Ухвала суду № 63255590, 07.12.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 грудня 2016 р. Справа № 818/1621/16

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" ОСОБА_2 про визнання бездіяльності та дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" ОСОБА_2, в якому просить визнати неправомірними дії головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2, які виявилися у порушенні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: у несвоєчасному наданні інформації під час надання відповідей № 01-13/3/994 від 09.11.2016 р. та № 01-13/3/996 від 09.11.2016 р. на інформаційний запит ОСОБА_1 № 151015/2 від 15.10.2015 р.

Разом з адміністративним позовом позивачем подано клопотання про забезпечення звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, в якому просить:

- забезпечити захист моїх прав і свобод відповідно до ст.ст. 8, 55, 64 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950 р. судом, який фінансується відповідно до ст. 130 Конституції України за рахунок Державного бюджету України;

- у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає положенням ст.ст. 8, 55, 64, 130 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950 р. вимоги частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України щодо додання до позовної заяви документу про сплату судового збору, зупинити розгляд справи і звернутися з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів.

Клопотання обгрунтовується тим, що відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Проте, відповідно до ч. 1 ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Крім цього, Конституцією України не передбачено фінансування судів з інших джерел, окрім як за рахунок Державного бюджету України. За таких обставин порядок фінансування судів, встановлений Закону України «Про судовий збір», не відповідає нормам прямої дії Конституції України та у неконституційний спосіб обмежує право на судовий захист та перекладає обовязок утримання судів і забезпечення їх функціонування на громадян України.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та зміст клопотання позивача, суд залишає адміністративний позов без руху, виходячи із наступного.

Згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

За приписами ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Преамбулою Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року передбачено, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Крім того, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Із адміністративного позову вбачається, що позивач просить визнати неправомірними дії головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2, тобто заявлено вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, Законом України Про судовий збір позивач не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, звільнення позивача від такого обов'язку поставить його у привілейоване положення по виконанню вимог цього Закону порівняно з іншими учасниками процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, суд зазначає, що законодавством передбачено можливість подання клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Однак, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру, в даному випадку сума судового збору становить 551,20 грн. або клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, з наданням доказів неможливості сплати судового збору.

У разі сплати позивачем судового збору, кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

ОтримувачУДКС у м. Суми

МФО 837013

Код ЄДРПОУ 37970593

Рахунок 31217206784002

Код класифікації доходів бюджету 22030101.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що клопотання позивача про забезпечення звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України шляхом несплати судового збору та клопотання про звернення суду до Верховного суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції України може порушити перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України законів та інших нормативно-правових актів є не обгрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання неправомірними дії головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2, які виявилися у порушенні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: у несвоєчасному наданні інформації під час надання відповідей № 01-13/3/994 від 09.11.2016 року та № 01-13/3/996 від 09.11.2016 року на інформаційний запит ОСОБА_1 № 151015/2 від 15.10.2015 року - залишити без руху.

Встановити позивачу семиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявникові.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Павлічек