Ухвала суду № 63246292, 07.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2644/15

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом управління Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області до ОСОБА_2, за участю третіх осіб Миколаївської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

12 серпня 2015 року управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області звернулось до суду з позовом, в якому просило зобов'язати ОСОБА_2 привести самочинно реконструйований садибний житловий будинок літера "А" загальною площею 128,9м2 по АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом: демонтування самочинно збудованих сараїв - літера "1А" розміром 3,14х4,7м, літера "1Б" розміром 3,9х5,4м; вбиральні літера "1В" розміром 1,3х1,93м; вбиральні-душу літера "Щ" розміром 2,66х1,92м; навісу літера "а2" розміром 5,07х1,73м. Витрати із проведення робіт зі знесення просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самочинно здійснив реконструкцію садибного житлового будинку на земельній ділянці комунальної власності шляхом будівництва сараю, вбиральні та вбиральні-душу, в зв'язку з чим між співвласниками житлового будинку виник спір щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Відповідач заперечував проти позову, не оспорюючи факту самочинного будівництва, та зазначив про неможливість узаконення самочинного будівництва в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку та судовими спорами із співвласниками житлового будинку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

У червні 2012 року інспекцією ДАБК у Миколаївській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1, в ході якої зафіксовано факт самочинного виконання будівельних робіт з перебудови садибного житлового будинку (літ.А), загальною площею 128,9м2, самочинного будівництва гаражу (літ.1Г) розміром 7,3х4,2м, сараїв (літ.1А та літ.1Б) розмірами 3,14х4,7м та 3,9х5,4м відповідно, вбиральні (літ.1В) розміром 1,3х1,93м, вбиральні-душу (літ.Щ) розміром 2,66х1,92м, навісом (літ.а2) розміром 5,07х1,73м. Позивачем встановлено, що будівельні роботи виконані без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, та без затвердженої проектної документації, що є порушенням ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Будівельні роботи з вищевказаною адресою на час перевірки завершені і не проводяться. Документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою відсутні.

13 червня 2012 року позивачем внесено припис №150, яким відповідача (власника житлового будинку) зобов'язано у термін до 13.08.12 року усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом оформлення відповідних документів на садибний житловий будинок (літ. А) з гаражем (літ. 1Г), сараями (літ. 1А та літ. 1Б), вбиральнею (літ. 1В), вбиральнею-душем (літ. Щ), навісом (літ. а2)за адресою: АДРЕСА_1.

13 червня 2012 року позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення.

19 червня 2012 року позивачем прийнято постанову №552, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., який сплачено відповідачем у повному обсязі 25.05.2012 року.

27 січня 2015 року, згідно направлення на перевірку від 13.01.2015 року та з метою перевірки виконання вимог припису від 13.06.2012 року, позивачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Перевіркою встановлено, що відповідачем не виконано вимог припису від 13.06.12 №150.

За наслідками перевірки стосовно ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення від 27.01.2015 року та видано припис від 27.01.15 № 10 щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, шляхом оформлення відповідних документів на об'єкт "Реконструкція житлового будинку, будівництво гаражу, сараїв, вбиральні-душу, навісу" за адресою: АДРЕСА_1, у термін до 27.04.15 року, а у разі невиконання пункту 1 даного припису привести реконструйований житловий будинок літ. А у стан, що передував реконструкції, та знести самочинно збудовані сараї літ. 1А та літ. 1Б, вбиральню літ.1В, вбиральню-душ літ.Щ та навіс літ.а2 у термін до 27.04.15(пункт 2).

Постановою по справі про адміністративне правопорушення № 11 від 05.02.2015 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.18842 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що об'єкт самочинного будівництва збудовано на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети, без дозвільних документів та належно затвердженого проекту з порушенням прав та інтересів інших осіб, що є підставою для знесення останнього.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI (в редакції станом на 13.01.2015 року) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм,державних стандартів і правил. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабміну України від 23.05.2011р. № 553 визначені повноваження посадових осіб інспекції ДАБІ, в тому числі: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол та приписи усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 червня 2012 року інспекцією ДАБК винесено припис, яким зобов'язано відповідача усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом оформлення відповідних документів на садибний житловий будинок (літ. А) з гаражем (літ. 1Г), сараями (літ. 1А та літ. 1Б), вбиральнею (літ. 1В), вбиральнею-душем (літ. Щ), навісом (літ. а2)за адресою: АДРЕСА_1, які побудовані самочинно. Під час перевірки виконання вимог зазначеного припису, яка відбулась 27 січня 2015 року, встановлено, що відповідач вимоги припису не виконав.

Стаття 376 ЦК України передбачає негативні наслідки для тих, хто здійснює будівництво без належного дозволу та затвердженого проекту відсутність можливості набуття права власності, обов'язок проведення перебудови або зносу побудованих приміщень та відшкодування втрат, пов'язаних з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Так, ч.1 цієї статті передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Наявність хоча б однієї із цих умов відносить нерухоме майно до самовільно побудованого.

Оскільки будівельні роботи з перебудови садибного житлового будинку (літ.А), будівництва гаражу (літ.1Г), сараїв (літ.1А та літ.1Б), вбиральні (літ.1В), вбиральні-душу (літ.Щ), навісом (літ.а2) проводились без належного дозволу та затвердженого проекту, на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, що підтверджується повідомленнями виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 17.06.2015 року та від 09.07.2015 року, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції, що вищезазначені будівлі є самочинними.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього і воно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Згідно ч.7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може своїм рішенням зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову, в даному випадку привівши його у попередній стан.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Частини 1 та 2 ст.38 Закону № 3038-VI передбачають, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу надано достатньо часу на усунення порушень ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності - 3 13 червня 2012 року (дати винесення першого припису) по 27 квітня 2015 року (дати до якої потрібно усунути порушення, відповідно до другого припису), тобто майже 3 роки.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не вжито передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання вимог приписів та усунення вчиненого правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Об'єкт самочинного будівництва збудовано на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети, без дозвільних документів та належно затвердженого проекту з порушенням прав та інтересів інших осіб, що є підставою для знесення останнього.

Беручі до уваги наявність факту здійснення ОСОБА_2 самочинного будівництва, який підтверджується актами перевірок інспекції ДАБК від 13.06.2012р., від 27.01.2015р., та невиконання ним вимог приписів щодо оформлення документів або приведення реконструйованого житлового будинку до попереднього стану, позивач у повній відповідності до вищезазначених вимог закону звернувся з позовом про знесення самочинно побудованих будівель.

Доводи апеляційної скарги, що з 2009 року відповідач звертається до суду з позовами до співвласників житлового будинку АДРЕСА_1, про встановлення меж земельної ділянки, а тому вважає, що вживає заходи для узаконення самочинного будівництва, судова колегія не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_2 не надано до суду будь-яких доказів оформлення ним відповідних документів на реконструйований садибний житловий будинок (літ. А) з гаражем (літ. 1Г), сараями (літ. 1А та літ. 1Б), вбиральнею (літ. 1В), вбиральнею-душем (літ. Щ), навісом (літ. а2).

Судова колегія враховує, що рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 25 грудня 2013р. у справі № 2-208/11, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2014р., відмовлено у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, знесення самочинних будівель, відшкодування збитків (а.с.78-79). Тобто, з квітня 2014р. спір між співвласниками житлового будинку з приводу користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, вирішений остаточно, але вимоги інспекції ДАБК ОСОБА_2 не виконані.

Доводи апелянта проте, що ним оскаржуються постанова по справі про адміністративне правопорушення № 11 від 05.02.2015 року та припис № 10 від 27.01.2015 року, також продовження строку виконання припису ДАБК від 13.06.2012р., тому він на законних підставах не виконує вимоги приписів ДАБІ, судова колегія вважає такими, що не спростовують висновків суду.

За даними ЄДРСР постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року по справі за № 488/2003/15-а ОСОБА_2 відмовлено в задоволені позову до інспекції ДАБК. Позивач не оскаржував зазначене судове рішення та воно набрало законної сили.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян