Постанова № 63246365, 08.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 р. Справа № 815/1821/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Ступакової І.Г.

за участю секретаря: Алексєєвої Т. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою апеляційного суду Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Одеської області , Державної судової адміністрації України 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову Апеляційного суду Одеської області у нарахуванні та виплаті судді у відставці вихідної допомоги; визнання протиправною відмову Державної судової адміністрації України у нарахуванні та виплаті судді у відставці вихідної допомоги,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Верховної Ради України від 04.02.2016 року за № 997- VIII та згідно з наказом голови Апеляційного суду Одеської області від 16.02.2016 року за № 22-ос, ОСОБА_1 звільнений з посади судді Апеляційного суду Одеської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Позивач зазначає, що загальний стаж його роботи складає більше 49 років, стаж, який давав право на відставку - 39 років 6 місяців 30 днів, з них роботи суддею більше 34 років.

Також позивач вказує, що при звільненні йому не була нарахована та виплачена вихідна допомога, на яку він отримав право після 20 років роботи суддею і яка повинна була бути призначена йому у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою, як це передбачено ст.136 Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року, у редакції чинній на день виникнення такого права.

З урахуванням наведених обставин позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Апеляційного суду Одеської області у нарахуванні та виплаті судді у відставці вихідної допомоги; визнати протиправною відмову Державної судової адміністрації України у нарахуванні та виплаті судді у відставці вихідної допомоги; стягнути з Апеляційного суду Одеської області (65000, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 24-а) на користь ОСОБА_1, 1950 р.н., вихідну допомогу у розмірі 272 844, 00 грн., шляхом списання коштів головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеські області з відповідного рахунку, а в разі відсутності необхідної суми на рахунку апеляційного суду, списати кошти з державного бюджету у розмірі 272 844, 00 грн. у безспірному порядку за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 26 вересня 2016 року ухвалено постанову про задоволеня адміністративного позову частково.

Визнано протиправною відмову Апеляційного суду Одеської області у нарахуванні та виплаті судді у відставці - ОСОБА_1 вихідної допомоги.

Визнати протиправною відмову Державної судової адміністрації України у нарахуванні та виплаті судді у відставці - ОСОБА_1 вихідної допомоги.

Стягнуто з Апеляційного суду Одеської області (65000, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 24-а) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1), 1950 р.н., вихідну допомогу у розмірі 272 844, 00 грн.

Зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити та перерахувати Апеляційному суду Одеської області кошти для проведення виплати судді у відставці ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 272844, 00 грн. - 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що незалежно від дати подачі позивачем заяви про вихід у відставку та прийняття Верховною Радою України Постанови про його звільнення у зв'язку з виходом у відставку, він має право на одержання вихідної допомоги, оскільки набув таке право ще задовго до фактичного виходу у відставку.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Апеляційним судом Одеської області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянти просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.09.1981 року ОСОБА_1 обраний суддею Ізмаїльського районного суду Одеської області (а.с. 31).

26.07.2000 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Херсонського обласного суду (а.с. 34).

27.12.2001 року ОСОБА_1 обраний та зарахований на посаду судді Апеляційного суду Одеської області (а.с. 35).

Маючи необхідний для відставки судді стаж роботи, 24.12.2014 року ОСОБА_1 було подано заяви до Вищої ради юстиції та Верховної ради України про відставку з посади судді Апеляційного суду Одеської області відповідно до ст.131 Конституції України та відповідно до ст.109 Закону України "Про судоустрій та статус суддів " № 2453-VI від 07.07.2010 року (а.с. 11,12).

Постановою Верховної Ради України № 997-VIII від 04.02.2016 року Позивач звільнений з посади судді Апеляційного суду Одеської області у зв'язку з подачею заяви про відставку (а.с. 13).

Наказом голови Апеляційного суду Одеської області № 22-ос від 16.02.2016 року позивач відрахований зі штату апеляційного суду Одеської області у зв'язку із поданням заяви про відставку (а.с. 15).

У вищевказаному наказі посилання на здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати вихідної допомоги у розміри 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою, відсутнє.

Відповідно до довідки Апеляційного суду Одеської області № 23 від 22.02.2016 року, розмір заробітної плати ОСОБА_1 складав 27284, 40 грн. (а.с.16).

23.02.2016 року позивач одночасно звернувся до голови Апеляційного суду Одеської області до Державної судової адміністрації України із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, відповідно до п.9 ст. 126 Конституції України та ст. 109 Закону України №2453-VI "Про судоустрій та статус суддів " (а.с. 17).

Листом Апеляційного суду Одеської області № 27 від 23.02.2016 року Позивача було повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати вихідної допомоги (а.с.212).

Листом Державної судової адміністрації України № 11-2363/16 від 15.01.2016 року Позивача було повідомлено, що правові підстави для нарахування та виплати будь яких додаткових виплат при звільненні суддям відсутні. (а.с. 22-23).

Не погодившись з відмовою відповідачів у здійсненні нарахування та виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови у нарахуванні і виплаті вихідної допомоги у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою.

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді з посади органом, що його обрав або призначив, є подання суддею заяви про відставку.

Згідно частин першої, третьої, четвертої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів " від 07 липня 2010 року №2453-VI (в редакції, яка діяла на час прийняття Постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів " від 16 липня 2015 року №636-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України. Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

Частиною шостою статті 111 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.

На час звільнення позивача з посади судді та відрахування його зі штату Апеляційного суду Одеської області, набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів " в редакції від 01 квітня 2014 року, в якому відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні " від 27 березня 2014 року виключено статтю 136, яка передбачає виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Рішення щодо неконституційності Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" в частині виключення статті 136 із Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Конституційним Судом України не приймалося.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Виходячи з приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, в даному випадку до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача (04.02. 2016 року).

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013 висловив думку, що за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю. У зв'язку з цим парламент повноважний встановлювати вихідну допомогу та визначати її розмір.

Зважаючи на те, що датою виходу у відставку судді є дата прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади, то у позивача відсутнє право на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки відповідач при розгляді заяви про виплату вихідної допомоги позивачу діяв з дотриманням вимог, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, діючи в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням ст.ст.11,162 КАС України та на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає, що постановлене рішення підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року відстрочено Апеляційному суду Одеської області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року по справі №815/1821/16 до моменту ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 1 212, 64 грн. (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») підлягає стягненню за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 254 ч.5 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Апеляційного суду Одеської області - задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до апеляційного суду Одеської області , Державної судової адміністрації України 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову Апеляційного суду Одеської області у нарахуванні та виплаті судді у відставці вихідної допомоги; визнання протиправною відмову Державної судової адміністрації України у нарахуванні та виплаті судді у відставці вихідної допомоги, - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Апеляційного суду Одеської області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, одержувач коштів: УК в Одесі/Приморський р-н/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38016923, Банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, Код банку отримувача (МФО) 828011, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір в розмірі 1 212,64 грн. (одна тисяча двісті дванадцять) гривень.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: І.Г. Ступакова