Рішення № 63244640, 29.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Вербової І.М., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про визнання дій/бездіяльності протиправною, зобов'язання виплатити: три відсотки річних, інфляційні втрати, відсотки за договорами,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Сбербанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року, -

встановила:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Просив визнати дії (бездіяльність) відповідача протиправними та зобов'язати відповідача виплатити шляхом видачі через касу готівкою однією сумою (без розстрочення виконання зобов'язання) трьох відсотків річних від простроченої суми грошових зобов'язань в частині сум вкладів в обсязі 409 936,00 грн.; трьох відсотків річних від простроченої суми грошових зобов'язань в частині сум нарахованих за вкладами процентів в сумі 30 804,80 грн.; відсотків в сумі 26 632,80 дол. США, нарахованих за умовами вкладу на вимогу; суми урахування встановленого індексу інфляції в розмірі 13 434 489,14 грн.; суми встановленого індексу інфляції за процентами в розмірі 1 009 538,68.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 березня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу йому вкладів, однак відповідач грошові зобов'язання виконав лише 22 червня 2015 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність публічного акціонерного товариства «Сбербанк», що полягала у невиконанні законних вимог ОСОБА_1 від 16 липня 2015 року, 19 січня 2016 року.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство «Сбербанк» виплатити ОСОБА_1 шляхом видачі через касу готівкою однією сумою (без розстрочення виконання зобов'язання) трьох відсотків річних від простроченої суми грошових зобов'язань в частині сум вкладів в обсязі 409 936 грн. 00 коп.; трьох відсотків річних від простроченої суми грошових зобов'язань в частині сум нарахованих за вкладами відсотків в сумі 30 804 грн. 80 коп.; інфляційні втрати за сумами грошових зобов'язань в обсязі сум вкладів в розмірі 13 434 489 грн. 14 коп.; інфляційні втрати за сумами грошових зобов'язань в обсязі нарахованих за вкладами відсотків у розмірі 1 009 538 грн. 68 коп.

В решті позову відмовлено.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сбербанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і норм процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги поданої апеляційної скарги підтримав, проти апеляційної скарги банку заперечив.

Представники ПАТ «Сбербанк» вимоги поданої апеляційної скарги підтримали, проти апеляційної скарги представника позивача заперечили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Сбербанк» підлягає задоволенню частково, а в задоволенні апеляційної скарги представника позивача слід відмовити.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що банком не виконані належним чином зобов'язання за умовами договору, оскільки грошові зобов'язання були виконані банком 22 червня 2015 року, тоді як позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення вкладів та нарахованих відсотків 02 березня 2015 року.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 31 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» укладено договори банківських вкладів з видачею безкупонних ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника, на загальну суму 2 000 000,00 дол. США строком на 367 днів.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року стягнуто з ПАТ «Дочірній банк Сбербанка Росії» в особі відокремленого підрозділу «Київське відділення № 21» на користь ОСОБА_1 грошові кошти та проценти за вищезазначеними договорами банківських вкладів.

Рішення суду виконано відповідачем 22 червня 2015 року.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що за період з 02 березня 2015 року ( дата видачі вкладів за договорами ) по 22 червня 2015 року ( фактична сплата коштів за договорами на підставі рішення суду ) банк повинен сплатити позивачу три відсотки річних від простроченої суми грошових зобов'язань, відсотки, нараховані за умовами вкладу на вимогу; інфляційні втрати.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просив стягнути суму боргу та три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, норма ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.

Тому слід вважати помилковим висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, оскільки грошове зобов'язання у сторін визначено в доларах США.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення інфляційних втрат постановлено з порушенням норм матеріального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові в цій частині.

Проте, чинним законодавством не заборонено стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних від простроченої суми в іноземній валюті. Отже висновок суду про обґрунтованість цих позовних вимог відповідає вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення відсотків, нарахованих за умовами вкладу на вимогу, суд першої інстанції правильно вважав, що сторони в п.п. 1.6.2 п. 1.6 договорів визначили, що на період з дня настання дати вимоги вкладу до дати настання визначеного за Договором моменту погашення сертифікату проценти нараховуються за ставкою 0 (нуль) процентів річних, тому обґрунтовано відмовив в позові в цій частині.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про помилковість висновків суду, колегія суддів відхиляє, оскільки договорами між позивачем та відповідачем встановлено, що на період з дня настання дати вимоги вкладу (включно) та до моменту погашення Сертифікату (якщо Сертифікат не був погашений до дати вимоги вкладу), проценти нараховуються за ставкою 0 (нуль) процентів річних.

Отже в частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сбербанк» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року в частині стягнення інфляційних втрат скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про стягнення інфляційних втрат відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

І.М. Вербова