Рішення № 63249718, 07.12.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4765/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2434/2016

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Шемрай Н.Б.

з участю апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

07.09.2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, в обґрунтування якого зазначила, що з 13.11.2004 року по 12.08.2016 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду від 12.08.2016 року шлюб між ними розірвано, діти залишилися проживати з нею та знаходяться на її утриманні. Відповідач свої батьківські обовязки не виконує, не піклується про дітей, не цікавиться їхнім життям, успіхами в школі, здоровям, не надає жодної матеріальної допомоги, хоча є молодою працездатною особою і може надавати кошти на утримання дітей. Крім того, інших утриманців відповідач не має, а відсутність постійного місця роботи в Україні дає йому можливість виїжджати на роботу за кордон, де він отримує приблизно 1000 євро в місяць. У звязку з наведеним позивач просила позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1000 грн. щомісячно, та на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1500 грн. щомісячно, а всього 2500 грн. на утримання двох дітей до досягнення ними повноліття.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2016 року задоволено часткового позов ОСОБА_3. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання їх малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 900 грн. щомісячно та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 700 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття. В задоволенні решті позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне зясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не взято до уваги доводи, наведені ним в запереченні на позовну заяву. Так, він повідомляв суд, що ті доходи, які він отримує на даний час, є мінливими, так як постійного місця праці він не має та знаходиться у пошуках роботи. Робота, яка у нього зявляється, дає йому незначні доходи, які він змушений витрачати також і на інші потреби.

Він повідомляв суд і про те, що позивач на даний час знаходиться за межами України і отримує значно більші доходи ніж він. Однак даній обставині суд не дав жодної оцінки.

Також він звертав увагу суду на те, що він не ухиляється від виконання батьківських обовязків. За відвідування дітьми платних гуртків він неодноразово сплачував кошти, що підтверджується відповідними доказами. В той час коли діти не відвідують школу та садок, вони проживають разом з ним, про що сусідами та знайомими, яким відомі дані обставини, складено акт, який він долучив до матеріалів справи. Також він повідомляв суд, що у випадку збільшення його доходів, він даватиме значно більше коштів на утримання дітей ніж буде визначено рішенням суду.

При розгляді даної справи суд не дав належної оцінки стану його здоровя та не взяв до уваги той факт, що за станом здоровя йому рекомендовано утримуватися від важкої фізичної праці та навантаження, що підтверджується долученими ним до матеріалів справи медичними документами.

Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні належним чином не обґрунтував розмір стягнутих з нього на користь позивача аліментів.

З цих підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції змінити та стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання їх малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 459,30 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 368,40 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Позивач в судове засідання не зявилась, про час та день розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомила.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 8).

Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.08.2016 року шлюб між сторонами розірвано. Цим же рішенням дітей сторін залишено проживати з матірю (а.с. 9).

Згідно виписок з історії хвороби стаціонарного хворого від 22.02.1999 року та 01.04.1999 року (а.с. 27, 28), також консультативної довідки від 06.09.2000 року (а.с. 31) відповідачу обмежено фізичне навантаження.

Відповідно до довідки (а.с. 32) дочка сторін ОСОБА_6 відвідувала заняття по плаванню в період з 2014 по 2016 роки, оплату занять проводила її бабуся ОСОБА_8 (мати відповідача).

Згідно довідки №6, виданої 21.09.2016 року виробничим структурним підрозділом Коломийський фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив», дочка сторін ОСОБА_6 з вересня 2014 року по травень 2016 року відвідувала танцювальну студію з оплатою послуг керівнику студії (а.с. 34).

Довідкою Коломийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 підтверджується, що дочка сторін ОСОБА_6 відвідує вказаний навчальний заклад з вересня 2014 року по березень 2016 року. ОСОБА_4 проживала з бабусею ОСОБА_8, яка весь цей час опікувалася дитиною, цікавилась її навчанням в школі, відвідувала батьківські збори (а.с. 37).

Згідно довідки ДНЗ №17 «Калинка» м. Коломиї дочка сторін ОСОБА_7 з 2014 року по квітень 2016 року відвідувала вказаний дошкільний заклад, батьківську плату за перебування дитини в ДНЗ здійснювала бабуся ОСОБА_8 (а.с. 38).

Довідкою №15 від 22.09.2016 року, виданою дитячим центром «Радість», підтверджується, що дочка сторін ОСОБА_7 дійсно відвідувала заняття з раннього розвитку у вказаному дитячому центрі в лютому-березні 2016 року, оплату занять проводила бабуся ОСОБА_8 (а.с. 39).

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, врахувавши часткове визнання відповідачем позовних вимог, вік дітей, пов'язані з цим витрати, різке підвищення цін в 2016 році, відсутність відомостей про місце роботи та заробітну плату відповідача, відсутність доказів, які б підтверджували той рівень доходів, про які вказує позивач, і розмір її витрат на утримання і розвиток дітей, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 аліментів на утримання їх малолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та 700 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дітьми повноліття.

Колегія суддів не повністю погоджується з таким висновком суду.

В силу дії ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання обов'язків батьків щодо утримання дитини за загальним правилом визначаються за домовленістю між ними. При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 СК України, а також розяснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 17 постанови від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Вірно встановивши обставини справи, оцінивши всі наявні в справі докази та правильно застосувавши до спірних правовідносин положення ст. 184 СК України, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що з відповідача слід стягувати в користь позивача аліменти на утримання їх малолітніх дітей в твердій грошовій сумі.

Відтак, за змістом ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач інших утриманців та стягнень по виконавчих листах не має. Він є працездатною особою, однак хворіє, що підтверджується медичними документами (а.с. 27-31). Щодо стану здоров'я дітей позивач доказів не надала. Відповідач не зауважував про те, що діти хворіють.

Правильно застосувавши до спірних правовідносин положення ст. 180 СК України та вказавши на обовязок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, суд першої інстанції належним чином не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів 900 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та 700 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дітьми повноліття та в порушення вимог ст. 213 ЦПК України не повно з'ясував обставини, на які відповідач зіслався як на підставу своїх заперечень, зокрема, що позивач проживає та працює за кордоном. До квітня 2016 року діти сторін проживали за місцем проживання батька ІНФОРМАЦІЯ_3, де він проживає разом зі своїми батьками і разом з мамою утримували дітей, оплачували гуртки, які діти відвідували, зокрема: танцювання, плавання, заняття раннього розвитку в дитячому центрі. ОСОБА_8 оплачувала відвідування онукою ОСОБА_7 дитячого садка. З травня 2016 року діти сторін проживають з бабусею по маминій лінії в квартирі, яку винаймає позивач. Проте, з пятниці до понеділка кожного тижня діти проживають в батька.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що висновок суду про стягнення з відповідача в користь позивача 900 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4 та 700 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_5 не відповідає наведеним обставинам справи, а тому в цій частині рішення суду слід змінити, зменшивши розмір аліментів до 500 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2016 року в частині розміру стягуваних аліментів змінити, зменшити розмір аліментів до 500 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

В решті рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Бойчук І.В.

ОСОБА_9