенсії за вислугою років, при здійсненні позивачу перерахунку такої пенсії, оскільки ст. 22 Конституції України закріплено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституцією України виокремлено певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, в тому числі і працівники прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури підлягає застосуванню норма, що визначає порядок перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому судом першої інстанції зроблено правильний висновок про неправомірність відмови позивачу в такому перерахунку.
Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02 березня 2015 року зміни до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках та її обмеження граничним розміром стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213, на які посилається відповідач, стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Тому, скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 01 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливостей проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» працівникам прокуратури збільшено посадові оклади, що згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для перерахунку пенсії за вислугою років.
Таким чином, підстави для відмови у перерахунку пенсії позивачу з розрахунку 90% від суми середнього заробітку без обмежень граничного розміру пенсії відсутні, оскільки норма Закону, на яку посилається відповідач, може застосовуватися лише до осіб, які звернулися із заявою про призначення пенсії після 01 червня 2015 року, а не із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії.
За наявності у позивача підстав для перерахунку пенсії, враховуючи, що виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності відмови відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу на підставі його заяви відповідно до довідки Прокуратури з розрахунку 90% від суми місячного заробітку.
Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з датою проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1, оскільки відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: - у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; - у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії звернувся до управління Пенсійного фонду 24 червня 2016 року, тому пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 липня 2016 року.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Берегівському районі Закарпатської області задовольнити частково.
Постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 серпня 2016 року у справі № 297/1860/16-а скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду в Берегівському районі Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) на підставі довідки прокуратури Закарпатської області № 129 від 10 червня 2016 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) у розмірі 90 відсотків від розміру грошового забезпечення визначеного на підставі довідки прокуратури Закарпатської області № 129 від 10 червня 2016 року без обмежень максимального розміру пенсії з 01 липня 2016 року.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду в Берегівському районі Закарпатської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 580 (п'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Мікула
Судді: А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик
Судове рішення № 63256824, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 297/1860/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: