Рішення № 63249159, 02.12.2016, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1074/16-ц

Провадження № 2/342/776/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2016 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; визначити місце проживання дитини, АДРЕСА_2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, ОСОБА_2, та її дочка, ОСОБА_4 влітку 2005 року зареєстрували шлюб в органах РАЦСу м. Городенка. Від цього шлюбу у них народився син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживав з матір'ю. Поскільки в останні роки стосунки між ними погіршилися, то вони стали проживати окремо, в той час ОСОБА_3 (внук) проживав спочатку з дочкою, а пізніше перебував постійно з нею.

08 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано- Франківської області шлюб між ними розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1, син ОСОБА_3 згідно рішення суду залишений з матір'ю на її вихованні і утриманні.

Відповідач зовсім не займався вихованням сина, не приймав ніякої участі у наданні матеріальної допомоги на утримання дитини. ОСОБА_4 в останні роки хворіла, а тому їхній син, а її внук, постійно проживав з нею, вона опікувалася ним, в той же час відповідач зовсім не цікавився здоров'ям та життям дитини, не провідував його, коштів на його утримання не давав і не дає.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року мати ОСОБА_5, ОСОБА_4, померла, і дитині була потрібна всестороння допомога та підтримка. Внук, ОСОБА_3 в даний час ходить у 5-тий клас і йому потрібна материнська підтримка, в той же час відповідач не цікавиться вихованням, успішністью сина, не відвідував і не відвідує школу, не надає ніякої ні матеріальної ні будь-якої іншої допомоги, не цікавиться станом його здоров'я. Контроль за успішністью і відвідуванням школи та вихованням внука займається позивач,бабуся ОСОБА_1

Відповідно до ст.ст. 150, 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. ОСОБА_2 зовсім не виконує своїх батьківських прав та обов'язків, а тому внаслідок такої поведінки відповідача малолітній ОСОБА_3 не відчуває батьківської турботи, страждає через відсутність батьківської уваги.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Городенківської районної державної адміністрації 11 жовтня 2016 року і своїм висновком орган опіки і піклування районної державної адміністрації вважає за доцільність позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього сина ОСОБА_3. Не заперечує в тому, щоб позбавити його батьківських прав відносно його сина ОСОБА_5 і сам відповідач, ОСОБА_2 про що свідчить його заява, яка зареєстрована в реєстрі за № 1567 і завірена приватним нотаріусом. Онук, ОСОБА_3 проживає спільно з позивачем в житловому будинку по АДРЕСА_2. Позивач вважає, що зможе забезпечити виховання та утримання ОСОБА_3, поскільки контроль за успішністью і відвідуванням школи вона здійснює регулярно, і хоче оформити опіку і піклування за онуком.

З наведеного вище, ОСОБА_1 вважає, що дані обставини суперечать законним інтересам дитини і негативно впливають на її фізичний та моральний розвиток, а тому є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

26.10.2016 року позивач уточнила позовні вимоги в яких просить тільки позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні позивач не з"явилася, подала заяву, в якій вказала, що уточнені позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, справу розглядати у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився в заяві засвідченій приватним нотаріусом ОСОБА_6 вказав, що заявлені позовні вимоги визнає, розгляд справи просить проводити у його відсутності.

Представник Органу опіки та піклування Городенківської РДА подала до суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги та висновок органу опіки та піклування Городенківської РДА щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 стосовно малолітнього сина ОСОБА_8 підтримують в повному обсязі.

Передбачених ч.1 статті 169 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В силу вимог ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони: не забрали дитину з пологового будинку або із іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться із дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_5 стверджено, що його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

08.09.2011 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №36, даний факт доводиться копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4.

Копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 доводиться, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла.

Як слідує з копії свідоцтва про народження від 20.07.1972 року серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою ОСОБА_9, яка згідно свідоцтва про переміну прізвища імені по батькові від 06.06.2005 року перемінила прізвище на ОСОБА_1.

З довідки № 131 від 05.10.2016 року, виданої Городенківською ЗОШ I-III ст. №1 встановлено, що вихованням успішністю і відвідуванням школи учня 5-го Б класу ОСОБА_3 його батько ОСОБА_2 не цікавиться. Контролем за успішністю і відвідуванням школи здійснює його бабка ОСОБА_1.

Довідкою Городенківської міської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 05.10.2016 року №1942 доводиться, що в будинку АДРЕСА_2 зареєстрована і проживає ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 з нею фактично проживає але не зареєстрований ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 місце реєстрації якого АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що відповідач не займається вихованням сина ОСОБА_5, не спілкується з ним, не провідує, не цікавиться розвитком дитини та не піклується про здоров'я. Син ОСОБА_5 проживає з бабусею.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, якщо вони за станом свого психічного здоров'я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку.

З висновку Городенківської районної державної адміністрації № 01-29/645 від 11.10.2016 року вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р., дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Згідно роз'яснень, які містяться у п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до стаття 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Це означає, що мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, якщо вони за станом свого психічного здоров'я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку.

Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач, маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки, завідомо, навмисно ухиляється від їх виконання у відношенні свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2: не піклується про його фізичний і духовний розвиток, виховання, не дбає про харчування, медичний догляд, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її повноцінного розвитку. ОСОБА_2 нехтує своїми батьківськими обов'язками щодо сина, не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав тому суд визнає обґрунтованими позовні вимоги позивача про позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_3

За таких обставин, позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, судом визнається таким, що підлягає задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує згідно вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 150, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 11, 60, 209, 214-215, 218, 294, 296 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Федів Л.М.