Ухвала суду № 63256772, 06.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 876/7851/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 року у справі № 819/741/16 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Начальника Управління патрульної поліції у м. Тернополі Струк В.Б., Інспектора роти №1, батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП рядовий поліції Бережної Марії Михайлівни про визнання дій протиправними, визнання нечинним положення про управління патрульної поліції в м. Тернополі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, начальника Управління патрульної поліції у м. Тернополі Струка В. Б., Інспектора роти №1, батальйону № 1 Управління патрульної поліції Бережної Марії Михайлівни про визнання дій протиправними, визнання нечинним положення про управління патрульної поліції в м. Тернополі, а саме:

1) визнати дії начальника Департаменту патрульної поліції Жукова Євгена Олександровича протиправними при видачі та посвідченні працівникам патрульної поліції в м. Тернополі 01.04.2016 року Климчук Олесі Іванівні довіреності № 48 та Кондрат Лілії Романівни довіреності № 50, для представлення інтересів Департаменту патрульної поліції в судах;

2) визнати дії начальника Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП Струка Володимира Богдановича, протиправними щодо керівництва діяльності Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП;

3) визнати нечинним Положення про управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції затверджене наказом Департаменту патрульної поліції № 227 від 11.03.2016 року, яке не зареєстроване в ЄДР у відповідності до вимог закону;

4) визнати дії інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП рядового поліції Бережної Марії Михайлівни щодо складання процесуальних документів не перебуваючи в трудових відносинах із УПП у м. Тернополі 15.03.2016 року протиправними.

Позовні вимоги мотивує тим, що інспектором роти № 1 батальйону № 1 УПП у м. Тернополі ДПП рядовим поліції Бережною Марією Михайлівною було складено постанову серії ПС 2 № 962626 від 15.03.2016 року в якій зазначено, що позивач ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.9 ПДР, а саме зупинка транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, також пояснив, що відповідач Бережна М. М. не склала протоколу у який записується обставини правопорушення на які посилається інспектор поліції, також не мала законного права виносити будь-які процесуальні документи від імені УПП м. Тернопіль у зв'язку із тим, що дану постанову Бережна М. М. винесла 15.03.2016 року, а зарахована інспектором в штат Управління патрульної поліції в м. Тернополі лише 25.03.2016 року, а тому Бережна М. М. не мала повноважень виносити дану постанову, а отже дії її слід вважати як перевищення службових повноважень та протиправними.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 року позов задоволено частково, а саме суд першої інстанції визнав дії Інспектора роти №1, батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП рядового поліції Бережної Марії Михайлівни щодо складання процесуальних документів щодо порушення правил дорожнього руху 15.03.2016 року на ОСОБА_1, не перебуваючи в трудових відносинах із Управлінням патрульної поліції у м. Тернополі - неправомірними, в решті позовних вимогах було відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги у справі частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до матеріалів справи, а саме витягу з наказу № 57 о/с від 25.03.2016 року Бережну М. М. призначено інспектором лише 25.03.2016 року, а постанову вона склала 15.03.2016 року тобто в період коли, ще офіційно відповідно до діючого законодавства не перебувала в трудових відносинах із Управлінням патрульної поліції в м. Тернополі, а тому і не мала повноважень на складання процесуальних документів про адмінправопорушення відповідно до Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Кметик B.C. в апеляційній скарзі посилається на те, що начальник Департаменту патрульної поліції Жуков С.О. нібито не мав повноважень щодо видачі довіреностей на представництво інтересів Климчук О.І. та Кондрат Л.Р., оскільки в Положенні про Департамент патрульної поліції не закріплене право начальника видавати довіреності іншим особам на представництво інтересів Департаменту в судах.

Відповідно ч.З ст.58 КАС України довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу,підприємства, установи, організації.

Проаналізувавши вказану норму, колегія апеляційного суду приходить до висновоку, що вимога підтвердження законом, положенням чи статутом повноважень на видачу довіреності стосується саме іншої уповноваженої особи, а не керівника.

Позивач зазначає, що у виписці з ЄДРПОУ відсутні відомості, які б свідчили про те, що УПП у м. Тернополі ДПП є структурним підрозділом ДПП. Відповідно до п.20 ч.З ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року, в ЄДРПОУ вносяться відомості про відокремлені структурні підрозділи юридичної особи.

Статтею 95 Цивільного кодексу України передбачає лише два види структурних підрозділів - філія та представництво, які по своїй суті є відокремленими структурними підрозділами.

Однак стаття 64 Господарського кодексу України надає ширший перелік структурних підрозділів, а саме відділення, управління, відділи, служби тощо. Відповідно до ч.4 ст.64 ГКУ обов'язковою умовою створення відокремленого структурного підрозділу є погодження питання розміщення такого органу з відповідними органами місцевого самоврядування.

Необхідність спеціальної фіксації факту створення філії (представництва) зумовлена тим, що у цьому випадку відбувається делегування частини функцій юридичної особи керівнику відокремленого структурного підрозділу.

Філії та представництва як відокремлені підрозділи мають низку додаткових юридичних ознак: вони наділені майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частина третя ст. 95 Цивільного кодексу) та можуть відкривати рахунки в установах банків (частина четверта ст. 64 Господарського кодексу), в той час як відокремлені структурні підрозділи не можуть маги окремого майна, балансу, рахунків у банках тощо.

Оскільки УПП у м. Тернополі ДПП не має статусу юридичної особи та окремого балансу, не має права відкривати рахунки в банках, у своїй діяльності використовує ідентифікаційний код ДПП, структурним підрозділом якого являється, а також про його створення не приймалося окреме рішення, тому відсутні підстави вважати Управління відокремленим структурним підрозділом, а у зв'язку з цим відсутні підстави вносити відомості в нього в ЄДРПОУ.

Також позивач вважає порушенням чинного законодавства той факт, що Положення про УПП у м. Тернополі ДПП не зареєстроване у Міністрестві юстиції України.

Згідно п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 28 грудня 1992 року № 731, державній реєстрації підлягають нормативно- правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Враховуючи вищезазначене та згідно підпункту «д» пункту 5 Положення, на держави) реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.

Таким чином, наказ Департаменту патрульної поліції від 11 березня 2016 року № 227 «Про затвердження Положення про Управління патрульної поліції у місті Тернополі Департаменту патрульної поліції» не підлягають в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві, оскільки не встановлюють, не змінюють та не скасовують організаційно-правовий механізм реалізації прав людини, а також не є обов'язковими для інших органів, що не входять до сфери управління УПП у м. Тернополі ДПП.

Інспектором роти № 1 батальйону № 1 УПП у м. Тернополі ДПП рядовим поліції Бережною Марією Михайлівною було складено постанову серії ПС 2 № 962626 від 15.03.2016 року в якій зазначено, що позивач ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.9 ПДР, а саме зупинка транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу.

Відповідно до матеріалів справи, а саме витягу з наказу № 57 о/с від 25.03.2016 року Бережну М. М. призначено інспектором лише 25.03.2016 року, а постанову вона склала 15.03.2016 року тобто в період коли, ще офіційно відповідно до діючого законодавства не перебувала в трудових відносинах із Управлінням патрульної поліції в м. Тернополі, а тому і не мала повноважень на складання процесуальних документів про адмінправопорушення відповідно до Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що поскільки інспектор роти №1, батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП рядова поліції Бережна Марія Михайлівна станом на 15.03.2016 року не мала повноважень на складання процесуальних документів про вчинення адміністративного правопорушення то її дії щодо складання постанови про накладення адмінстягнення на позивача ОСОБА_1 слід вважати неправомірними і в цій частині позов підлягає до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 року у справі № 819/741/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко

Повний текст рішення виготовлено 07.12.2016 року.