КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 735/1017/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Корзюк Т.П. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
29 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 06.10.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати Сосницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_2 пенсію на підставі пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня досягнення ним віку, необхідного для призначення такої пенсії.
Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 06.10.2016 позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, після досягнення 55-річного віку, звернувся до Коропського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як він більше 20 років працював на посаді тракториста, а загальний стаж його трудової діяльності становить більше 25 років.
Коропський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України відмовив ОСОБА_2 в призначенні пенсії, оскільки відсутні дані у Єдиному державному реєстрі про припинення діяльності юридичної особи філії Київського електровагоноремонтного заводу імені Січневого повстання 1918 року по виробництву сільськогосподарської продукції, а також її попередньої організації - колгоспу « 40 лет Победы», а тому стаж роботи трактористом ОСОБА_2 з 1979 року по 1980 рік, 1983 рік та з 1986 року по 1997 рік не підтверджений документально, а саме: немає довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а тому пільговий стаж роботи ОСОБА_2 склав 14 років 7 місяців 27 днів, що не дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_2 має достатній трудовий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, що підтверджується його трудовою книжкою, а тому відмова відповідача в призначенні позивачу такої пенсії є неправомірною.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відмовляючи в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, пенсійний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок № 637) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Колегія суддів звертає увагу, що для встановлення пільгового характеру спірного стажу матеріалами справи, а саме: трудовою книжкою з відповідними записами та довідкою від 26.07.2016 № 205 комунальної установи Коропської районної ради «Трудовий архів Коропського району» Чернігівської області підтверджується встановлення роботи позивача трактористом, та встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7, а саме, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
З матеріалів справи вбачається, що згідно трудової книжки колгоспника, виданої позивачу 01.06.1976 вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1979 року по 1980 рік, 1983 рік та з 1986 року по 1997 рік працював трактористом у колгоспі « 40 лет Победы», а 23.04.1991 у зв'язку з реорганізацією колгоспа у філію КЕВРЗ. 31.12.1997 філія КЕВРЗ ліквідована. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» набрав чинності 01.07.2004, а колгосп « 40 лет Победы» та філія КЕВРЗ припинили свою діяльність до набрання чинності вказаним законом.
Згідно записів трудової книжки, позивач має загальний стаж роботи 31 рік 10 місяців 21 день, що не заперечується відповідачем.
Крім того, відповідно до довідки Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області філія КЕВРЗ ВАТ «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року» була зареєстрована в Коропській РДА, оскільки згідно ст. 8 Закону України «Про підприємство» від 07.02.1991 суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), підприємства без створення юридичної особи. Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття філії (відділення), представництва орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку.
Відповідно до довідки архівного відділу Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Будьонного протокол № 1 від 22.03.1985 було проведено розукрупнення колгоспу. Створено колгоспи «Восход» с. Райгородок і колгосп « 40 лет Победы» с. Лукнів. (відомості із історичної довідки фонду № 122 колгосп «Восход» с. Райгородок). Рішенням загальних зборів від 14.04.1991 колгосп « 40 лет Победы» с. Лукнів, Коропського району був реорганізований і створена філія Київського електроремонтного заводу імені Січневого повстання 1917 року по виробництву сільськогосподарської продукції. Філія була зареєстрована як юридична особа. Рішенням райдержадміністрації № 34 від 30.01.1998 відповідно Закону України «Про сільськогосподарські підприємства» в зв'язку з ліквідацією філіалу КЕВРЗ с. Лукнів, зареєстроване колективне сільськогосподарське підприємство «Лукново» с. Лукнів, Коропського району.
Згідно довідки № 205 від 26.07.2016 комунальної установи Коропської районної ради «Трудовий архів Коропського району» Чернігівської області, згідно даних книг обліку розрахунків по оплаті праці за період роботи в колгоспі « 40 лет Победы» та філії Київського електроремонтного заводу с. Лукнів за 1979-1980 роки, 1983 рік та 1986-1997 роки є дані про вихододні ОСОБА_2: 1979 р. - 66 днів, 1980 р. - 250 днів, 1983 р. - 173 дні, 1986 р. - 305 днів, 1987 р. - 302 дні, 1988 р. 264 дні, 1989 р. - 271 день, 1990 р. - 263 дні, 1991 р. - 170 днів, 1992 р. - 182 дні, 1993 р. - 304 дні, 1994 р. - 299 днів, 1995 р. - 315 днів, 1996 р. - 256 днів, 1997 р. - 292 дні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 працював на посадах тракториста та виконував роботи, які дають йому право на державну пенсію на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1378 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнати протиправною відмову Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати Сосницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_2 пенсію на підставі пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня досягнення ним віку, необхідного для призначення такої пенсії).
Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 378 х 0,4) = 551, 20 грн.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606, 32 грн. (551, 20 х 110 %)
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 06.10.2016 - без змін.
Стягнути з Сосницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 606, 32 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Судове рішення № 63256483, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 735/1017/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: