Ухвала суду № 63252985, 06.12.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

06.12.2016р. Справа № 905/1604/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

скарги Селянського (фермерського) господарства Артеміда с. Покровське

Артемівського району Донецької області

на дії державної виконавчої служби

по справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк

Український фінансовий світ м. Київ

до відповідача Селянського (фермерського) господарства Артеміда

с. Покровське Артемівського району Донецької області

про стягнення 3757450,08грн.

за участю представників сторін:

від відповідача (скаржника) не явився,

від позивача не явився,

від ВДВС не явився.

суть скарги:

07.07.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга С(Ф)Г Артеміда с. Покровське Артемівського району Донецької області на дії державної виконавчої служби, в якій скаржник просить визнати недійсною постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №51315853 від 10.06.2016р.

В обґрунтування скарги С(Ф)Г Артеміда с. Покровське Артемівського району Донецької області посилається на те, що державним виконавцем передчасно винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.06.2016р., оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2016р. була отримана боржником 09.06.2016р., відповідно останній був обмежений 1 днем на добровільне виконання рішення. Оскільки 10.06.2016р. є останнім днем строку для самостійного виконання рішення, державний виконавець не мав підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 10.06.2016р., а був зобовязаний винести таку постанову на наступний день після закінчення відповідних строків, тобто в перший робочий день 13.06.2016р. Крім того, 08.06.2016р. господарським судом винесено ухвалу про відстрочення виконання рішення, відповідно виконавче провадження підлягає зупиненню, а виконавчі дії не провадяться.

В підтвердження викладених обставин скаржник надав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2016р., постанови ДВС про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.06.2016р. та докази їх направлення боржнику, заяви від 24.06.2016р. про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, ухвали господарського суду від 08.06.2016р. про відстрочення виконання рішення.

Ухвалою від 08.07.2016р. відкладено вирішення питання щодо розгляду скарги до повернення матеріалів справи №905/1604/15 до господарського суду Донецької області.

25.07.2016р. через канцелярію суду від ВДВС надійшли заперечення на скаргу №264/3-16П/5141 від 19.07.2016р., в яких останній просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження винесені 03.06.2016р., останнім днем семиденного строку для самостійного виконання рішення є 09.06.2016р., а не 10.06.2016р. як визначив відповідач. Боржник не вчинив дії щодо добровільного виконання рішення суду у визначений строк та не звернувся з заявою про відкладення виконавчих дій внаслідок несвоєчасного отримання постанови в порядку ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», а про відстрочення виконання рішення господарським судом відділ дізнався 13.06.2016р. з відповідної заяви боржника. Також посилався на те, що ухвала господарського суду про відстрочення виконання рішення від 08.06.2016р. набрала чинності 13.06.2016р., а не в день її проголошення. Крім того, зазначив, що після отримання копії ухвали господарського суду Донецької області від 08.06.2016р. про відстрочення виконання рішення державним виконавцем 23.06.2016р. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №51315853,

Після повернення матеріалів справи з Донецького апеляційного господарського суду, ухвалою від 20.09.2016р. призначено до розгляду скаргу С(Ф)Г Артеміда с. Покровське Артемівського району Донецької області.

10.10.2016р. через канцелярію суду від ВДВС надійшли заперечення на скаргу №264/3-16П/6923 від 30.09.2016р., які за змістом тотожні запереченням №264/3-16П/5141 від 19.07.2016р.

21.10.2016р. на електрону адресу суду (25.10.2016р. на поштову адресу) надійшло клопотання №264/3-16П від 20.10.2016р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Листом від 25.10.2016р. господарський суд повідомив ДВС про те, що питання стосовно проведення судового засідання в режимі відеоконференції буде вирішено після виходу судді з відпустки.

Ухвалою від 31.10.2016р. суд відмовив у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 16.11.2016р. на підставі заяви С(Ф)Г Артеміда с. Покровське Артемівського району Донецької області від 16.11.2016р. суд продовжив строк розгляду скарги на 15 днів до 06.12.2016р.

24.11.2016р. на електронну адресу суду (а 28.11.2016р. на поштову адресу) від ДВС надійшли пояснення №264/3-16П/8035 від 24.11.2016р., в яких останній зазначив, зокрема, дати направлення документів виконавчого провадження згідно журналу реєстрації загальної вихідної кореспонденції.

06.12.2016р. на електронну адресу суду від скаржника надійшло клопотання, в якому останній просив витребувати у ДП «Національні інформаційні системи» відомості про дату та час внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постанови про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчим провадженням №51315853, що датована 10.06.2016р., а також щодо реєстратора, який вніс вказану постанову до реєстру. Розглянувши дане клопотання суд дійшов висновку про його відхилення, оскільки, по-перше, наслідком несвоєчасного направлення стороні копії постанови не є визнання її недійсною, а по-друге, в матеріалах справи міститься витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції №02.2-38 (т. 4 а.с. 173-178), з якого вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена 03.06.2016р., постанова про стягнення виконавчого збору 14.06.2016р., постанова про зупинення виконавчого провадження 23.06.2016р., що спростовує припущення скаржника про те, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору була прийнята державним виконавцем не 10.06.2016р., а пізніше після отримання від боржника заяв про зупинення виконавчого провадження від 13.06.2016р. та 15.06.2016р.

06.12.2016р. на електронну адресу суду від скаржника надійшли пояснення від 06.12.2012р., в яких останній посилався на наявність підстав вважати, що оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем не 10.06.2016р. (оскільки вона була відсутня в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень), а пізніше після отримання органом ДВС заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, оскільки на поштовому конверті зазначені останні чотири цифри номерів супровідних листів до постанови про зупинення виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору, що дає підстави вважати про їх одночасне направлення.

Представники сторін в судове засідання 06.12.2016р. не явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали скарги та надані сторонами документи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду від 21.10.2015р. позовні вимоги ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ до СФГ Артеміда с. Покровське про стягнення 3757450,08грн. задоволені в повному обсязі; стягнуто з СФГ Артеміда на користь ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ 2720000,00грн. заборгованість за кредитом, 1037450,08грн. заборгованість зі сплати процентів; стягнуто з СФГ Артеміда с. Покровське на користь Державного бюджету України 73080,00грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2016р. апеляційну скаргу СФГ Артеміда с.Покровське залишено без задоволення, рішення господарського суду залишено без змін.

02.06.2016р. ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ м. Київ звернулось з заявою №486 від 17.05.2016р. про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 03.06.2016р. державний виконавець відкрив виконавче провадження з виконання наказу №905/1604/15 від 03.11.2015р. та надав боржнику строк добровільно виконати рішення до 10.06.2016р.

03.06.2016р. держаним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

08.06.2016р. держаним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника в межах суми 3575450,08грн.

Ухвалою від 08.06.2016р. відстрочено виконання рішення суду строком до 30.11.2016р.

10.06.2016р. держаним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 357545,01грн.

В обґрунтування скарги С(Ф)Г Артеміда с. Покровське Артемівського району Донецької області посилається на те, що державним виконавцем передчасно винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.06.2016р., оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2016р. була отримана боржником 09.06.2016р., відповідно останній був обмежений 1 днем на добровільне виконання рішення. Оскільки 10.06.2016р. є останнім днем строку для самостійного виконання рішення, державний виконавець не мав підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 10.06.2016р., а був зобовязаний винести таку постанову на наступний день після закінчення відповідних строків, тобто в перший робочий день 13.06.2016р. Крім того, 08.06.2016р. господарським судом винесено ухвалу про відстрочення виконання рішення, відповідно виконавче провадження підлягає зупиненню, а виконавчі дії не провадяться.

За приписами ч.1 ст.121-2 ГПК України (в редакції на момент звернення скаржника до суду), скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

24.06.2016р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження скаржнику стало відомо про існування постанови про стягнення виконавчого збору, в межах встановленого законом строку для оскарження дій державного виконавця, останній звернувся до господарського суду із скаргою.

Розглянувши матеріали цієї скарги, оцінивши у сукупності всі матеріали справи, господарський суд зазначає наступне:

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент звернення скаржника із заявою про відкриття виконавчого провадження; далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст. 28 Закону передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ст.35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава, за змістом ч.4 ст. 13 Конституції України, прийняла на себе зобовязання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх субєктів власності перед законом.

Господарський процесуальний кодекс України містить розділ щодо виконання рішення, ухвали, постанови, тому до стадії виконання судового рішення господарським судом застосовується цей Кодекс.

Судом встановлено, що державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2016р. невірно було визначено семиденний строк для самостійного виконання рішення, оскільки за приписами ст.50 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Таким чином, в даному випадку останнім днем строку для самостійного виконання рішення є 10.06.2016р.

Приймаючи постанову про стягнення виконавчого збору державним виконавцем було порушено права боржника на самостійне виконання рішення суду, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2016р., була отримана боржником в передостанній день семиденного строку, встановленого державним виконавцем для добровільного виконання боржником рішення суду, а саме - 09.06.2016р., що унеможливило вчинити боржником дії з виконання рішення суду у встановлені строки.

Таким чином, державний виконавець при вирішенні питання щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору мав врахувати несвоєчасне отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та, навіть за відсутністю відповідної заяви останнього, відкласти виконавчі дії з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів, як це передбачено ст. 35 Закону.

Такої ж правової позиції дотримається Вищий господарський суд України в постанові від 01.06.2016р. по справі №920/1603/14.

Суд також зазначає, що посилання ДВС в запереченнях на скаргу на те, що ухвала господарського суду про відстрочення виконання рішення від 08.06.2016р. набрала чинності 13.06.2016р., а не в день її проголошення, суд зазначає, що відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК).

Враховуючи вищезазначене, господарський суд приходить до висновку, що дії виконавчої служби по винесенню 10.06.2016р. постанови про стягнення виконавчого збору є неправомірними, оскільки не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись Законом України Про виконавче провадження, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Селянського (фермерського) господарства Артеміда с. Покровське Артемівського району Донецької області на дії державної виконавчої служби задовольнити в повному обсязі.

Визнати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №51315853 від 10.06.2016р., винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 недійсною.

Суддя О.О. Уханьова