Ухвала суду № 63256214, 29.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2016 рокусправа № 808/5953/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року у справі № 808/5953/14 за позовом Мелітопольської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму податкової заборгованості у розмір 17658 грн., оскільки відповідач не сплатив вказану заборгованість у добровільному порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована в якості субєкта підприємницької діяльності про що видано відповідне свідоцтво. (а.с. 18-19)

16.01.2014 року посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та або тютюновими виробами, за результатами якої складно акт № 0001/32/22/НОМЕР_1 (а.с. 15-17).

Перевіркою встановлені порушення ст. 11 та ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР ( далі Закон № 481\95) та вимоги Постанови КМУ № 957 від 30.07.2008 року «Про встановлення розміру мінімальної оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

29.01.2014 року на підставі вказаного Акту позивачем винесено рішення № НОМЕР_2, яким відповідно до абзаців 5, 13 та 15 частини 2 статті 17 Закону № 481\95 застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 17568 грн. (а.с. 11).

Вказане рішення позивачем не оскаржувалось, проте зазначена в ньому сума відповідачем добровільно сплачена не була.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 481\95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За приписами абзаців 5, 13 та 15 частини 2 статті 17 Закону № 481\95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

-оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень;

-оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень;

-виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень;

Згідно з частиною п'ятою статті 17 Закону № 481\95 у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 7 статті 17 вказаного Закону дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Як зазначалось вище, рішення відповідача про застосування фінансових санкцій відповідно до статті 17 Закону № 481/95 не оскаржувалось та є чинним, у звязку з чим за положеннями частини 5 статті 17 вказаного Закону суми вказаних санкцій підлягають стягненню з позивача.

Посилання апелянта на пропущення податковим органом 15-денного строку звернення до суду, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 183? КАС України, є безпідставними, оскільки вказаним пунктом регулюються відносини щодо застосування за судовим рішенням заходів реагування в сфері державного нагляду (контролю) та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а не щодо стягнення фінансових санкцій, накладених на особу відповідно до Закону № 481\95.

З приводу посилання апелянта на те, що на час розгляду справи її діяльність як фізичної особи-підприємця припинена, колегія суддів зазначає, що на момент проведення перевірки податковим органом та винесення рішення про застосування штрафних санкцій відповідно 16 та 29 січня 2014 року, позивач офіційно здійснювала підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, у звязку з чим подальше припинення такої діяльності не звільняє її від обовязку сплатити накладені на неї фінансові санкції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року у справі № 808/5953/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий:С.Ю. Чумак

Суддя:М.М.Гімон

Суддя:І.В. Юрко