Ухвала суду № 63255091, 01.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 грудня 2016 року №810/5559/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Держпраці у Київській області від 23.11.2016 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Чичкань С.Д.

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01.11.2016, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві №132-к/тр, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Київської обласної державної інспекції нагляду промислової безпеки Територіального управлення Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві.

Поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму ГУ Держпраці у Київській області.

Стягнуто з Головного управління Держпраці у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 49427,28 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5671,20 грн.

Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму ГУ Держпраці у Київській області.

Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління Держпраці у Київській області на користь ОСОБА_1 суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 4165,89 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів.

23.11.2016 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи в адміністративній справі №810/5559/15 про поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму ГУ Держпраці у Київській області та про стягнення з Головного управління Держпраці у Київській області на користь ОСОБА_1 суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 4165,89 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів.

23.11.2016 представником відповідача через канцелярію суду подано заяву про роз'яснення судового рішення, в якій відповідач просить:

- зупинити перебіг строку щодо виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016;

- надати роз'яснення постанови суду, а саме: п. 3 та п. 6 постанови щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді і п.4 та п.7 постанови щодо стягнення суми заборгованості з Головного управління Держпраці у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 призначено судове засідання для розгляду заяви Головного управління Держпраці у Київській області від 23.11.2016 про роз'яснення судового рішення.

В судовому засіданні 01.12.2016 судом було виявлено наявність описки в мотивувальній частині та в пункті 7 резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, а саме зазначено неправильну суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 4165,89 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів, стягнутої з відповідача та звернутої до негайного виконання, на користь ОСОБА_1, замість правильної 4118,93 грн.

Представник відповідача та позивач проти виправлення описки у постанові суду від 01.11.2016 не заперечували.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Так, з довідки Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві від 29.12.2015 №02-102/158 вбачається, що сума заробітної плати позивача у серпні 2015 року становила 4073,97 грн., у вересні 2015 року - 4163,89 грн. (т.1, а.с. 215).

Отже сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі становить 4118,93 грн. (4073,97 грн. +4163,89 грн. = 8237,86 грн. : 2 місяці = 4118,93 грн.).

В той же час, в абзаці 8 на сторінці 15 постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 зазначено: "Враховуючи зазначене суд вважає за необхідне постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу у складі Управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Київській області та в частині стягнення з відповідача суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі, що становить 4165,89 грн. (4073,97 грн. +4163,89 =8237,86 : 2 = 4165,89) без урахування обов'язкових податків та зборів - допустити до негайного виконання."

Таким чином судом допущено арифметичну помилку при розрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця, а саме визначено неправильну суму - 4165,89 грн., замість правильної - 4118,93 грн.

Аналогічну помилку було допущено в пункті 7 резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, а саме зазначено неправильну суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 4165,89 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів, яку звернуто до негайного виконання в частині стягнення з Головного управління Держпраці у Київській області на користь ОСОБА_1, замість правильної 4118,93 грн.

З огляду на вищевказане суд вважає за необхідне внести виправлення до абзацу 8 на сторінці 15 та пункту 7 резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 в адміністративній справі №810/5559/15, зазначивши правильну суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 4118,93 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів, яка підлягає стягненню з Головного управління Держпраці у Київській області на користь ОСОБА_1, не зачіпаючи при цьому суті постанови.

Розглядаючи питання про роз'яснення постанови суду від 01.11.2016 по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст. 170 КАС України).

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення (ч. 3 ст. 170 КАС України).

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (п. 4 ст. 170 КАС України).

Суд зазначає, що відповідач в обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення зазначає, що незрозумілим є пункти 3 та 6 резолютивної частини постанови суду від 01.11.2016 щодо поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму ГУ Держпраці у Київській області, оскільки відповідно до структури Головного управління Держпраці у Київській області відділ розслідування, аналізу та обліку аварій виробничого травматизму є відокремленим структурним підрозділом Головного управління Держпраці у Київській області і не входить до складу управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки.

Проте, суд звертає увагу, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 внесено виправлення до пункту 6 резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 у справі № 810/5559/15 та викладено вказаний пункт резолютивної частини постанови суду в наступній редакції: "Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму ГУ Держпраці у Київській області", не зачіпаючи при цьому суті постанови.

Отже, судом виправлено допущену описку в пункті 6 резолютивної частини постанови суду від 01.11.2016, а тому дане судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму ГУ Держпраці у Київській області не припускає різного тлумачення та є зрозумілим, а тому суд вважає за необхідне відмовити в заяві про роз'яснення судового рішення в цій частині.

Також відповідач в обґрунтування заяви зазначає, що є незрозумілими пункти 4 та 7 резолютивної частини постанови суду від 01.11.2016 щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 49427,28 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів та суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 4165,89 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів, а саме в частині стягнення без урахування обов'язкових податків та зборів, оскільки, на думку відповідача, такий порядок стягнення вказаних сум суперечить п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" та Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

Частиною 2 статті 235 КЗпП передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100), відповідно до п. 2 якого обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно із п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

В зв'язку з викладеним Головне управління Держпраці у Київській області, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця та суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в цілому, утримавши із цих сум при виплаті обов'язкові податки та збори.

При цьому із загальної суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 49427,28 грн., яка була стягнута з відповідача, під час виплати слід відняти суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця, яка виплачується окремо як судове рішення, що належить виконати негайно.

З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ГУ Держпраці у Київській області про роз'яснення судового рішення слід відмовити, оскільки постанова Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 у справі №810/5559/15 є зрозумілою та не припускає різного тлумачення, неясності чи невизначеності, а її зміст не викликає жодних труднощів для його розуміння.

В судовому засіданні 01.12.2016 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, повний текст ухвали суду виготовлено та підписано 05.12.2016.

Керуючись статтями 160, 165, 169, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Внести виправлення до абзацу 8 на сторінці 15 мотивувальної частини та пункту 7 резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 в адміністративній справі №810/5559/15, зазначивши правильну суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 4118,93 грн. (чотири тисячі сто вісімнадцять грн. 93 коп.) без урахування обов'язкових податків та зборів, яку стягнуто з Головного управління Держпраці у Київській області на користь ОСОБА_1 та звернуто до негайного виконання в цій частині, не зачіпаючи при цьому суті постанови.

2. В задоволенні заяви Головного управління Держпраці у Київській області від 23.11.2016 про роз'яснення судового рішення - відмовити.

3. Копію ухвали надіслати (вручити особам, які беруть участь у справі).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.