Рішення № 63253376, 05.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016Справа № 910/30643/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомКорпорації "Елтекс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" простягнення 1 292 261 грн 74 коп.Представники: від позивача: Коростецький В.В. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Корпорації "Елтекс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" про стягнення заборгованості за договором поставки та надання послуг № 20312 від 22.02.2012 у розмірі 2 081 870 грн 28 коп., у тому числі: 1 118 906 грн 02 коп. основної заборгованості, 866 033 грн 26 коп. інфляційних втрат та 96 931 грн 00 коп. 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки та надання послуг № 20312 від 22.02.2012 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 1 118 906 грн 02 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 866 033 грн 26 коп. інфляційних втрат та 96 931 грн 00 коп. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 порушено провадження по справі № 910/30643/15, розгляд справи призначено на 11.01.2016.

09.01.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про видачу ухвали про порушення провадження по справі від 04.12.2015.

11.01.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляду справи на 08.02.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду.

21.01.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про видачу ухвали.

08.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 118 906 грн 02 коп. основного боргу, 892 887 грн 00 коп. інфляційних втрат та 103 276 грн 55 коп. 3 % річних та 150 000 грн 00 коп. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 розгляду справи відкладено на 10.03.2016, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

10.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву.

10.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли доповнення до пояснень позивача, письмові пояснення та заява про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 10.03.2016 оголошено перерву до 17.03.2016.

16.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі та з огляду на клопотання сторін у судовому засіданні 17.03.2016 оголошено перерву до 04.04.2016.

04.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про призначення судової економічної експертизи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 призначено судову економічну експертизу по справі, проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 зупинено провадження у справі № 910/30643/15 о проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 910/30643/15, та повернення матеріалів справи до суду.

Супровідним листом від 12.04.2016 матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

16.05.2016 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про забезпечення виконання попередньої оплати експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 поновлено провадження у справі № 910/30643/15 для розгляду клопотання судового експерта про забезпечення виконання попередньої оплати експертизи, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" оплатити вартість експертного дослідження протягом 15 днів з моменту отримання рахунку, докази чого надати в судове засідання, зупинено провадження у справі № 910/30643/15 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 910/30643/15, та повернення матеріалів справи до суду.

26.10.2016 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 6488/16-45 від 30.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 поновлено провадження у справі № 910/30643/15, розгляд справи призначено на 05.12.2016.

16.11.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

30.11.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про відкладення розгляду справи.

02.12.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 05.12.2016 не з'явився. Розглянувши, подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки неможливість забезпечення явки представника у судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Проте, відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався. Крім того, відповідачем не надано доказів в підтвердження, викладених у клопотанні, обставин.

В судове засідання 05.12.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 292 261 грн 74 коп. заборгованості за договором поставки та надання послуг № 20312 від 22.02.2012, в тому числі: 619 961 грн 96 коп. основного боргу, 599 687 грн 80 коп. інфляційних втрат та 72 611 грн 98 коп. 3 % річних.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи рекомендації, викладені у пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає зменшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 619 961 грн 96 коп. основного боргу, 599 687 грн 80 коп. інфляційних втрат та 72 611 грн 98 коп. 3 % річних.

У судовому засіданні 05.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 між Корпорацією "Елтекс" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" (МЕТРО за договором) укладено договір поставки товарів та надання послуг № 20312.

Відповідно до пункту 1.1. договору МЕТРО надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання наданих послуг.

Згідно пункту 1.2. договору постачальник постачає і передає у власність МЕТРО, а МЕТРО приймає та оплачує товари згідно з замовленнями МЕТРО та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору (додаток № 3 "Бланк замовлення"), на умовах цього договору. МЕТРО надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього договору (додаток № 2 "Специфікація/Прайс-Лист").

Замовлення МЕТРО на поставку товарів надаються постачальникові через систему ЕБІ - система документообігу електронними засобами обміну інформацією (надалі - система ЕБІ), у відповідності до графіку поставок, який узгоджується сторонами, та додаються до цього договору в якості додатку 8.

Постачальник повинен зазначити в усіх документах, що стосуються поставки (включаючи товарно-транспортні накладні, транспортні накладні, інші супровідні документи) таку ж саму інформацію, як та, що була зазначена в замовленні, у наступному порядку: номер замовлення МЕТРО, номер ТЦ, дату замовлення, кодовий номер постачальника, наданий йому МЕТРО, найменування та кількість товарів, що постачаються, назва і номер постачальника, наданий йому МЕТРО, назва перевізника.

При поставці товарів згідно замовлення до відповідного ТЦ, постачальник складає транспортну накладну і надає її до відділу приймання товарів у ТЦ. По результатах приймання товарів у ТЦ постачальник складає товарну накладну та податкову накладну та надає їх до головного офісу МЕТРО (пункт 2.4 договору).

У відповідності до пункту 2.9 договору зобов'язання постачальника щодо поставки товару буде вважатися виконаним, якщо постачальник поставив товари до ТЦ, зазначеного у замовленні, з усією товаросупровідною документацією, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам; надав МЕТРО товарну та податкову накладну.

Також, сторони визначили умови постачання товарів, погодили перелік маркетингових, інформаційних, рекламних та інших послуг, що надаватимуться МЕТРО на користь постачальника, їх вартість і строки оплати, які були викладені в додатку № 7 до договору від 22.02.2012 № 20312.

Положеннями пункту 2.10 договору товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному ТЦ, куди товари поставляються, на підставі транспортних накладних та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товарів.

Відповідно до пункту 2.18. договору сторонами передбачено право МЕТРО повернути товари постачальникові. Повернення товару здійснюється за останньою ціною, за якою прийнято товари. При цьому постачальник повинен відшкодувати МЕТРО вартість товарів, які повертаються, протягом 15 календарних днів з дня фактичного вивезення повернутого товару, або у випадку наявності заборгованості МЕТРО перед Постачальником, заборгованість буде зменшено шляхом проведення заліку зустрічних вимог, згідно пункту 3.3 договору.

У випадку наявності вказаних у пункті 2.18. договору підстав для повернення товарів постачальнику, відповідний ТЦ направляє постачальнику письмове повідомлення про повернення товарів в порядку, визначеному для надіслання кореспонденції від МЕТРО постачальнику. Постачальник зобов'язаний вивезти повернутий товар з відповідного ТЦ протягом 15 днів або 3 днів у випадку повернення товарів групи "свіжі продовольчі товари", з дня надіслання письмового повідомлення.

Згідно з пунктом 3.1. договору постачальник зобов'язаний поставити товари за цінами, зазначеними у Специфікації/Прайс Листі, затвердженому сторонами, до якого застосовується додаток № 7, пункт 1.2. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надається постачальником МЕТРО до головного офісу для здійснення оплати, та складається на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

Відповідно до пункту 3.2. договору МЕТРО здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у додатку № 1 до цього договору протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. додатку № 7.

Згідно з пунктом 1.1. додатку № 7 до договору МЕТРО оплачує товари протягом 86 днів з дня отримання товарів у торговельному центрі "МЕТРО Кеш Енд Кері" (далі - ТЦ) за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні (у формі відповідно до інструкції МЕТРО та Правил поставок товарів МЕТРО) за адресою, яка вказана в статті 11 договору, протягом не більше ніж 10 днів з дня поставки.

У відповідності до пункту 3.3 договору поставки, МЕТРО має право зменшити оплату, що належить постачальникові за товари на суму штрафів, вартість товарів, повернених постачальникові, наданих йому послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цим договором шляхом проведення заліку зустрічних вимог. Залік зустрічних вимог проводиться МЕТРО без підписання сторонами додаткових документів.

За результатами кожного місяця МЕТРО буде готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх постачальникові. В актах звірки будуть відображені товарні накладні, надані постачальником, акти наданих послуг, надані МЕТРО, та інформація про платежі або залік вимог, щодо виконання сторонами та інша бухгалтерська та/або податкова інформація, що стосується взаємовідносин між МЕТРО та постачальником.

В свою чергу, постачальник повинен направити МЕТРО підписаний акт звірки чи письмові мотивовані зауваження до нього. Акт звіряння взаєморозрахунків містить інформацію тільки щодо тих поставок товарів, по яких отримано товарні та податкові накладні від постачальника, та які не мають розбіжностей стосовно затверджених цін та кількості фактично прийнятих товарів.

Згідно з пунктом 3.7 договору поставки, у випадку наявності заборгованості МЕТРО перед постачальником і не виконання постачальником в термін оплати зобов'язань по виплаті, виплата здійснюється шляхом проведення залишку зустрічних однорідних вимог за рахунок грошових коштів, які підлягають оплаті постачальнику МЕТРО по будь-яким грошовим зобов'язанням у порядку, зазначеному у пункті 3.3 цього договору.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договорів поставки та надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норми частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, та не заперечувалось сторонами, на виконання умов укладеного договору поставки та надання послуг № 20312 від 22.02.2012 позивач поставив, а відповідачем прийняв товар на загальну суму 4 896 611 грн. 40 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарними накладними за період з 23.02.2012 по 31.12.2012.

Факт поставки позивачем та прийняття відповідачем товару за договором № 20312 від 22.02.2012 на загальну суму 4 896 611 грн. 40 коп. встановлений, також, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 911/108/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" до Корпорації "Елтекс" про стягнення заборгованості за договором № 20312 від 22.02.2012, а також Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 6488/16-45 від 30.09.2016, проведеної на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.04.2016.

Судом, також встановлено та не заперечувалось сторонами, що відповідачем було сплачено позивачу 1 004 012 грн 91 коп. за поставлений згідно договору № 20312 від 22.02.2012 товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 47124 від 18.05.2012 на суму 176 633 грн 18 коп., № 71050 від 03.07.2012 на суму 37 695 грн 55 коп., № 47389 від 10.07.2012 на суму 322 758 грн 00 коп., № 49899 від 17.07.2012 на суму 3 150 грн 18 коп., № 50879 від 19.07.2012 на суму 125 928 грн 00 коп., № 51799 від 24.07.2012 на суму 171 696 грн 00 коп., № 54023 від 31.07.2012 на суму 50 940 грн 00 коп., № 60048 від 14.08.2012 на суму 115 212 грн 00 коп.

Крім того, на виконання умов укладеного договору № 20312 від 22.02.2012 відповідачем було повернуто позивачу товару на загальну суму 1 245 310 грн 20 коп. та уцінено за згодою сторін товару на суму 1 404 809 грн 10 коп.

Як зазначалось вище, пунктом 1.1 договору поставки передбачено, що МЕТРО надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги в порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання наданих послуг. Перелік послуг (але не обмежуючись лише ними) передбачено пунктом 1.3 додатку № 7 до договору. Метро має визначити суму оплати за такі послуги, що належить до сплати постачальником кожного місяця і зазначає їх в Акті приймання наданих послуг (він же рахунок до сплати). В свою чергу постачальник повинен направити МЕТРО підписаний акт приймання наданих послуг чи письмові мотивовані зауваження до нього. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень протягом 14 календарних днів від дати надіслання акту означатиме згоду постачальника із даними, наведеними в Акті.

Згідно з пунктом 1.8 додатку № 7 договору, загальна вартість послуг буде зазначатися у відповідних актах приймання наданих послуг та обчислюватися на умовах, що вказані в цьому додатку.

Як передбачено пунктом 1.10 додатку № 7 до договору, послуги надаються на постійній основі, при цьому надання послуг хронологічно передує замовленню товарів постачальника від МЕТРО, яке фактично формується на підставі проведених дій, згідно цієї послуги. Сутність послуг, що надаються постачальнику, полягає в тому, що МЕТРО створює попит на товари постачальника серед власних клієнтів, завдяки чому товари швидше та у більших обсягах замовляються МЕТРО у постачальника.

В матеріалах справи наявні акти приймання (рахунок до сплати) наданих послуг відповідно до договору № 20312 від 22.02.2012, в яких містяться дані щодо періоду надання послуг, назви послуг, їх вартості, дати складання та підписання Акту, а також номер та дата договору.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 6488/16-45 від 30.09.2016, проведеної на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.04.2016, документально підтверджується надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" на користь Корпорації "Eлтекс" за договором поставки товарів та надання послуг № 20312 за період з 23.02.2012 по 31.12.2012 на загальну суму 622 517 грн 23 коп.

В зв'язку з запереченнями представника відповідача проти позову, судом було зобов'язано позивача та відповідача провести детальну звірку розрахунків за укладеним договором. Позивачем було підготовлено на направлено на адресу відповідача акти звірки розрахунків, згідно яких: вартість уціненого (переоціненого) за договором товару складала на суму 1 404 809 грн 10 коп., вартість повернутого за договором товару складана на суму 1 245 310 грн 20 коп., суму нарахованого штрафу 1 000 грн 00 коп. та вартість наданих послуг на суму 122 573 грн 17 коп. Відповідач не підписав вказані акти та не надав позивачу своїх зауважень. В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити причини з яких відповідач відмовляється підписати акти звірки розрахунків направлених позивачем.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 619 961 грн 96 коп. (вартість поставленого відповідачем позивачу товару на суму 4 896 611 грн 40 коп. - вартість оплаченого товару на суму 1 004 012 грн 91 коп. - вартість повернутого товару на суму 1 245 310 грн 20 коп. - переоцінка товару на суму 1 404 809 грн 10 коп. - вартість наданих послуг на суму 622 517 грн 23 коп.), що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 619 961 грн 96 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У своєму відзиві відповідач клопотав про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо оплати вартості товару за окремими товарними накладними у загальному розмірі 4 264 293 грн 00 коп. та вказав, що не минув строк позовної давності щодо оплати вартості товару на загальну вартість 623 318 грн 40 коп., при цьому допустив арифметичну помилку, так як різниця 4 896 611 грн 40 коп. - 4 264 293 грн 00 коп. складає 632 318 грн 40 коп.

В свою чергу, позивач подав заяву в якій просив суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності в частині стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 486 587 грн 62 коп. (1 118 906 грн 02 коп. - 632 318 грн 40 коп.), обґрунтовуючи це тим, що йому стало відомо про наявність заборгованості відповідача перед позивачем лише під час судового розгляду справи № 911/108/14 за позовом відповідача до позивача про стягнення заборгованості за договором № 20312 від 22.02.2012 та встановлення даного факту Київським апеляційним господарським судом у постанові від 21.04.2015 у справі № 911/108/14.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З огляду на вищенаведене, суд визнає поважними причини пропуску строку позовної давності позивачем в частині стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 486 587 грн 62 коп.

Інші заперечення відповідача наведенні в відзиву щодо відсутності доказів на підтвердження настання строку оплати за поставлений товар та щодо відсутності заборгованості відповідача за поставлений товар залишаються судом поза увагою, так як повністю спростовуються матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором поставки товарів та надання послуг № 20312 від 22.02.2012 та факту наявності заборгованості у розмірі 619 961 грн 96 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 619 961 грн 96 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 599 687 грн 80 коп. інфляційних втрат та 72 611 грн 98 коп. 3 % річних, нарахованих за період з 11.01.2013 по 05.12.2016.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 20312 від 22.02.2012, вимоги позивача про стягнення з відповідача 599 687 грн 80 коп. інфляційних втрат та 72 611 грн 98 коп. 3 % річних, нарахованих за період з 11.01.2013 по 05.12.2016, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги Адвокатського об'єднання "Фортіс" в сумі 150 000 грн 00 коп., що надані відповідно до договору про надання правової допомоги від 16.11.2015, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Фортіс".

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, стосовно того,що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг лише адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі на суму 150 000 грн 00 коп., позивач надав договір про надання правової допомоги № 1 від 16.11.2015, укладений між Корпорацією "Eлтекс" та Адвокатським об'єднанням "Фортіс", акти приймання-передачі № 1 від 02.12.2015, № 2 від 08.02.2016 та № 3 від 29.11.2016 по договору № 1 про надання правової допомоги від 16.11.2015, платіжні доручення № 560 від 23.11.2015 на суму 30 000 грн. 00 коп., № 599 від 03.12.2015 на суму 50 000 грн. 00 коп., № 717 від 29.12.2015 на суму 30 000 грн 00 коп., № 90 від 27.01.2016 на суму 40 000 грн. 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Нормами частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 3 ст. 48, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" (02140, м. Київ, просп. Петра Григоренка, буд. 43, ідентифікаційний код 32049199) на користь Корпорації "Елтекс" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Гімназійна, буд. 45, ідентифікаційний код 30726785) 619 961 (шістсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн 96 коп. заборгованості, 599 687 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 80 коп. інфляційних втрат, 72 611 (сімдесят дві тисячі шістсот одинадцять) грн 98 коп. 3 % річних та витрати по сплаті послуг адвоката у сумі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. і судового збору у розмірі 19 383 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн 93 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 08.12.2016

Суддя Н.Б. Плотницька