Рішення № 63253245, 05.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016Справа №910/20927/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистрибюшн Карго Партс»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 446,63 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Линькова М.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги указаного позову, з урахуванням прийнятої судом в порядку ст.ст. 22, 55 ГПК України заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 446,63 грн. нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України санкцій у зв'язку з невиконанням Відповідачем обов'язку розрахуватися за поставлений товар.

Відзиву на позов Відповідач не подав, у судове засідання представників не направив та особисто не з'явився, хоча ухвала суду про призначення судового засідання надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно ЄДР та була отримана Відповідачем, що підтверджується наявним у справі зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення повноважних представників та неявки у засідання покладаються на Відповідача відповідно.

Судом враховано викладену у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 правову позицію, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась, і перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, як суб'єктом господарювання, було замовлено, а Позивачем поставлено товар на загальну суму 16165,98 грн., що підтверджується залученою до справи накладною від 06.05.2016. Накладна містить номенклатуру (асортимент) товару, його кількість та ціну, підписи представників Відповідача та Позивача, скріплена їх печатками.

Отже, у відповідності з ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, враховуючи пояснення представника Позивача, що договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу між сторонами не укладався, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб та у письмовій формі (накладна) шляхом надання пропозиції товару та зустрічного прийняти товару. Тобто, судом з вищенаведеного встановлено укладення між сторонами договору поставки, який містить всі істотні умови господарського договору відповідно до ст. 180 ГК України - предмет (асортимент та кількість товару), ціну (вартість товару) та строк (передплата, тобто до підписання накладної при отриманні товару), та який Позивачем було виконано, а Відповідачем виконання прийнято без зауважень (підписана накладна зауважень не містить). Відсутність будь-якої з істотних чи усіх істотних умов Відповідачем перед судом не доведена.

Щодо строків оплати вищеописаного поставленого товару суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У накладній про поставку товару від 06.05.2016 міститься умова щодо здійснення оплати товару шляхом внесення передплати, тобто оплата товару повинна була бути здійснена до 06.05.2016, чого Відповідачем зроблено не було, і як вбачається з залученої до справи банківської виписки Відповідач оплату перерахував лише 02.12.2016.

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або комплектності поставленого товару.

Неможливість оплати через необізнаність Відповідача з реквізитами Позивача для оплати перед судом не доведена, зокрема з огляду, що адреси та реквізити обох сторін були вказані в накладній про поставку товару.

Отже, у встановлений у накладній строк оплата всупереч ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 181, 193, 265 ГК України проведена не була, тому виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України за час прострочення заборгованості.

Розрахунок нарахованих Позивачем 237,84 грн. 3% річних та 208,79 грн. інфляційних втрат, доданий до заяви від 05.12.2016, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 237,84 грн. 3% річних та 208,79 грн. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистрибюшн Карго Партс» (м. Київ, вул. Закревського, 16; ідентифікаційний номер 37141112) 237 (двісті тридцять сім) грн. 84 коп. 3% річних, 208 (двісті вісім) грн. 79 коп. інфляційних втрат, а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2016

Суддя Сташків Р.Б.