Постанова № 63256033, 07.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2016 року № 826/15043/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києвіпро скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представником відповідача подано суду заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи подані заперечення, представник відповідача зазначив, що анулювання свідоцтва платника відбулося правомірно, оскільки за позивачем був наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування, а саме є платником єдиного податку: група 3, ставка 5 % з 01.01.2012 р., що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2, виданого 17.05.2012 р.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 1171/26-50-17-04-36/НОМЕР_1 від 29.09.2014 р. свідоцтво платника податку позивача було скасовано. Підставою для його скасування стало те, що відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів з 01.04.2014 р. по 01.10.2014 р. у позивача був наявний податковий борг. Станом на 01.10.2014 р. розмір боргу становить 5425,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Починаючи з 01 січня 2011 року спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульовано положеннями статті 184 названого Кодексу.

Так, пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України закріплено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у випадках, зазначених у підпунктах «а»-«з» цього пункту.

Згідно з пунктом 184.2 названої статті анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.01.2012 р. № 3551/П ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 р. Обрана ставка єдиного податку - 5% до доходу, 3 група.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів м.Києві на підставі акта камеральної перевірки № 128/26-50-1704-30-2787511556 від 29.09.2014 р. прийнято рішення № 471/26-50-17-04-36 від 30.09.2014 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.10.2014 р. у зв'язку із наявною заборгованістю станом на 01.10.2014 р. в розмірі 5425,00 грн.

З пояснень позивача вбачається, що ним було перераховано суму єдиного податку повністю та вчасно, але, як виявилося потім, помилково на рахунок єдиного соціального внеску.

Про анулювання свідоцтва платника єдиного податку позивач дізнався із листа відповідача від 10.02.2015 р. № 58/26-50-17-05-31, який було отримано у відповідь на його запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку 08.07.2015 р.

Позивач зазначає, що відповідачем не було забезпечено його право на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення, що позбавило його права вчасно виправити допущену помилку та перерахувати переплату на вірний рахунок.

Аналізуючи фактичні обставини справи та пояснення сторін, суд виходить із того, що рішення № 471/26-50-17-04-36/НОМЕР_1 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ОСОБА_1 було надіслано рекомендованим листом 01.10.2014 р. № 0103315607152 на адресу реєстрації платника: м.Київ, вул. Родимцева, б.1 гурт. та повернуто до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві за закінченням вставленого строку зберігання у зв'язку із неможливістю вручення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач був повідомлений відповідачем належним чином про прийняте рішення. При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язок відповідача викликати платника на участь у процесі прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

На підставі акта про результати камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 17.02.2015 р. № 243/26-50-17-05-35-2787511556 позивачу було нараховані штрафні санкції згідно з п. 296.3 ст. 296 та пп.49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України за період три квартали в сумі 170,00 грн.

Згідно довідки від 29.09.2014 р. № 128/26-50-17-04-30 станом на 01.10.2014 р. за позивачем обліковувалася заборгованість у сумі 5 425,00 грн. на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Між тим, судом встановлено, що позивачем було сплачено єдиний податок 29.12.2014 р. у сумі 5000,00 грн., 02.10.2014 р. у сумі 5 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Як вбачається із інтегрованої картки платника податків сплачені позивачем суми єдиного податку у сумі 2737,00 грн. та 2774,00 грн. були зараховані 21.05.2014 р. та 21.08.2014 р. на рахунок єдиного соціального внеску.

Так, відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно із абз. 8 п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно із п.299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Таким чином, однією із підстав для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку є наявність у платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно із частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, п.22.4 ст. 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Таким чином для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 295.3 ст. 295 ПК, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування наслідків, передбачених абз. 8 п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування наслідків, визначних абз. 8 п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що суми єдиного податку були сплачені позивачем в строк, встановлений п. 295.3 ст. 295 ПК, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню повністю.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 471/26-50-17-04-36/НОМЕР_1 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 29.09.2014 р. та про виключення з реєстру платників єдиного податку від 30.09.2014 р.

3. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук