Рішення № 63247235, 01.12.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1609/15-ц

Провадження № 2/210/177/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"01" грудня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Чайкіної О.В.,

за участі секретарі: Куксенко О.В.

сторони, які беруть участь у справі: представник позивача: - адвокат ОСОБА_2, відповідач - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У квітня 2015 року до суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до Дзержинської районної в місті ради про скасування арешту , визнання права власності в порядку спадкування. Під час розгляду справи позов було уточнено та позивач звернулась до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5В та просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 15 лютого 2011 року, на: однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30,00 кв.м., житловою площею 16,9 кв.м., яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 3ДКНК за № 1-2684, зареєстр. в БТІ 04.07.2002р. за реєстр. № 223, двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,84 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м., яка належала померлому на підставі розпорядження УЖКХ від 12.03.1993р. за № 2469, зареєстр. в БТІ 21.04.1993р. за реєстр. № 3105, грошові вкладів (коштів),які знаходяться в філії Дзержинського відділення №7806 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» на рахунках: №77345, № И-26240, № И26241,№И-26242,№11977 на ім»я ОСОБА_6, 1956 р.н на загальну суму 21988,23 (двадцять одна тисяча дев"ятсот вісімдесят вісім грн. двадцять три коп.); грошові кошти, які знаходяться в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк» на рахунках №26203000897448 та №26256120015388,відкритих на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на загальну суму 183504 грн. ( сто вісімдесят три тисячі п"ятсот чотири гривні) , грошові кошти ,які знаходяться в Публічному акціонерному товаристві комерційни банк «Південкомбанк»на рахунку №26353025914001, відкритому на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальну суму 10000 грн.( десят тисяч гривень) та стягнути з ОСОБА_3 на її користь судові витрати .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач у позові зазначила , що 15 лютого 2011 року, помер син її рідної сестри ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_7) ОСОБА_8 , її рідний племінник ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 факт підтверджується свідоцтвом про смерть 1-КИ№378967-актовий запис № 139 від 18.02.2011р.

По його смерті відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна ,що належало йому за життя на праві приватної власності- однокімнатної квартири за адресою вул.Революційна 6.39 кв.9,-двох кімнатної квартири за адресою м.Кривий Ріг ,вул.Революційна 6.18 кв.57 м.Кривий Ріг,грошових вкладів/коштів/,які знаходяться в філії Дзержинського відділення №7806 ВАТ «Ощадбанк» на-відкритих рахунках :№77345,№И-26240,№И26241,№И-26242,№11977 на ім»я ОСОБА_6, 1956 р.н„на загальну суму 21988 грн 23 коп.,-грошових коштів ,які знаходяться в ПАТ «Укрсоцбанк» на рахунках №26203000897448 та №26256120015388,відкритих на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на загальну суму 183504 грн, грошові кошти ,які знаходяться в ПАЇ КБ «Південкомбанк»на рахунку №26352025914001, відкритому на ім»я ОСОБА_6 на загальну суму 10000 грн.

Позивач також обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що інших спадкоємців попередніх черг цієї спадщини немає. Тому, вона через свого представника ОСОБА_9, звернулася до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори - ОСОБА_5 з питань отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті її племінника -ОСОБА_6,який помер 15.02.2011 року. Однак, 30 грудня 2014 року постановою державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори -ОСОБА_5В, їй було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно мого племінника -ОСОБА_6 , який помер 15.02.2011 року,в зв»язку з відсутністю оригіналу спадкової справи та наявності арешту на майно померлого ОСОБА_6

Крім цього, до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори -ОСОБА_5В, звернувся,незнайомий позивачу раніше, гр.ОСОБА_3 (Відповідач), який склавши акт в житлово експлуатаційній конторі про спільне проживання з ОСОБА_6,також почав претендувати на спадщину за законом на майно ,яке залишилося ,після смерті ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1,оспорюючи право позивача на спадкування за законом як спадкоємця 3-ї черги спадкування за законом. Таким чином між сторонами виник спір про право спадкування за законом, на майно ОСОБА_6 , який помер 15.02.2011 року Однак, 25.10.2011 року постановою нотаріуса Відповідачу відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на майно,яке залишилося після смерті ОСОБА_6,в зв»язку з наявністю спадкоємців за законом третьої черги.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 18.03.2013 року постанову нотаріуса про відмову Відповідачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.10.2011 року скасовано,а у задоволенні вимоги про визнання незаконними дій державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори -ОСОБА_5В,що до віднесення до третьої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_6-ОСОБА_4-відмовлено. 13 серпня 2013 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 18.03.2013 року в частині скасування постанови нотаріуса від 25.10.2011р. про відмову ОСОБА_3А.у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно що залишилося після смерті ОСОБА_6,як не законної -скасовано та ухвалене нове рішення ,яким в задоволенні позову в цій частині відмовлено.В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 19 травня 2014 року у відкритті провадження за заявою Відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 18 березня 2013 року -відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2014 року заяву Відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2013року залишено без задоволення.

Таким чином, позивач вважає, що Відповідач безпідставно, оспорює право Позивача на спадкування майна,як спадкоємця 3-ї черги за законом ,яке залишилося після смерті ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1

Не дивлячись на те,що після смерті ОСОБА_6, Відповідач незаконно заволодів,свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , правоустановчими документами на нерухоме майно ,квартири ,які зазначені вище та незаконно здав їх в оренду , його право на спадкування за законом як спадкоємця 4-ї черги спростовується тим фактом ,що Відповідач на момент смерті , ОСОБА_6перебував в зареєстрованому шлюбі з іншою особою.Разом зцим рішення суду про проживання відповідача з ОСОБА_6 однією сім»єю відсутнє. У звязку з чим просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав зазначених у заяві.

Відповідач ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування позовних вимог, ОСОБА_3 посилався на те, що ОСОБА_4 не є тіткою померлого, єдиним законним спадкоємцем є саме він. При цьому, вважає, що позов не може бути задоволений, оскільки в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження за фактом підробки документів у свідоцтвах про народження осіб, які вважажють себе спадкоємцями. Вказував на те, що й надалі порушувати питання про притягнення до відповідальності усіх осіб, які причетні до вирішення суперечки між ним та позивачем, оскільки починаючи від нотаріуса увесь процесь отримання спадщини на його думку є незаконним.

Суд, в порядку ст. 10, 27,31 ЦПК України роз"яснив відповідачу право на пред"явлення зустрічного позову, подання доказів в обгрунтування його заперечень проти позову на засадах змагальності та диспозитивності.

При цьому Відповідач зазначив, що на теперішній час його мета - доведення кримінального провадження, які ним ініційовані, до суду та вже після того він буде вживати дії щодо отримання спадщини після померлого, оскільки саме він є спадкоємцем четвертої черги, а спадкоємці третьої черги - Позивач, не має прав на спадкування, так як відсутні родинні зв"язки. Також йому не зрозуміло, звідки у пенсіонерки є кошти на оплату судового збору, послуг адвокатів. Вважає, що усі довіреності на адвокатів підроблені, у зв"язку із чим він звернувся до правоохоронних органів із заявою про внесення відомостей до ЄРДР відносно адвоката ОСОБА_2

Від третьої особи у справі надійшли пояснення, в яких державний нотаріус Третьої криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 просить розглядати справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4, оскільки вона є спадкоємцем третьої черги, спадкоємці попередньої черги відсутні.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.

Так з матеріалів справи вбачається , що 15 лютого 2011 року помер ОСОБА_6 після смерті якого відкрилася спадщина на спірне майно . а саме : однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30,00 кв.м., житловою площею 16,9 кв.м., яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 3ДКНК за № 1-2684, зареєстр. в БТІ 04.07.2002р. за реєстр. № 223, двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,84 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м., яка належала померлому на підставі розпорядження УЖКХ від 12.03.1993р. за № 2469, зареєстр. в БТІ 21.04.1993р. за реєстр. № 3105, грошові вкладів (коштів),які знаходяться в філії Дзержинського відділення №7806 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» на рахунках: №77345, № И-26240, № И26241,№И-26242,№11977 на ім»я ОСОБА_6, 1956 р.н на загальну суму 21988,23 (двадцять одна тисяча дев"ятсот вісімдесят вісім грн. двадцять три коп.); грошові кошти, які знаходяться в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк» на рахунках №26203000897448 та №26256120015388,відкритих на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на загальну суму 183504 грн. ( сто вісімдесят три тисячі п"ятсот чотири гривні) , грошові кошти ,які знаходяться в Публічному акціонерному товаристві комерційни банк «Південкомбанк»на рахунку №26353025914001, відкритому на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальну суму 10000 грн.( десят тисяч гривень).

Вказані обставини підтверджується матеріалами спадкової справи, оригінал якої вилучено в межах кримінального провадження, та які надані суду на підставі ухвали про витребування доказів в порядку ст. 137 ЦПК України (Т.1, а.с. 89-219)

Відповідно до загальних положень про спадкування, передбаченихглавою 84 ЦК України:

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу) ( с. ч. 1, 2ст. 1220 ЦК).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (ст. 1221 ЦК).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини ( ч. 1ст. 1222 ЦК). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. ч. 1, 3ст. 1223 ЦК).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу(ст. 1258 ЦК).

Спадкодавцем ОСОБА_6 за життя заповіт не складався, першої , другої черги спадкоємці за законом відсутні.

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008N7 "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" в пункті 20 роз'яснює, що справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правилглави 86 ЦК. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Встановлено, що позивач 30 березня 2011 року через свого уповноваженого представника звернулась до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно , яке залишилось після смерті ОСОБА_6. У зв"язку із зверненням позивача із заявою про прийняття спадщини, державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори 30 березня 2011 року заведено спадкову справу № 145/2011, та розпочато дії по видачі свідоцтва про право на спадщину у порядку, встановленому законом. (Т.1, а.с. 89, 90).

Однак, у подальшому, а саме 30 грудня 2014 року нотаріусом було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у звязку з відсутністю оригіналу спадкової справи та наявності арештів на майно померлого (Т.1, а.с. 5).

Пленум Верховного Суду України у п. 23постанови від 30.05.2008, N 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз»яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже позивач , отримавши відмову нотаріуса, відповідно дост. 16 ЦК Українита п. 23 постанови від 30.05.2008, N 7 правомірно звернулись до суду за захистом свого порушеного права.

Факт родинних відносин Позивача ОСОБА_4 з померлим ОСОБА_6 Васильовчием , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлюється сукупністю належних та допустимих доказів, а саме відповідними актовими записами та свідоцтвами про реєстрацію актів цивільного стану, про що вбачається з наступного.

Так, згідно з свідоцтва про народження - актовий запис №2979 від 02 жовтня 1959 року відповідно до якого батьками ОСОБА_4 (Позивача) - являються ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3. (Т.1, а.с.92).

Аналогічні відомості викладені і в витязі з Державного реєстру актів цивільного стану (Т.1, а.с. 182).

З свідоцтва про народження - актовий запис про народження ОСОБА_7/ОСОБА_6/ ОСОБА_8 №298 від 07.04.1950 року, слідує , що її батьки - ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3. (Т. 1, а.с. 142, 163, 173).

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища , дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, відповідно до якого дошлюбне прізвище ОСОБА_12, 1932 р.н./матері ОСОБА_13В/1956 р.н./ - ОСОБА_11 (Т.1, а.с. 94, 95, 142, 143, 158).

За відомостями в погосподарській книзі №31 за 1947-1949 роки Великокостромської сільської ради Апостолівського р-н,Дніпропетровської області, встановлено що в особовому рахунку№396 будинку 52 по вул.Чапаева (рік побудови до1918),який числився за ОСОБА_7 1901р.н.окрім нього , в погосподарській книзі зазначені члени його сім»ї,а саме ОСОБА_10 ,1901 р.н,(дружина) та три дочки ОСОБА_14, 1927 р.н,ОСОБА_11, 1929 р.н та ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду україни з розгляду кримінальних та цивільнизх справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01 березня 2013 року, погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) .

З актового запису про шлюб №1353 від 14.12.1952 р.між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вбачається , що ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_17 та змінила прізвище на «Бубенюк». (Т.1, а.с.93, 94).

З актового запису про шлюб вбачається , що між ОСОБА_15 було укладено шлюб з ОСОБА_13 та змінено прізвище на «Бойко» (Т.1, а.с. 143).

Встановлено, що 17 жовтня 2001 року померла ОСОБА_12, даний факт підтверджується копією запису акта про смерть №1226 від 17.10.2001р. (Т.1, а.с.94)

Тобто, позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_15 є рідними сестрами.

З актового запису про народження ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається , що його мати - ОСОБА_12. (Т.1, а.с. 94 зворот, а.с. 141).

У звязку з чим факт родинних відносин між померлим ОСОБА_6 та позивачем по справі ОСОБА_4 доведені у повному обсязі, та за матеріалами справи встановлено, що померлий ОСОБА_6 доводиться рідним племінником ОСОБА_4, оскільки його матір ОСОБА_12 є рідною сестрою ОСОБА_4.

Відповідно до положень ст. 1258-1264 ЦК України, у разі відсутності заповіту, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

За матеріалами спадкової справи, наданої суду в порядку, передбаченому ст. 137 ЦПК України, вбачається, що померлим ОСОБА_6 заповіт не складався. Заповіти, які були витребувані нотаріусом на ім"я "Бойко Володимир Васильович" свідчить про те, що вони складені різними особами, що мають аналогічні прізвище, ім"я та по батькові, але усі вони різняться датою народження та місцем проживання спадкодавця (Т. 1, а.с. 102-125).

Таким чином, заповіти від імені "Бойко Володимир Васильович", дата народження "21 липня 1956", не складались, відомості про їх наявність в спадковому реєстрі заповітів - відсутні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спадкоємці першої та другої черги відсутні, оскільки крім ОСОБА_4 та ОСОБА_3, інші особи не звертались із заявами про прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України - шести місяців з моменту відкриття спадщини.

Також, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що спадкодавець ОСОБА_6, 21.07.1956р.н. був зареєстрований з 27.06.1977р.н. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Революційна, б. 18, кв. 57, та на момент смерті (15.02.2011р.) був зареєстрований один (Т.1, а.с. 155).

Таким чином, підстав для застосування положень ч.3 ст. 1268 ЦК України, відповідно до яких "спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї", судом не встановлено.

Під час судового розгляду за клопотанням сторін була допитана у якості свідка ОСОБА_9, яка будучи під присягою судові повідомила, що ОСОБА_4 доводиться їй рідною тіткою, а померлий - двоюрідним братом, оскільки їх матері є рідними сестрами. У подружжя ОСОБА_15 було три доньки. Матір ОСОБА_6 (спадкодавця) померла ще в 2001році. У померлого ОСОБА_6 дітей не булоВідповідач ОСОБА_3 за деякий час до смерті ОСОБА_6 познайомився з останнім, а в подальшому заволодів правовстановлюючими документами на квартиру, та приховував факт смерті ОСОБА_6 від рідних. На момент розгляду справи, слідчим суддею задоволено скаргу ОСОБА_4 та зобов"язано внести відомості до ЄРДР відносно тгого, що ОСОБА_3 заволодів спадковим майном. При цьому ОСОБА_3 використовує спадкові квартири в особистих цілях, та перешкоджає спадкоємцю ОСОБА_4 оформити свої спадкові права.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 як сестра померлого спадкодавця не зверталась до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, на момент його смерті з ним не була зареєстровано.

Отже, ОСОБА_4 як рідна тітка померлого, в силу ст. 1263 ЦК України, є спадкоємцем третьої черги за законом.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 звернувся до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом , як спадкоємець Четвертої черги спадкування , на підтвердження чого ним було надано акт з житлово-експлуатаційної контори про спільне проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_6 , однак , як вбачається з матеріалів спадкової справи № 145/2011 на запит державного нотаріуса ОСОБА_5 начальником дільниці № 1 КП ЖЕО № 8 ОСОБА_18 було надано довідку з якої вбачається , що за адресою : АДРЕСА_3 був зареєстрований ОСОБА_6 та зазначено , що на момент смерті він був зареєстрований один. (Т.1, а.с.155) у звязку з чим доводи відповідача про його проживання з ОСОБА_6 за однією адресою спростовуються.

Постановою державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 25 жовтня 2011 року ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно , яке залишилось після смерті ОСОБА_6 , який помер 15.02.2011 року , у зв"язку з навністю спадкоємців попередньої черги спадкування . ( Т.1 , а.с.67, 169)

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2013 року у справі № 408/2-2499/11 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано постанову №1903/02-31 від 25.10.2011р. державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про відмову ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно , яке залишилось після смерті ОСОБА_6 , який помер 15.02.2011 року , у зв"язку з навністю спадкоємців попередньої черги спадкування. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2013 року у цій же справі апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_19 задоволено частково, а саме: рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2013 року в частині скасування постанови № 1903/02-31 від 25 жовтня 2011 року державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про відмову ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії було скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_4 , про визнання дій державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про відмову ОСОБА_3 у вчиненні нотарільної дії відмовлено (Т.1, а.с. 84-85).

Вищевказаним рішенням встановлено, що: ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_3 в позові в частині визнання незаконними дій державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 щодо віднесення до третьої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_6, - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права і суд не може у цьому процесі вирішувати питання: чи дійсно ОСОБА_4 є спадкоємицею за законом 3-ої черги, оскільки вищеназвані дії суду будуть виходити за межі судового розгляду, і такі висновки суду першої інстанції апеляційний суд визнав обгрунтованими. Також під час апеляційного розгляду позову ОСОБА_3 встановлено, що судове рішення щодо визнання ОСОБА_3 членом сімї померлого та встановлення факту проживання однією сімєю ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_6 відсутнє.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що оскаржувана постанова нотаріуса, якою відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, зокрема щодо причин відмови ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину, - конкретизована, як і має місце розяснення права на оскарження постанови в судовому порядку, що відповідає вимогам ч.4 ст.49 Закону України «Про нотаріат» (Т.1, а.с. 85).

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2013 року не оскаржено.

Під час судового розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, відповідач не надав рішення суду, яким би встановлювався факт його проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а так само і доказів того, що він є спадкоємцем першої, другої чи третьої черги спадкування, а так само і рішення суду про усунення від права на спадкування ОСОБА_4, чи рішення суду про зміну черговості садкування.

Також судом встановлено, що в липні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся із заявою про перегляд рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 року за нововиявленими обставинами (Т.1, а.с. 87).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2014 року заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2013 року у справі № 408/2-2499/11 залишено без задоволення. ( Т.1 , а.с.87-88).

Розглядаючи заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд, виходячи з предмету позову та наданих заявником доказів до заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, прийшов до висновку, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими, тому не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Так, доводи заяви ОСОБА_3 про те, що після ухвалення апеляційним судом Дніпропетровської області рішення йому стало відомо, що відповідачем 16.03.2011 року були зроблені запити по спадковій справі, яка була розпочата тільки 30.03.2011 року, тобто підстав для подання таких запитів нотаріус не мав не є нововиявленою обставиною по справі, оскільки вказані обставини були відомі як на час ухвалення рішення судом першої інстанції, так і на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, крім того, в матеріалах справи містяться копії витягів, згідно яких 02.03.20011 року, 09.08.2011 року, 12.08.2011 року та 16.08.2011 року за заявою ОСОБА_20 та ОСОБА_4, за їх запитами, а не запитами нотаріуса, надавалась інформація з різних установ, тобто до відкриття спадкової справи нотаріус не вчиняв ніяких дій. Доводи заяви про те, що факт відсутності рідства між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтверджується заявою ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту родинних відносин, яка була подана до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу 01.09.2011 року, після відкриття спадкової справи не є нововиявленою обставиною по справі, оскільки на момент ухвалення рішення судом першої та апеляційної інстанцій в матеріалах справи містилися копії ухвал Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу, з яких убачається, що ОСОБА_4 зверталась із заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин. Також не є нововиявленою обставиною у справі той факт, що ОСОБА_11 була однією дитиною в сімї, що спростовує її твердження про родинні відносини між нею та померлим ОСОБА_6 Крім того, посилання заявника на те, що ОСОБА_11 (ОСОБА_4) була однією дитиною в сімї спростовується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 24.05.2013 року № 00012212277, в якому зазначено, що ОСОБА_10 народила одну дитину і вона є першою за рахунком дитиною, що народилась у матері, таким чином ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7 є першою, але не єдиною дитиною, яка народилась у матері (Т.1, а.с. 88).

Доказів щодо наявності інших підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими підставами відповідно до положень ст.361 ЦПК України заявник також не надав.

Згідно з ч.3 ст. 61 ЦК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, суд зазначає, що посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_4 була однією дитиною в сімї, що спростовує її твердження про родинні відносини між нею та померлим ОСОБА_6 були предметом оцінки у справі, в якій приймали участь як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4, та такі твердження спростовується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 24.05.2013 року № 00012212277, в якому зазначено, що ОСОБА_10 народила одну дитину, але не єдину дитину.

Доводи ОСОБА_3 про те, що у подружжя ОСОБА_10 не могло бути троє доньок, враховуючи час їх народження, є виключно припущеннями відповідача, які не обгрунтовані належними та допустимими в розумінні ст. 57-60 ЦПК України доказами.

Посилання ОСОБА_3 у його поясненнях, репліках та дебатах про те, що він має впливові зв"язки та усіх осіб, які приймають участь у вирішенні суперечки між ним та ОСОБА_4. у тому числі й адвокатів, які представляють інтереси позивача, буде притягнуто до відповідальності, суд сприймає виключно як емоційний стан відповідача.

Таким чином, ОСОБА_3 не надав належних та допостумих доказів тоого, що він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, а заповіт на ім"я ОСОБА_3 померлим ОСОБА_6 не складався.

Частиною 1ст. 11 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

В силу ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.

ОСОБА_4 відноситься до осіб, які мають право на спадкування за законом , як встановлено в судовому засіданні. В судовому засіданні не встановлено будь-яких інших осіб, які згідно закону чи заповіту мають право на отримання спадщини.

Під час розгляду справи встановлено, що саме ОСОБА_3, вважаючи себе спадкоємцем майно, на яке відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_6, оспорює та не визнає право власності на спадкове майно за спадкоємцем третьої черги - ОСОБА_4 Отже, саме ОСОБА_3 є належним відповідачем у спадковому спорі.

Так, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернувся із заявою до ЧЧ Інгулецького РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області , про те , що у травні 2011 року ОСОБА_20 та ОСОБА_4 шахрайським шляхом , надавши документи , які містять завідома неправдиву інформацію , заволоділи його спадщиною після смерті ОСОБА_6, який помер 15.02.2011 року (а.с. 71)

У подальшому на підставі ухвали слідчого судді від 26 червня 2013 року було надано дозвіл оперуповноваженому СДСБЕЗ Інгулецького РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області лейтенанту міліції ОСОБА_21 на тимчасовий доступ до речей, а саме: огляд та вилучення оригіналу спадкової справи № 145 від 2011року з Третьої криворізької державної нотаріальної контори. Після смерті гр. ОСОБА_6 , померлого15 лютого 2011 року для проведення техніко - криміналістичної експертизи, та приєднання в якості речового доказу до даного кримінального провадження.

З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 03.07.2013 року ухвала слідчого була виконана та було вилучено спадкову справу № 145 від 2011 року з Третьої Криворізької державної нотаріальної контори після смерті громадянина ОСОБА_6 померлого 15 лютого 2011 року ( Т.1 , а.с.73-74)

Ухвалою слідчого судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_22 від 14 серпня 2013 року клопотання слідчого СВ Інгулецького РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_23 , поданого в межах кримінального провадження №12013040740000572, за ст. 190 ч.1 КК України, про накладення арешту на майно було задоволено та накладено арешт на:

- квартиру, однокімнатну, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстровану на ОСОБА_6 , 1956р.н., РНОКПП НОМЕР_1 ;

- квартиру двокімнатну, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, зареєстровану на ОСОБА_6 , 1956р.н., РНОКПП НОМЕР_1, №7806;

- грошові вкладів (коштів),які знаходяться в філії Дзержинського відділення №7806 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» на рахунках: №77345, № И-26240, № И26241,№И-26242,№11977 на ім»я ОСОБА_6, 1956 р.н на загальну суму 21988,23 (двадцять одна тисяча дев"ятсот вісімдесят вісім грн. двадцять три коп.);;

- грошові кошти, які знаходяться в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк» на рахунках №26203000897448 та №26256120015388,відкритих на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на загальну суму 183504 грн. ( сто вісімдесят три тисячі п"ятсот чотири гривні)

- грошові кошти ,які знаходяться в Публічному акціонерному товаристві комерційни банк «Південкомбанк»на рахунку №26353025914001, відкритому на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальну суму 10000 грн.( десят тисяч гривень) ( Т.1 а.с. 216)

Апеляційною інстанцією ухвала слідчого судді про накладення арешту на спадкове майно залишена без змін.

Також встановлено, що кримінальне провадження № 12013040740000572 від 10.04.2013 року, в межах якого накладено арешт на спадкове майно, декілька разів було закрито за відсутності складу кримінального правопорушення (Т.1 , а.с.80, 82).

Як вбачається з відповіді Інгулецького відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка надійшла до суду 04 травня 2016 року за вх. № 7300, кримінальне провадження № 12013040740000572 від 10.04.2013 року знаходиться в провадженні слідчого, до суду з обвинувальним актом не надходило.

Станом на 01 грудня 2016 року доказів направлення вищевказаного кримінального провадження до суду з обвинувальним актом, так само як і доказів пред"явлення підозри ОСОБА_4 відповідачем не надано.

Також судом встановлено, що прокурором Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області 30 серпня 2016 року винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013040740001703 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364 КК України відносно начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Апостолівського районного управління юстиції ОСОБА_24 закрито у зв"язку з відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень. Вказана постанова, засвідчена належним чином та надійшла до суду 29 вересня 2016 року за вх. № 14746 з Нікопольської місцевої прокуратури разом із витягами з ЄРДР.

Станом на 01 грудня 2016 року відповідач не надав належних та допустимих доказів скасування цієї постанови, та доказів того, що кримінальне провадження поновлено.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013040740001703 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364 КК України відносно начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Апостолівського районного управління юстиції ОСОБА_24 встановлено, що 09 грудня 2013 року Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області проведено службове розслідування, яке встановило, що відповідно до документів шляхом перевірки відомостей про батьків в актовому записі про народження ОСОБА_15, складеному відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області 07.04.1950р.н. за № 298 (поновлений) та актовому записі про народження № 2979 від 02.10.1950 (поновлений), складеному відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Апостолівського РУЮ на ОСОБА_11, та в наданому заявницею свідоцтві про народження ОСОБА_25 встановлено походження цих осіб від одних батьків. Також встановлено, що при оформлені та видачі ОСОБА_4 витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження ОСОБА_15, не вчинено службового підроблення (Т.2, а.с.)

Що стосується арешту спадкового майна на підставі ухвали слідчого судді, суд вважає що його наявність не є підставою для відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «ОСОБА_23 проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу. Баланс не буде забезпечений, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивач з березня 2011 року, будучи спадкоємцем третьої черги за законом, не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, у зв"язку із тим, що її право на спадкування оспорюється відповідачем ОСОБА_3, яким ініційовано кримінальні провадження, в ході яких вилучено оригінал спадкової справи, що унеможливило видачу нотаріусом свідоцтва про право власності на спадщину.

Крім того ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_26 від 13 вересня 2016 року скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Дзержинського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління поліції в Дніпропетровській області було задоволено та визнано бездіяльність Дзержинського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління поліції в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань незаконною . Увалою слідчого Дзержинського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління поліції в Дніпропетровській області,було зобов"язано прийняти та невідкладно зареєструвати подану 14.06.2016 року ОСОБА_4 заяву про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за цією заявою досудове розслідування .

Суд вважає, що доводи, викладені відповідачем на підставу своїх заперечень проти позову, у тому числі й щодо того, що ОСОБА_4 не є спадкоємцем майна, і щодо того, що саме він є спадкоємцем майна, є необгрунтованими та грунтуються на припущеннях відповідача, які є сумнівними за своєю суттю, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року,, адже, у даному випадку, існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Враховуючи те, що позивач в іншій спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування, захистити своє порушене право не можуть, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на майно у порядку спадкування після померлого ОСОБА_6 ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що в даному провадженні не вирішується питання про скасування арешту на спадкове майно. Арешт, накладений на спадкове майно зберігає свою силу.

На підставі статті 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір, сплачений ОСОБА_4 при поданні уточненого позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216,1217,12181223,1261,1268,1296,1297 ЦК України, та керуючись ст.ст.10,11,60,61,209,212,214-215,218,,293 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Уточнений позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 ( 25.11.1929р.н., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 15 лютого 2011 року, на:

- однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30,00 кв.м., житловою площею 16,9 кв.м., яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 3ДКНК за № 1-2684, зареєстр. в БТІ 04.07.2002р. за реєстр. № 223.

- двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,84 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м., яка належала померлому на підставі розпорядження УЖКХ від 12.03.1993р. за № 2469, зареєстр. в БТІ 21.04.1993р. за реєстр. № 3105.

- грошові вкладів (коштів),які знаходяться в філії Дзержинського відділення №7806 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» на рахунках: №77345, № И-26240, № И26241,№И-26242,№11977 на ім»я ОСОБА_6, 1956 р.н на загальну суму 21988,23 (двадцять одна тисяча дев"ятсот вісімдесят вісім грн. двадцять три коп.);

- грошові кошти, які знаходяться в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк» на рахунках №26203000897448 та №26256120015388,відкритих на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на загальну суму 183504 грн. ( сто вісімдесят три тисячі п"ятсот чотири гривні)

- грошові кошти ,які знаходяться в Публічному акціонерному товаристві комерційни банк «Південкомбанк»на рахунку №26353025914001, відкритому на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальну суму 10000 грн.( десят тисяч гривень)

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ,місце реєстрації : АДРЕСА_6) на користь ОСОБА_4 (25.11.1929р.н., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2)) судові витрати у розмірі 4874,00 (чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири грн. )

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2016 року .

Суддя: О. В. Чайкіна