Ухвала суду № 63254091, 07.12.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"07" грудня 2016 р. Справа № 926/914-б/14

За заявою ПАТ Укрсоцбанк, м.Київ

про визнання договору купівлі-продажу цементу №ТДБ03 від 30.04.2013р. недійсним

в межах справи №926/914-б/14

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс ЛТД", м.Чернівці

про банкрутство

Суддя Дутка В.В.

Представники:

від кредиторів ОСОБА_1, довіреність від 21.12.2015р., ОСОБА_2., довіреність від 11.08.2016р., ОСОБА_3, довіреність від 15.08.2016р.

від банкрута ОСОБА_4, ліквідатор

СУТЬ СПОРУ: У провадженні господарського суду Чернівецької області перебуває справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Боянівка Імпекс ЛТД.

29.09.2016р. через канцелярію суду надійшла заява ПАТ Укрсоцбанк визнання договору купівлі-продажу цементу №ТДБ03 від 30.04.2013р., укладеного між ТОВ Боянівка Імпекс ЛТД та ТОВ Торговий дім Боянівка недійсним з посиланням на частини 1-3 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зобовязати ТОВ Торговий дім Боянівка повернути ТОВ Боянівка Імпекс ЛТД грошову суму у розмірі 7 941 885,00 грн.

Ухвалою від 30.09.2016р. прийнято до розгляду у межах провадження у справі №926/914-б/14 заяву ПАТ Укрсоцбанк і призначено її розгляд на 17.10.2016р.

13.10.2016р. через канцелярію суду надійшов відзив ТОВ Торговий дім Боянівка на заяву ПАТ Укрсоцбанк, в якому твердження заявника, вважає товариство безпідставними і такими, що ґрунтуються на непідтверджених припущеннях та є наслідком неправильного застосування норм законодавства до спірних правовідносин.

17.10.2016р. подав свій відзив на заяву ліквідатор ОСОБА_4, де просить відхилити доводи, викладені у заяві ПАТ «Укрсоцбанк», за безпідставністю.

Ухвалою від 17.10.2016р. розгляд заяви відкладено на 17.11.2016р.

У судовому засіданні 17.11.2016р. оголошувалась перерва до 28.11.2016р.

ПАТ «Укрсоцбанк» подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу та додаткові пояснення до заяви ПАТ «Укрсоцбанк».

Ухвалою від 28.11.2016р. розгляд заяви відкладено на 07.12.2016р.

ТОВ «Торговий дім «Боянівка» подало 07.12.2016р. додаткові пояснення до відзиву.

Ліквідатор на виконання ухвали від 28.11.2016р. подав документи (вибірково) про проведення попередньої оплати за оспорюваним договором та акт звірки станом на 24.04.2016р.

У судовому засіданні 07.12.2016р. представник ПАТ «Укрсоцбанк» просив задовольнити заяву про визнання договору купівлі-продажу цементу №ТДБ03 від 30.04.2013р. недійсним.

Представник ТОВ Торговий дім Боянівка, ліквідатор ОСОБА_4 вважають заяву ПАТ «Укрсоцбанк» необґрунтованою та просили відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

30.04.2013р. між ТОВ «Торговий дім «Боянівка» (Продавець) та ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цементу № ТДБ03.

Згідно п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товаро-матеріальні цінності в асортименті (надані Товар) окремими партіями згідно заказів/рахунків на оплату, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах визначених Договором.

Покупець зобов'язувався за п.2.2.Договору прийняти товар і здійснити за нього оплату в строки та в порядку визначених в Договорі.

Пунктом 3 Договору встановлено умови Здачі-приймання товару. Право власності.

Здача-приймання товару проводиться у відповідності з Інструкціями Держарбітражу № ГІ-6, та № П-7, уповноваженими представниками Сторін у місці відвантаження Товару Продавцем в момент відвантаження товару. Умови постачання товару самовивіз. За згодою сторін можуть бути й інші умови поставки. Кількість товару повинна відповідати кількості, яка вказана в накладних. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту оплати товару.

Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом 100% передоплати, згідно п. 1.1. даного Договору, шляхом перерахування грошей на рахунок Продавця в термін одного банківського дня без урахування дня виписки рахунку (п.5.1. Договору).

Строк дії договору встановлений у п.6.3. Договору з 30.04.2013р. до 31.12.2013р.

Додатковою угодою №1 від 03.12.2013р. сторони внесли зміни до Договору купівлі-продажу цементу № ТДБ03, зокрема Сторони домовились продовжити дію Договору купівлі-продажу цементу №ТДБ03 від « 30» квітня 2013 року до 30 квітня 2014 року.

Відповідно до п.2. Додаткової угоди №1, Продавець зобов'язується здійснити поставку Товару на увесь обсяг здійсненої Покупцем попередньої оплати за цим Договором у термін не пізніше « 01» квітня 2014 року.

За умовами п.3 Додаткової угоди №1, у випадку невиконання Продавцем п.2 Угоди, він зобов'язується повернути Покупцю увесь обсяг здійсненої попередньої оплати по Договору купівлі-продажу цементу №ТДБ03 від « 30» квітня 2013 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Покупця не пізніше 20 квітня 2014 року.

У випадку досягнення домовленості між Сторонами про виконання зобов'язань іншим шляхом, в тому числі здійсненням поставки іншої номенклатури Товару, наданням послуг чи здійсненням заліку взаємних однорідних вимог, Сторони укладають відповідну угоду, якою регламентується порядок виконання зобов'язань (п.4 Додаткової угоди №1).

Згідно п.6. Угода вступає в силу з моменту підписання.

Сторони зазначили у п.6 Додаткової угоди №1, що інші умови вищевказаного Договору, не змінені цією Угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.

Заявник в своїй заяві про визнання недійсним Договору стверджує, що TOB «Торговий дім «Боянівка» отримавши предоплату у розмірі 11 180 109,63 грн. не здійснило поставку цементу за Договором №ТДБ03 від 30.04.2013, а TOB «Боянівка Імпекс ЛТД» не вчиняло жодних дій щодо отримання цих товарів від TOB «Торговий дім «Боянівка» (не вимагало здійснення поставки товарів/повернення коштів, не проводило претензійно-позовну роботу, тощо), тобто, TOB «Боянівка Імпекс ЛТД» прийняло на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовилося від власних майнових вимог; TOB «Боянівка Імпекс ЛТД» до порушення справи про банкрутство взяло на себе зобов'язання, в результаті чого воно стало неплатоспроможним.

Заявник вказує про здійснення передоплати протягом 5 місяців, а саме з 29.05.2013р. по 07.10.2013р., при цьому передоплата у розмірі 7941885 грн. припадає на сумнівний період (протягом року, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство TOB «Боянівка Імпекс ЛТД»).

Враховуючи наявність обставин виконання Боржником правочину без відповідних майнових дій іншої сторони, відмови від власних майнових вимог протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, в результаті чого боржник став неплатоспроможним, ПАТ «Укрсоцбанк» приходить до висновку, шо оскаржуваний договір купівлі-продажу цементу №ТДБ03 віл 30.04.2013 року підлягає визнанню недійсним без застосування наслідків передбачених частиною 3 статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому, заявник просить зобовязати TOB «Торговий дім «Боянівка» повернути банкруту грошову суму у розмірі 7941885 грн.

У ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 19.01.2013 року (далі - Закон про банкрутство) передбачено спеціальні підстави визнання недійними правочинів.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: 1) боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; 2) боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; 3) боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; 4) боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; 5) боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; 6) боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Слід зазначити, що метою визнання недійсним правочину (договору) зі спеціальних підстав, визначених ст. 20 Закону про банкрутство, є встановлення факту відчуження майна боржника у підозрілий період (після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року, що передував її порушенню) та наявність обставин, прямо визначених положеннями ст. 20 Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання умов п.5.1. Договору TOB «Боянівка Імпекс ЛТД» здійснило попередню оплату в період з 29.05.2013р. по 07.10.2013р. в розмірі 11 180 109,63 грн. шляхом перерахування грошей на рахунок TOB «Торговий дім «Боянівка», про що свідчать акт звірки взаєморозрахунків станом на 24.04.2014р., копії платіжних доручень (вибірково), актом перевірки ДПІ у м.Чернівцях №1493/24-12-22-01/31620929. Доказів надання Продавцем рахунків на оплату Покупцеві суду не надано.

У свою чергу Продавець в порушення умов п. 2 Додаткової угоди №1 не поставив товар у термін не пізніше 01.04.2014р. Крім того, відповідно до умов п.3 Додаткової угоди №1, Продавець не повернув Покупцю попередню оплату по Договору не пізніше 20.04.2014р.

Отже, Продавець отримавши попередню оплату за Договором не виконав свого обовязку з поставки товару, в звязку з чим Покупець набув права, в силу п.3 Додаткової угоди №1 та частини 2 ст.693 Цивільного кодексу України, вимагати повернення суми попередньої оплати.

У матеріалах справи відсутні докази повернення попередньої оплати чи поставки товару на виконання умов Договору.

Згідно із п. 2.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

З огляду на встановлені вище обставини, суд не приймає доводи заявника, щодо визнання недійсним спірного договору з тих підстав, що банкрут прийняв на себе зобовязання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних дій.

При цьому, суд зазначає, що зобовязання TOB «Торговий дім «Боянівка» за оспорюваним договором в подальшому припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог внаслідок укладення між TOB «Торговий дім «Боянівка» та TOB «Боянівка Імпекс ЛТД» угоди №1 від 25.04.2014р. та Угоди №2 від 05.05.2014р.

Одночасно суд зазначає, що спеціальні підстави, передбачені ст.20 Закону про банкрутство, для визнання недійними правочинів застосовуються господарським судом у разі їх укладення після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

Спірний договір укладений 30.04.2013р., а провадження у справі про банкрутство TOB «Боянівка Імпекс ЛТД» порушено господарським судом Чернівецької області 16.12.2014р., тобто правочин вчинено раніше року, що передував порушення справи про банкрутство.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відтак заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу цементу №ТДБ03 від 30.04.2013р. не підлягає задоволенню, оскільки ТОВ «Укрсоцбанк» не доведено тих обставин, з якими законодавець пов'язує визнання у даному випадку договору недійсним відповідно до ст. 20 Закону про банкрутство.

Інші доводи заявника на обґрунтування вимог не спростовують доводів, наведених вище, а тому не беруться судом до уваги.

Позовна вимога про зобовязання ТОВ Торговий дім Боянівка повернути ТОВ Боянівка Імпекс ЛТД грошову суму у розмірі 7941885,00 грн. є похідною від позовної вимоги про визнання купівлі-продажу цементу №ТДБ03 від 30.04.2013р. в задоволенні якої суд відмовив, а тому також не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні заяви ПАТ Укрсоцбанк про визнання договору купівлі-продажу цементу №ТДБ03 від 30.04.2013р., укладеного між ТОВ Боянівка Імпекс ЛТД та ТОВ Торговий дім Боянівка, недійсним.

2.Копію ухвали надіслати сторонам.

Суддя ОСОБА_5