Ухвала суду № 63253868, 07.12.2016, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"07" грудня 2016 р.

Справа № 921/757/16-г/7

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

у складі судді Стадник М.С.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Борен - А" №б/н б/д про забезпечення позову у справі №921/757/16-г/7

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борен - А" вул.Качалова, 5-В,Київ 126,03126

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" вул. Промислова, 3-Б,Острів,Тернопільський район, Тернопільська область,46400

про cтягнення заборгованості в сумі 8 066 621, 85 грн., з яких: 4 065 000,00 грн. - основний борг, 405 647,84 грн. - 3% річних, 3 595 974,01 грн - інфляційні нарахування.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Борен - А" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" про cтягнення заборгованості в сумі 8 066 621, 85 грн., з яких: 4 065 000,00 грн. - основний борг, 405 647,84 грн. - 3% річних, 3 595 974,01 грн - інфляційні нарахування.

Одночасно з поданням позовної заяви заявник звернувся до суду 05.12.2016р. із заявою №б/н б/д про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРНОПІЛЬ МОСТОБУД» (код ЄДРПОУ 36404316, 46400, Тернопільська обл., Тернопільський район, село Острів, вул. Промислова, б. ЗБ) та знаходяться на: п/р №26059000129902 в АТ «Укрексімбанк», МФО 338879 п/р №26055011098848 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 п/р №26004000129902 в філії АТ «Укрексімбанк», МФО 338879 п/р №26042010021023 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, п/р №26000000260483 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, а також які будуть виявлені в ході здійснення виконавчих дій на всіх рахунках та у вкладах в усіх банках та інших фінансових установах; та шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРНОПІЛЬ МОСТОБУД» (код ЄДРПОУ 36404316, 46400, Тернопільська обл., Тернопільський район, село Острів, вул. Промислова, б. ЗБ), яке буде виявлене в ході здійснення виконавчих дій.

На обґрунтування поданої заяви, заявник стверджує, що відповідач ухиляється від виконання грошових зобов’язань по договору, ухиляється від розгляду вимог заявника та знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що дає підстави позивачу вважати, що відповідач намагатиметься продати належне йому майно, зняти кошти та перевести їх на споріднені компанії.

Зазначені обставини дають можливість заявнику вважати, що створюється реальна загроза, що неприйняття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Борен - А" №б/н б/д про забезпечення позову, суд відмовляє в її задоволенні на даній стадії судового процесу, при цьому суд виходив з наступного:

- відповідно до ст.66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з ініціативи суду, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тобто як гарантія реального виконання рішення суду;

- статтею 67 ГПК України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, серед яких: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії,при цьому,обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року N16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Приймаючи до уваги, що заявник не підтвердив викладені у заяві обставини можливими та допустимими доказами передбаченими статтею 33 ГПК України, а саме не надав доказів на підтвердження скрутного майнового становища товариства,здійснення ним будь – яких заходів щодо уникнення обов’язку виконання грошового зобов’язання по договору тим самим не довів суду, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому господарський суд відмовляє на даній стадії судового процесу в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Борен - А" №б/н б/д про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та рухоме і нерухоме майно відповідача

Крім того, слід зазначити, що позивач просить накласти арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, при цьому не зазначає, чи такі не відносяться до рахунків, на які заборонено накладати арешт згідно чинного законодавства .

Так, відповідно до: - ч.2 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та ст.26-1 Закону України "Про теплопостачання", ст.15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом; - ст.10 Конвенції №95 щодо захисту заробітної плати від 01.07.1949р., яка ратифікована Україною 04.08.1961р., заробітна плата може бути об’єктом арешту або передачі тільки в тій формі і в тому розмірі, який передбачений національним законодавством. Заробітна плата повинна охороняться проти арештів і передачі в тій мірі, в якій це вважається необхідним для утримання працюючого і його сім'ї ; - ч.3 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо арешту на належне майно відповідача, то відповідно до п.7.2 зазначеної вище Постанови №16 від 26.11.2011р. за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору.

Клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду (п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.66, 67,86 ГПК України, господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Борен- А" №б/н б/д про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача та на рухоме і нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд".

Копію ухвали направити сторонам.

Суддя М.С. Стадник