Постанова № 63254637, 22.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 р. Справа № 804/1614/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНІКОЛЬ" до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» (далі ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі відповідач), у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо відображення в картках особових рахунків по Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНіколь» даних щодо наявності заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 5360 804, 89грн., з яких 4 492 923грн. по сальдо розрахунків з бюджетом та 78 659,20грн. пені за 2014 рік, та 789 222,69грн. пені за 2015 рік.

зобовязати Міжрегіональне Головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників здійснити дії та відобразити в інтегрованій картці особового рахунку по товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНіколь» узгодженні дані грошового зобовязання з податку на прибуток у відповідності з поданою декларацією за 2013 рік, шляхом відображення даних по ст. 14 Декларації з податку на прибуток узгодженого зобовязання у сумі - 4 492 923грн. (переплата) та скасувати нараховані пені у сумі 78 659, 20 грн. за 2014 рік та 789 222, 69 грн. пені за 2015 рік.

Представник позивача позов підтримав, просив позов задовольнити, надавши пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив про безпідставність дій відповідача щодо внесення до відомостей про наявність податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у загальному розмірі 5 360 804, 89 грн. з урахуванням того, що у позивача ніколи не було податкового боргу і підстави для його нарахування та розміру пені у відповідача відсутні. Позивач вважає, що відповідач зобовязаний внести дійсні дані, що задекларовані позивачем як платником податку у декларації.

Представник відповідача позов не визнав, обґрунтовуючи свою думку у поясненнях, викладених у запереченнях на позов. Позиція відповідача аргументована тим, що у звязку із введенням в експлуатацію в ІС «Податковий Блок» нового алгоритму контролю рознесення Декларації з податку на прибуток в КОР платника ТОВ «Завод «ТехноНіколь», за кодом платежу 11023300 «авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» за результатами проведення нарахувань у відповідності до оновленого алгоритму «нарахувань податку на прибуток», виникла недоїмка. Відповідно до прописаного алгоритмом сума авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді зараховується у зменшення сум нарахованого податкового зобовязання з податку на прибуток у декларації за підсумками звітного періоду з перенесенням суми перевищення до складу наступних податкових періодів. При цьому сума не врахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобовязань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді, не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді згідно з п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобовязань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

У відповідності до наведеного алгоритму та за наслідком таких обчислень по ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» обліковується податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в сумі 5 360 804, 89 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» зареєстроване 06.08.2004 р., про що здійснено запис в ЄДР про проведення державної реєстрації юридичної особи за № 1 223 102 0000 000050; код 32944149.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» перебуває з 13.08.2004 р. на податковому обліку як платник податків за №164.

28 лютого 2014р. позивачем подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік.

04 серпня 2015 року між позивачем та Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників проведено Звірку розрахунків з бюджетом по авансових внесках з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів податками, зборами (обовязковими платежами) за період з 01.01.2015р. по 31.07.2015р., про що направлено лист від 03.09.2015 року за №21444/10/28-10-20-3-20.

З зазначеного акту позивачу стало відомо про наявність розбіжностей даних платника податку та податкового органу щодо нарахованих сум зобовязань позивача за відповідний період у загальному розмірі 5 360 804,89грн., в тому числі:

- 4 492 923, 00 грн. сальдо на 01.01.2015р.,

-78 659, 20 грн. пені за 2014 рік та

789 222, 69 грн. пені за 2015 рік (а.с.30).

Не погодившись з виявленими розбіжностями щодо суми боргу та пені, позивач звернувся до відповідача з листом вих№30.

За результатами розгляду вказаного листа, відповідач листом від 10.12.2015 р. № 27130/9/28-1020-3-20 повідомив позивачу, що згідно із Інструкцією від 27.12.2010 р. №1350/18645 нарахування пені в інтегрованій картці платника податку по авансовим внескам з податку на прибуток, створених за участю іноземних інвесторів, здійснюється в автоматичному режимі, відповідно до алгоритму, розробленому ДФС України згідно норм чинного законодавства.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації (абз.4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 5 та 6 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, визначено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п.153.3 ст.153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п.153.3 ст.153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Згідно абз. 9 п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, у звітній податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік від 28.02.2014р. позивачем задекларовано наступні показники:

- р. 11 Декларації (нарахований податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню у 2013 році), що склав 7 029 962грн. (а.с.11);

- р. 14 Декларації (показники податку на прибуток за звітний період) у розмірі -4 492 923грн. (а.с.11);

- р. 13 ЗП (зменшення нарахованої суми податку) у розмірі 11 523 570 грн.

Згідно з розшифровкою рядка 13, що визначений у додатку ЗП до декларації за звітний 2013 рік, позивачем визначено:

- р.13.7 додатку ЗП (сума авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК) 5 992 716 грн. (а.с.20),

- р. 13.5 додатку ЗП (сума авансового внеску у звязку із виплатою дивідендів) - 5 530 854 грн.,

- р. 13.5.1 додатку ЗП (сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді) 5 530 854 грн. (а.с.21).

Тобто, відповідно до форми заповнення додатку ЗП до рядка 13 декларації позивачем визначено першочерговість зменшення нарахованої суми податку:

-по рядку 13.5 на суму нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів у сумі 5 530 854 грн.; та

-по рядку 13.7 на суму нарахованого авансового внеску відповідно до п. 57.1 Податкового Кодексу України у сумі 5 992 716 грн.

Судом враховано, про що відсутній спір між сторонами, декларація відповідачем прийнята без зауважень, тобто всі показники є відповідними.

Далі, як свідчать пояснення представника відповідача, ідентичні письмовим запереченням, у звязку із введенням в експлуатацію в ІС «Податковий блок» нового алгоритму контролю, податковим органом було перепроведено нарахувань в інтегрованих картках платників податків декларацій з податку на прибуток, після закінчення яких в КОР платника ТОВ «Завод ТехноНІКОЛЬ» за кодом платежу 11023300 «авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» змінилася сума переплати на даті, яка уже минула (картка платника по авансовим внескам за 2014 рік , а.с. 82-84).

Відповідно до п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України - крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Згідно п.п. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України , у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (після реформування - Державна фіскальна служба України) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994 (надалі Порядок).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Згідно пункту 4 розділу І Порядку облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.

Пунктом 11 розділу 2 Порядку передбачено, що форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 3 Порядку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються контролюючим органом в інтегрованій картці платника.

За приписами п.п. 9.1, 9.4 ст. 9 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів, за яким передбачено тільки такий вид податку як "податок на прибуток підприємств".

Таким чином, термін "авансовий внесок з податку на прибуток "зазначає строк сплати одного й того ж виду податку - "податок на прибуток підприємств", а саме його попередню оплату - авансування до наступного терміну сплати за підсумками річної декларації.

Авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплати на користь резидентів) (пп. 153.8 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України).

Зі змісту названих вище положень випливає, що платник податку, у якого при сплаті авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів утворилося сума, що перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вправі зменшити сплату внесків з цього податку на суму перевищення у наступних звітних місяцях до повного її погашення. Платник податку має право також очікувати від контролюючого органу дії щодо зарахування суми перевищення у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток у визначених законом наступних звітних місячних періодах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.12.2015р. по справі № 810/6086/13-а (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 54688766).

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Матеріали справи підтверджено, про що не заперечував відповідач, сума податку на прибуток по р.14 декларації за звітний 2013 р. ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» з урахуванням зменшення (сума зменшення 11 523 570 грн. = сума нарахованого авансового внеску при виплаті дивідендів у звітному періоді у розмірі 5 530 854 грн.+ сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ПКУ 5 992 716грн.) склала « - 4 492 923 грн.» та була мігрована до інтегрованої картки "Авансові внески з податку на прибуток" по коду платежу 11023000 та як наслідок була відображена контролюючим органом у графі "Переплата".

Розмір визначеної "Переплати" змінився у сторону зменшення 28.03.2014 р., через перепроведення ДФС України нарахувань в інтегрованих картках платників податків декларацій з податку на прибуток згідно затверджених алгоритмів.

При цьому, правильність розрахунку суми авансових внесків у звязку із виплатою дивідендів та факт сплати позивачем вказаної суми коштів до бюджету відповідачем не заперечується та визнається. Згідно відомостей про нарахування та сплату вказаних сум податку інтегрована картка платника податку на прибуток не містить із вищевказаних причин.

З приводу суми зменшення вищевказаної "Переплати" контролюючим органом не проводилися будь-які перевірки, якими б було встановлено порушення позивачем формування показників податкової звітності із нарахування авансового внеску у зв'язку з нарахуванням дивідендів у 2013 році.

Перепризначення органами ДФС нарахувань в інтегрованих картках платників податків шляхом видачі листів зі змінами алгоритмів обліку податків та зборів виходить за межі повноважень органів ДФС, не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України та не узгоджується із вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Облік нарахованих та сплачених сум податків і зборів, який ведеться органами ДФС, спричиняє правові наслідки для підприємства у вигляді змін у структурі податкових зобов'язань платника податків в інформаційних системах (базах) органів ДФС, що, в свою чергу, свідчить про наявність матеріально-правового інтересу у тому, щоб дані у картці особового рахунку підприємства правильно відображали фактичний стан його зобов'язань та платежів до бюджету.

Відомості, внесені податковим органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

Доводи ж відповідача щодо зміни алгоритму розрахунків сум, указаних у податковій звітності платників, що мають бути відображені у податкових базах, зокрема, в інтегрованій картці платника податку, судом до уваги не приймаються, оскільки лист міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014р. № 3194/7/99-99-19-03-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік» не є нормативно-правовим актом, а відтак не є обов'язковим до застосування.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача про наявність у позивача суми податкового боргу у розмірі 4 492 923 грн., підстав для нарахування пені в порядку ст. 129 Податкового кодексу України не було.

Щодо іншого частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо внесення даних до карток платників податків є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією контролюючого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Як визначено Постановою Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р., суд не може підміняти собою органи владних повноважень. Суд не може підміняти собою орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Підсумовуючи вищенаведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобовязання Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників здійснити дії та відобразити в інтегрованій картці особового рахунку по товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНіколь» узгодженні дані грошового зобовязання з податку на прибуток у відповідності з поданою декларацією за 2013 рік, шляхом відображення даних по ст. 14 Декларації з податку на прибуток узгодженого зобовязання у сумі - 4 492 923 грн. (переплата) та скасувати нараховані пені у сумі 78 659, 20 грн. за 2014 рік та 789 222, 69 грн. пені за 2015 рік.

З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо відображення в картках особових рахунків по Товариству з обмеженою відповідальнісьтю "Завод "ТехноНіколь" даних щодо наявності заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 5 360 804, 89 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 червня 2016 року

Суддя ОСОБА_1