Рішення № 63253442, 07.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2016Справа №910/19484/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» Білої Ірини Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д»

про зобов'язання вчинити дії

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Лизуненко А.В. - представник за довіреністю № 200 від 25.07.2016

від відповідача не з'явився

від третьої особи Герасименко Т.В. - представник за довіреністю № 27-27944/16 від 22.06.16

В судовому засіданні 07.12.16, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» Білої Ірини Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-Д» про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» № 16 від 08.12.2015 на підставі п. 3ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визнано нікчемний договір факторингу № 21 від 08.12.2014, який укладений між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про повернення документів, які зазначені в Додатку № 3 до Договору факторингу № 21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 порушено провадження у справі № 910/19484/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 23.11.2016.

19.11.2016 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення документів по справі та клопотання про витребування доказів по справі, відповідно до якого, позивач зазначає, що останнім було направлено на адресу відповідача лист про надання розгорнутого розрахунку платежів, сплачених боржниками на користь ТОВ «Велес-Д», у зв'язку з тим, що відповідачем не надано відповіді, позивач просить суд витребувати додаткові докази по справі у відповідача.

У судове засідання, призначене на 23.11.2016, з'явився представник позивача, який не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, надав пояснення по суті спору та підтримав подане клопотання про витребування доказів.

У судове засідання, призначене на 23.11.2016, з'явився представник третьої особи, який підтримав подане клопотання позивача про витребування доказів та надав пояснення по справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, проте був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою суду від 23.11.2016 задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи 07.12.2016.

06.12.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи Рецензії на звіт № 07-09-01/08-15/РД1 про незалежну оцінку прав вимоги за кредитними договорами ПАТ УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК».

У судовому засіданні 07.12.2016 представники позивача та третьої особи вимоги підтримали з підстав наведених у позові.

Відповідач вдруге не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимог ухвали не виконав, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п. 3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

08 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (надалі - фактор/відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» (надалі - клієнт/позивач) було укладеного договір факторингу №21 (надалі - договір факторингу).

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу клієнт продає (переуступає) фактору право вимоги до боржника, яке включає в себе заборгованість за кредитним договором № GO8 від 13.04.2009 р., укладеним між банком та фізичною особою ОСОБА_6 у сумі 133 463,44 дол. США.

Пунктом 1.1.4 договору факторингу визначено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором на дату набрання чинності цього договору, складає 133 463,44 доларів США, що еквівалентно 2 057 405,53 грн, згідно з офіційним обмінним курсом НБУ на дату укладення цього договору, у тому числі:

- сума основного боргу 115 950,28 доларів США;

- нараховані несплачені проценти 13 861,98 доларів США;

- нараховані несплачені комісії у відповідності до кредитного договору 3 651,18 доларів США.

Згідно з п. 2.1 договору факторингу фактор надає фінансування клієнту у національній валюті України в сумі 20 574,06 грн. без ПДВ. При цьому, клієнт перераховує фактору плату у розмірі 1 % від суми фінансування.

Відповідно до п. 2.2. договору факторингу фактор надає фінансування клієнтові, протягом 3 (трьох) банківських днів, з дня отримання від клієнта підтвердження наявності та дійсності права грошової вимоги, що відступається, шляхом перерахування на банківський рахунок.

Згідно з п. 3.1 договору факторингу фактор має право вимагати від клієнта відступлення йому права вимоги, відповідно до п. 1.1 цього договору.

Згідно з п.п.п 6.1 та 6.2 договору факторингу цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії договору розпочинається з моменту набрання чинності цим договором та діє невизначений строк.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору факторингу згідно з актом приймання-передачі прав вимоги від 08.12.2014 р. (додаток № 2 до договору факторингу), клієнт передав, а фактор прийняв права вимоги (з усією документацією), як визначено у договорі факторингу та у Додатку № 1 до цього договору, фінансування під відступлення прав вимоги складає 20 574,06 грн., плата складає 1% від суми фінансування у національній валюті України.

Згідно з актом прийому-передачі документів до Договору факторингу від 08.12.2014 р. (додаток № 3 до договору факторингу) клієнт передав, а фактор прийняв документи в кількості 89 шт., перелік яких визначений в цьому акті.

Також, як вбачається із матеріалів справи, 08.12.2014 р. між ПАТ «Український Бізнес Банк» (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Велес-Д» (новий іпотекодержатель) був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки (далі - договір відступлення), відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель приймає право вимоги за договором іпотеки, посвідчений 13.04.2009 приватним нотаріусом Задорожним О.С. Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1552 від 1 р., укладеним між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_6 (п.1.1 договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.2 договору відступлення предметом іпотеки за договором іпотеки є трьохкімнатна квартира, загальною площею 163,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_6

Вартість предмету іпотеки на дату укладення договору іпотеки складала 3 217 000,00 грн. (п. 1.3 договору про відступлення права вимоги).

Згідно з п. 1.4 договору про відступлення права вимоги сума невиконаного боржником зобов'язання перед новим кредитором станом на час укладення цього договору за кредитним договором та відповідно за договором відступлення становить 133 463,44 доларів США, що еквівалентно 2 057 405,53 грн.

Згідно з п. 4.1. договору відступлення новий іпотекодержатель не здійснює на користь первісного іпотекодержателя будь-яких додаткових виплат за відступлення прав за договором іпотеки, крім ціни, зазначеної у п. 2.1 договору факторингу.

Також на виконання умов Договору факторингу 08.12.2014 р. між ПАТ «Український Бізнес Банк» (цедент) та ТОВ «Велес-Д» (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги за договором поруки від 13.04.2019р., відповідно до умов якого цемент, що є кредитором за договором поруки від 13.04.2019, яким забезпечено виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором № GO8 від 13.04.2009 р. та усіх додаткових угод до нього, передає а цесіонарій приймає всі права вимоги за договором.

За доводами позивача 25.12.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) прийнято рішення № 164 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Український Бізнес Банк". Тимчасову адміністрацію в банку запроваджено строком на 3 місяці з 26.12.2014 р. по 25.03.2015 р.

Постановою Правління Національного банку України від 23.04.2015 р. № 265 у ПАТ "Український Бізнес Банк" було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації позивача, в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 24.04.2015 р. № 87 про початок здійснення процедури ліквідації банку та призначено Уповноважену особу фонду на ліквідацію.

За результатами перевірки постійно діючої комісії Департаменту ліквідаційних процедур ПАТ "Український Бізнес Банк" було встановлено, що договір факторингу № 21 від 08.12.2014 р. не відповідає п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". У зв'язку з чим, відповідачем було прийнято рішення № 16 від 08.12.2015 р. про визнання правочинів нікчемними, а саме договір факторингу № 21 від 08.12.2014, договір відступлення права вимоги за договором іпотеки та договір про відступлення права вимоги за договором поруки.

На підставі рішення № 16 від 08.12.2015 р. уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "Український Бізнес Банк" було направлено відповідачу вимогу № 8387 від 09.12.2015 р. про повернення банку всіх грошових коштів, які були перераховані боржниками (позичальниками банку за кредитними договорами) на користь ТОВ "Велес-Д", а також про повернення оригіналів всіх кредитних договорів та договорів забезпечення (іпотеки, застави, тощо).

Однак, зазначену вимогу відповідач не визнав, у зв'язку з чим банк звернувся до суд з вимогами про повернення позивачу документи отриманні за вказаними договорами.

Отже, спір у справі виник у зв'язку із наявністю підстав для повернення переданих відповідачеві документів у зв'язку з нікчемністю договорів факторингу та відступлення права вимоги.

За приписами частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Крім того, згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 164 від 25.12.2014 р. з 26.12.2014 р. розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Укрбізнесбанк" - Бобчука І.П.

Постановою правління Національного банку України №265 від 23.04.2015 р. постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати Банк.

На підставі Постанови Правління Національного банку України №265 від 23.04.2015 р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.04.2015 р. прийнято рішення №87, яким з 24.04.2015 р. розпочато процедуру ліквідації Банку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи у п. 2.1 договору факторингу визначено, що фактор надає фінансування клієнту у національній валюті України в сумі 20 574,06 грн.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Як зазначено у пункті 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" звичайними є ціни, які за подібних обставин зазвичай сплачувалися за аналогічне майно у відповідний момент часу у відповідному регіоні. Доведення рівня таких цін покладається на особу, яка заявила вимогу про відшкодування вартості майна.

Поняття "звичайних" цін наведено в Податковому кодексі України. Відповідно до п. 14.1.71 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Відтак, рівень звичайної ціни (рівень ринкової ціни) може бути визначений за результатами оцінки об'єкту продажу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності, у цьому Законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які трава, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

За змістом ч. 1 ст. 12 вказаного Закону України звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

На підтвердження факту відчуження майнових прав Банком долучено до матеріалів справи звіт про незалежну оцінку прав вимоги за кредитними договорами №07-09-01/08-15/РД1, складеного 02.12.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "АКО Експерт".

Згідно вказаного звіту вартість активу банку у вигляді права вимоги за кредитним договором № GO8 від 13.04.2009 р., укладеним між банком та фізичною особою ОСОБА_6 перевищує ціну продажу цього активу більше, ніж на 96 %. Розмір відступленого права вимоги становить 2 057 405,53 грн.; ринкова вартість відступленого права вимоги - 6 05749,35 грн.; ціна продажу - 20 574,06 грн., отже, процентне відношення ціни продажу до ринкової вартості становить 3,37%.

При цьому, суб'єкт оціночної діяльності, який здійснював зазначену оцінку, має відповідний сертифікат, виданий згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Крім цього, у матеріалах справи наявна Рецензія на звіт № 07-07-01/08-15/РД1, якою встановлено про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, звіт має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

З огляду на викладене, суд приймає в якості належного та допустимого доказу в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України звіт про незалежну оцінку прав вимоги за кредитними договорами №07-09-01/08-15/РД1, складений 02.12.2015 р., долучений позивачем до матеріалів справи.

Суд відзначає, що прийняття відповідного звіту в якості доказу визначення ринкової вартості права вимоги, переданого на користь Товариства за договором факторингу, також мало місце в аналогічній справі господарського суду міста Києва №910/32313/15, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 р.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Рішенням №16 від 08.12.2015 р., позивачем визнано нікчемними спірний Договір факторингу та договори про відступлення права вимоги за іпотечним договором та договором поруки, з моменту їх укладення.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

Судом встановлено за матеріалами справи, що 10.12.2015 р. позивач направив на адресу відповідачу вимогу № 8387 про повернення позивачу всіх грошових коштів, які були перераховані боржниками (позичальниками банку за кредитними договорами) на користь відповідача; надати банку розгорнутий розрахунок платежів, сплачених боржником (позичальниками банку за кредитним договором) на користь Товариства відповідно до умов договорів факторингу, із зазначенням суми і дати перерахунку - по кожному боржнику; надати банку всю документально підтверджену інформацію, яка стосується виконання боржниками (позичальниками банку за кредитними договорами) грошових зобов'язань на користь Товариства відповідно до умов договорів факторингу, зокрема, Договору факторингу; повідомити всіх боржників (позичальників банку за кредитними договорами), які сплачують заборгованість на користь Товариства відповідно до умов договорів факторингу, про припинення виконання грошових зобов'язань на користь Товариства; повернути Банку оригінали всіх кредитних договорів та договорів забезпечення (іпотеки, застави, поруки тощо), додатків до них, та інших документів, пов'язаних з виконанням сторонами умов цього договору. Заявлені вимоги підлягали виконанню протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги.

Факт надсилання зазначеної вимоги на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 10.12.2015 р. та відповідного опису вкладення.

Вказане рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку не оскаржене відповідачем у встановленому чинним законодавством України порядку.

З огляду на встановлення того, що ринкова вартість активу банку у вигляді права вимоги за кредитним договором № GO8 від 13.04.2009 р., перевищує ціну продажу цього активу більше ніж на 96%, суд приходить до висновку про існування підстав, з якими приписи частини 2 та 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачають нікчемність Договору факторингу та перелічених договорів про відступлення права вимоги за договорами забезпечення.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 5 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. №9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 р. правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі акту прийому-передачі документів до договору факторингу, позивач передав документи згідно визначеного переліку.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про зобов'язання відповідача повернути на користь Банку передані за актом прийому-передачі документи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код 39042100) повернути Публічному акціонерному товариству «Український Бізнес Банк» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125; ідентифікаційний код 19388768) документи отримані згідно з Додатком №3 до Договору факторингу №21 від 08.12.2014, а саме:

1. Кредитний договір №GO-18 від 13.04.2009 з додатками (оригінал) на 3 арк.;

2. Додаткова угода від 04.01.2012 до Кредитного договору №GO-18 від 13.04.2009;

3. Договір поруки від 13.04.2009 до Кредитного договору №GO-18 від 13.04.2009;

4. Договір іпотеки, 13.04.2009 посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожним О.С. та зареєстрованого в реєстрі за №1552 (оригінал) на 6 арк.;

5. Витяг про реєстрацію в Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №23195036 від 13.04.2009 (оригінал) на 1 арк.;

6. Витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №23195172 від 13.04.2009 (оригінал) на 1 арк.;

7. Договір купівлі - продажу квартири від 30.04.2009. посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожним О.С. та зареєстрованого в реєстрі за №1549 (оригінал) на 1 арк.;

8. Витяг з Державного реєстру правочинів №7188508 від 13.04.2009 (оригінал) на 1 арк.;

9. Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22518919 від 21.04.2009 (оригінал) на 1 арк.;

10. Технічний паспорт на квартиру №91 у житловому будинку №84а вулиця Артема місто Донецьк, інвентаризаційна справа 8/4245 виданого КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька (оригінал) на 2 арк.;

11. Вимога позичальнику вих. 35.053/6468 від 12.06.2014 (оригінал) на 1 арк.;

12. Вимога позичальнику вих. 35.053/6468 від 12.06.2014 (оригінал) - на 1 арк.;

13. Конверт з повідомленням;

14. Експертний висновок вартості забезпечення від 11.02.2014 (оригінал) на 2 арк.;

15. Акт перевірки предмета застави (оригінал) на 1 арк.;

16. Лист до позичальника від 25.09.2013 вих. №35.032.-9520 (копія) на 1 арк.;

17. Конверт з повідомленням;

18. Лист позичальнику № 11679 від 19.12.2012 (оригінал) на 1 арк.;

19. Акт перевірки предмета застави від 24.09.2012 (оригінал) на 1 арк.;

20. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (оригінал) на 1 арк.;

21. Конверт з повідомленням;

22. Лист позичальнику №35.032-8670 від 18.09.2012 (оригінал) на 1 арк.;

23. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на 1 арк.;

24. Конверт;

25. Лист позичальнику № 5862 від 22.06.2012(оригінал) на 1 арк.;

26. Акт перевірки предмета застави від 15.06.2012 (оригінал) на 1 арк.;

27. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (оригінал) на 1 арк.;

28. Конверт;

29. Лист позичальнику №35.032/4785 від 22.05.2012 (оригінал) на 1 арк.;

30. Довідка про доходи від 10.05.2012 видана ОСОБА_6 TOB «ІНТЕРНЕТ - ФОНД» (оригінал) на 1 арк.;

31. Акт перевірки предмета застави від 14.03.2012р. (оригінал) на 1 арк.;

32. Конверт,

33. Лист позичальнику №35.032/578 від 20.01.2012 (оригінал) на 1 арк.;

34. Акт перевірки предмета застави від 14.12.2011 (оригінал) на 1 арк.;

35. Лист позичальнику №35.032/7530 від 20.01.2012 (копія) на 1 арк.;

36. Заява від 08.08.2011 ОСОБА_6 по Кредитному договору № GO-18 від 13.04.2009 (копія) на 2 арк.;

37. Акт перевірки предмета застави від 14.08.2011 (оригінал) на 1 арк.;

38. Акт перевірки предмета застави від 12.07.2011 (оригінал) на 1 арк.;

39. Акт перевірки предмета застави від 11.04.2011 (оригінал) на 1 арк.;

40. Довідка про доходи від 10.05.2011 видана ОСОБА_6 ТОВ «ІНТЕРНЕТ - ФОНД» (оригінал) на 1 арк.;

41. Акт перевірки предмета застави від 10.01.2011 (оригінал) на 1 арк.;

42. Акт перевірки предмета застави від 11.10.2010 (оригінал) на 1 арк.;

43. Акт перевірки предмета застави від 12.07.2010 (оригінал) на 1 арк.;

44. Акт перевірки предмета застави від 06.01.2010 (оригінал) на 1 арк.;

45. Акт перевірки предмета застави від 12.04.2010 (оригінал) на 1 арк.;

46. Акт перевірки предмета застави від 12.09.2009 (оригінал) на 1 арк.;

47. Акт перевірки предмета застави від 20.07.2009 (оригінал) на 1 арк.;

48. Заява ОСОБА_6 від 13.04.2009 (оригінал) на 1 арк.;

49. Анкета позичальника ОСОБА_10 на отримання кредиту від 18.03.2009 (оригінал) на 1 арк.;

50. Анкета позичальника ОСОБА_6 на отримання кредиту від 18.03.2009 (оригінал) на 1 арк.;

51. Клопотання ОСОБА_6 від 18.03.2009 (оригінал) на 1 арк.;

52. Договір №000110/02/10 добровільного страхування майна від 12.04 2010 (оригінал) на 3 арк.;

53. Заява на страхування майна від 12.04.2010 (оригінал) на 1 арк.;

54. Квитанція №2848 від 13.04.2009 (копія) на 1 арк.;

55. Квитанція №26062 від 16.04.2010 (копія) на 1 арк.;

56. Договір №000095/02/09 добровільного страхування майна від 13.04.2009 (оригінал) на 3 арк.;

57. Заява на страхування майна від 13.04.2009 (оригінал) на 1 арк.;

58. Експертній висновок вартості забезпечення від 25.02.2013 (оригінал) на 2 арк.;

59. Експертній висновок вартості забезпечення від 02.03.2009 (оригінал) на 2 арк.;

60. Довідка №3134 з КП «Донецькгорводоканал» від 01.01.2009 (оригінал) на 1 арк.;

61. Довідка ТО 1844 від 21.11.2007 видана ОСОБА_6 ККП Донецької міської ради (оригінал) на 1 арк.;

62. Довідка вих. 305 від 21.11.2008 видана ОСОБА_6 КП «житлово-експлуатаційна контора-3» ради (оригінал) на 1 арк.;

63. Довідка за місцем вимоги 005088 від 21.11.2008 видана ОСОБА_6 (оригінал) на 1 арк.;

64. Довідка №1/843 від 01.12.2008 з «Донецькгоргаз» (оригінал) на 1 арк.;

65. Довідка вих. 57 від 13.04.2009 видана ОСОБА_6 КП «житлово - експлуатаційна контора-3» ради (копія) на 1 арк.;

66. Витяг з права власності на нерухоме майно №22421197 від 08.04.2009 (копія) на 1 арк.;

67. Витяг з права власності на нерухоме майно №22156193 від 13.03.2009 (копія) на 1 арк.;

68. Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 інвентаризаційна справа 8/4245 (копія) на 3 арк.;

69. Договір дарування квартиру від 11.03.2009 посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою А.В. та зареєстрованого в реєстрі за №718 (копія) - на 2 арк.;

70. Витяг з Державного реєстру правочинів №7088954 від 11.03.2009 (копія) на 1 арк.;

71. Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22156186 від 11.03.2009 (копія) на 1 арк.;

72. Паспорт та картка фізичної особи - платника податків ОСОБА_12 (копія) на 2 арк.;

73. Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 3136781 (копія) на 1 арк.;

74. Договір про надання юридичних послуг №3/08 від 20.08.2008 (копія) на 3 арк.;

75. Договір про надання юридичних послуг №7/08 від 20.08.2008 (копія) на 2 арк.;

76. Звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2 квартал 2011 ОСОБА_14, в ДПІ Київського району м. Донецьк (копія) на 1 арк.;

77. Звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 1 квартал 2011 ОСОБА_14, в ДПІ Київського району м. Донецьк (копія) на 1 арк.;

78. Звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 4 квартал 2008 ОСОБА_14, в ДПІ Київського району м. Донецьк (копія) на 1 арк.;

79. Звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 3 квартал 2008 року ОСОБА_14 в ДПІ Київського району м. Донецьк (копія) на 1 арк.;

80. Паспорт ОСОБА_15 та картка фізичної особи - платника податків (копія) на 2 арк.;

81. Договір про інформаційне та консультативне-довідкове обслуговування від 02.01.2008 (оригінал) на 2 арк.;

82. Договір про надання послуг від 05.05.2008 (оригінал) на 2 арк.;

83. Акт приймання - передачі робіт за договором від 15.07.2008 між ТОВ «Інтернет - Фонд» і ОСОБА_16 (оригінал) на 1 арк.;

84. Довідка №101-4208 з Єдиного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Приватне підприємство «FOX» (копія) на 1 арк.;

85. Довідка про доходи юридичної «FOX» від 16.03.2009 (оригінал) на 1 арк.;

86. Довідка про ТОВ «Інтернет - Фонд» від 17.03.2009 (оригінал) на 1 арк.

87. Шлюбний договір від 30.05.2008 між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_17 та зареєстрованого в реєстрі за №2545 (копія) на 1 арк.;

88. Паспорт та картка фізичної особи - платника податків ОСОБА_10 (копія) на 4 арк.;

89. Паспорт та картка фізичної особи - платника податків ОСОБА_6 (копія) на 4 арк.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код 39042100) на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125; ідентифікаційний код 19388768) судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2016

Суддя Пукшин Л.Г.