Постанова № 63255554, 01.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1868/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Лайко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представників третьої особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності винесена з порушенням п. 9 порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011. Стверджував, що товариством не було допущено порушень п. 5.18 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками", Робоча документація. Том 3. Архітектурні креслення. Креслення марки АР. 3089.14-01-2014-АР, виконана з дотриманням вимог п. 4.1.ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на обставини викладенні у письмових запереченнях.

Представники третьої особи в судовому засіданні покладались на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 19.08.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_5, головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду ОСОБА_6 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки складено акт яким зафіксовано зокрема:

Проектувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" передано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Архімета" для виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10. м. Полтава. Друга черга будівництва" проектну документацію розроблену з порушенням вимог будівельних норм державних стандартів і правил, а саме п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

20.09.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - ОСОБА_6 складено протокол № П33-16-10/1016-6.10 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Вказаним протоколом зафіксовано, що проектувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" передано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Архімета" для виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10. м. Полтава. Друга черга будівництва" проектну документацію розроблену з порушенням вимог будівельних норм державних стандартів і правил, а саме п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

03.10.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - ОСОБА_6 винесено постанову №П36-16-10/1016-6.2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , якою Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130 500,00 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаною постановою звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню субєкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлений частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

За правилами пункту 5 статті 26 вищевказаного Закону проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1)отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до статті 31 зазначеного Закону проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно пункту 9 "ОСОБА_7 розроблення проектної документації на будівництво об'єктів", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16 травня 2011 року № 45, проектна документація на будівництво обєктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Статтею 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Судом встановлено, що на дату проведення перевірки проектна документація, розроблена позивачем та передана замовнику для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розроблена з порушенням вищезазначених вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм державних стандартів і правил, а саме: п. 4.1; п. 4.8 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Пунктом 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації" встановлено, що проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.

Відповідно до пункту 4.8. вказаних ДБН встановлено, що проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Відповідно до пункту 5.3.3 ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації" встановлено, що конструкції фасадної теплоізоляції з опорядженням штукатуркою або дрібноштучними виробами (клас А) при застосуванні теплової ізоляції груп горючості Г1 згідно з класифікацією ДБН В.1.1-7 та штукатурки із негорючих матеріалів та матеріалів Г1 можуть застосовуватися для багатоповерхових будинків з умовною висотою Н < 26.5 м. При умовній висоті понад Н > 15 м обов'язкове виконання поясів через кожні три поверхи та обрамлення віконних та балконних прорізів тепловою ізоляцією із негорючих матеріалів завширшки не менше двох товщин використаної ізоляції.

Аналогічна вимога мається й в пункті 5.8 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками", а саме у багатоповерхових будинках до дев'яти поверхів включно із застосуванням при зведенні конструкцій із застосуванням при зведенні конструкцій із фасадною теплоізоляцією класу В пінополістерних плит груп горючості Г1, Г2 згідно з класифікацією ДБН В.1.1-7 слід передбачати обрамлення віконних і дверних (ворітних) прорізів стін, а також суцільний пояс на рівні третього поверху, що виконані з негорючих теплоізоляційних матеріалів завширшки не менше як дві товщини плити.

Відповідно до п. 5.18 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками" встановлено, що теплоізоляція балконних плит виконується по всій поверхні на стельовій частині панелі аналогічно утепленню стін. На підлозі теплоізоляційний шар повинен бути захищений шаром стяжки, здатної протидіяти механічним навантаженням у процесу експлуатації, завтовшки не менше 35 мм.

Разом з тим, виготовлена позивачем проектна документація не відповідає вимогам вказаного ДБН та ДСТУ.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що проектна документація передана проектувальником - ТОВ ВКК "Арія" замовнику ТОВ "Архімета" для виконання будівельних робіт на об'єкті: "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10 м. Полтава. Друга черга будівництва" розроблена з порушеннями вимог вище вказаних будівельних норм державних стандартів і правил.

Відповідно до вимог статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України лист ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 30.03.2016 № 04-2608/15.06 не може вважатися належним доказом, оскільки до повноважень ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області не належить трактування або роз'яснення Державних будівельних норм, Державних стандартів України, а також погодження проектної документації.

Твердження позивача про порушення відповідачем ОСОБА_7 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі по тексту - ОСОБА_7 №553), а саме: проведення перевірки за відсутності представника суб'єктів містобудування є безпідставними у зв'язку з наступним.

Відповідно до абз. 1 п. 9 ОСОБА_7 № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що субєктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" до суб'єктів містобудування віднесено зокрема проектні організації, замовників будівництва та організації які виконують будівельні роботи.

З матеріалів справи, судом встановлено, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил проводилась в присутності директора ТОВ "Архімета" (замовника будівництва), представника ТОВ "Новос Девелопмент" (будівельної організації) та особи відповідальної за здійснення технічного нагляду - ОСОБА_8.

Крім того матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час складення протоколу, розгляду справи про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності та накладення на позивача відповідного штрафу дотримано процедуру, визначену ОСОБА_7 накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено факт порушення позивачем вимог містобудівного законодавства та обґрунтовано правомірність накладення на позивача штрафних санкцій в розмірі 130500,00 грн.

Разом із цим, позивач, стверджуючи про безпідставність прийняття спірної постави, не надав суду належних доказів, що свідчили б про дотримання ним вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності в перевіреному відповідачем періоді.

Отже, відповідач при проведенні позапланової перевірки та винесенні за її результатами спірної постанови від 03.10.2016 № П 36-16-Ю/1016-6.2, діяв у порядок та у спосіб передбачений законодавством України.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 07 грудня 2016 року.

СуддяС.С. Бойко