Ухвала суду № 63246111, 01.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

1 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Зайця Костянтина Вікторовича, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко Оксани Сергіївни, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а:

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 28 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 вересня 2016 року постанову суду апеляційної інстанції скасував, залишив в силі постанову суду першої інстанції.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року, яка, на думку заявника, підтверджує наведені ним доводи.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті ж самі норми матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені судами під час розгляду цих справ.

У кожному з цих рішень висновки суду касаційної інстанції щодо законності рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, ґрунтуються на конкретних встановлених обставинах, які були оцінені судами у сукупності, і в оскаржуваному рішенні визнані як такі, що підтверджують правомірність дій державного реєстратора при здійсненні державної реєстрації права власності, а в прикладі - як такі, що не дають для цього підстав.

Так, в оскарженій ухвалі Вищий адміністративний суд України виходив із того, що ОСОБА_6 подано реєстратору вичерпний перелік документів, необхідних для реєстрації права власності та видачі відповідного свідоцтва, і на час прийняття оскаржуваних рішень реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації скасована не була.

Тоді як в наданій для порівняння ухвалі суд встановив, що державну реєстрацію права власності здійснено за особою, яка не мала речових прав на земельну ділянку, на якій збудований зареєстрований об'єкт, і реєстратору не подано документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розташований зареєстрований комплекс.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Щодо доводів заяви про перегляд оскаржуваної ухвали з підстави пункту 4 частини першої статті 237 КАС - порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу, то з цієї підстави Верховний Суд України переглядає судові рішення Вищого адміністративного суду України, постановлені ним як судом першої інстанції. Рішення Вищого адміністративного суду України, постановлені ним як судом касаційної інстанції, можуть бути переглянуті з підстав, установлених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 237 КАС.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Зайця Костянтина Вікторовича, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко Оксани Сергіївни, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: М.І. Гриців О.Б. Прокопенко