Вирок № 63241539, 06.12.2016, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1090/16-к

Номер провадження 1-кп/573/85/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

прокурорів Лащенко О.О., Федоренко Ю.І.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця Одеської області, Ширяєвського району, села Маркевичеве, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, вдівця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

1) 12 червня 2000 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 81, ст. 17 - ст. 81 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців умовно з іспитовим строком 1 рік;

2) 17 жовтня 2001 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України 2001 року, за ч. 2 ст. 140, ст. 42, ст. 43 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців;

3) 15 листопада 2004 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;

4) 18 квітня 2011 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

5) 18 травня 2015 року Білопільським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, судимості не зняті та непогашені,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженця села Набережне Тростянецького району Сумської області, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимого 19 жовтня 2012 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 місяців, ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2014 року невідбуте покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 9 місяців 28 днів замінені на обмеження волі, звільнений з виправного центру умовно-достроково на строк 1 рік 1 місяць 17 днів обмеження волі, судимість не знята і не погашена,

- за ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

16 серпня 2015 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 вирішили скоїти крадіжку майна з домоволодіння ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_6.

Реалізуючі свій злочинний намір, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 16 серпня 2015 року близько 23 год. 30 хв. прибули до вказаного вище господарства, перелізли через паркан і проникли на територію господарства, де, зламавши навісний замок на дверях, проникли до гаражу, звідки таємно викрали:

- дизельний мотоблок «Forte HSD 1G-105» вартістю 10189 грн. 44 коп.,

- станок деревооброблювальний УБДН-6 «Електромаш» вартістю 3090 грн. 70 коп.,

- бензиновий тример кусторез «Енергомаш» БТ-8942Д вартістю 2746 грн. 86 коп.,

- водяний насос «JSW» м1В вартістю 1643 грн. 76 коп.,

- бензопилу «VORSKLA» ПМЗ-40-1,7 вартістю 514 грн. 92 коп.,

- шину до бензопили «PARTNER» вартістю 217 грн. 75 коп.,

- фарбу водоемульсійну «МІКС» білого кольору в банці вагою 1,4 кг вартістю 25 грн.,

- фарбу грунтуючу «Зебра» сірого кольору в банці вагою 0,8 кг вартістю 46 грн. 50 коп.,

- 2 лампи енергозберігаючі «MAXUS» 13W загальною вартістю 106 грн. 95 коп.,

- 12 л бензину марки А-95 вартістю 237 грн.,

- 2 колонки автомобільні «PROWEST» WS-10-12TW вартістю 101 грн. 73 коп.,

- металевий міксер для розмішування сухих будівельних сумішей «Master Tool» вартістю 14 грн. 09 коп.,

- балончик з емаллю з ефектом хрому об'ємом 400 мм марки «Lider» вартістю 68 грн. 45 коп.,

- пилу циркулярну по дереву з напайкою розміром 210 мм х 36Т х 32Н вартістю 74 грн. 80 коп.,

- 2 ланцюги до бензопили «OREGON» загальною вартістю 637 грн.,

- 1,5 л мінерального масла «Manol» вартістю 96 грн. 53 коп.

У подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перенесли викрадене майно за межі господарства ОСОБА_5 і використали його у своїх корисливих цілях.

Своїми вищевказаними умисними протиправними діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 спричинили ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 19811 грн. 48 коп.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розуміли їх суспільну небезпечність, усвідомлювали можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій та бажали їх настання, тобто діяли з прямим умислом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість не визнав повністю. Суду пояснив, що 16 серпня 2015 року близько 18 години до нього додому прийшов ОСОБА_4 з незнайомим йому чоловіком, якого відрекомендував як ОСОБА_10. Оскільки в цей день святкували хрещення його дитини, то він виніс на подвір'я горілку та закуску і спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_10 випили, поговорили про життя і ОСОБА_4 з товаришем від нього пішли. В цей день близько 22 години ОСОБА_3 пішов на річку перевірити сітки, чи поймалась риба. Коли йшов назад додому, то біля подвір'я ОСОБА_11 побачив ОСОБА_4, який попросив допомогти перевезти речі від співмешканки ОСОБА_12, з якої вони розійшлись, бо ОСОБА_4 пішов від неї і мешкає вже в м. Суми з іншою дівчиною, на що він погодився.

17 серпня 2015 року близько 4 години ранку ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4 і попросив під'їхати до нього додому на Новоселівку. Він під'їхав до двору на своєму автомобілі, на лавочці сиділи ОСОБА_4 та ОСОБА_10. ОСОБА_4 відкрив ворота і ОСОБА_3 заїхав у двір. Там вони стали вантажити в автомобіль мотоблок, косарку, бензопилу, циркулярку, ще якісь предмети у мішках. Все він відвіз до себе додому, бо ОСОБА_4 попросив про це. Також він попросив ОСОБА_3 допомогти продати ці речі. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_6 і запропонував придбати мотоблок та інші речі. ОСОБА_7 теж зателефонував і запропонував придбати бензопилу. Хлопцям говорив, що продає знайомий, якому терміново потрібні гроші. ОСОБА_6 сказав, що йому мотоблок не потрібен, але він запитає у двоюрідного брата. ОСОБА_6 зателефонував йому і сказав, що брат хоче купити мотоблок. 17 серпня 2015 року ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 близько 22 години виїхали в село Барило, там зустрілися з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які приїхали за мотоблоком. Вони в цей день продали мотоблок ОСОБА_8, циркулярку - ОСОБА_6 Потім через декілька днів ОСОБА_7 він продав бензопилу. Оскільки в селі почали говорити про крадіжку майна у ОСОБА_5, сусіда ОСОБА_4, ОСОБА_4 із села кудись зник, тоді він зрозумів, що, мабуть ті речі були викрадені, тому все інше, що у нього залишилось, викинув. Про крадіжку нічого не знав, спільно з ОСОБА_4 її не вчиняв. Під час досудового розслідування обмовив себе.

Обвинувачений ОСОБА_4 суду зазначив, що свою винуватість визнає повністю. Він дійсно викрав майно у ОСОБА_5 Але крадіжку вчинив не з ОСОБА_3, а з ОСОБА_10, випадковим знайомим, прізвище якого не знає. Також суду пояснив, що 16 серпня 2015 року вдень в с. Вири зустрів чоловіка, обличчя якого йому здалося знайомим. Цей чоловік представився ОСОБА_10 і запитав у нього, де проживає ОСОБА_11. Оскільки ОСОБА_11 доводився йому родичем по лінії співмешканки, то він сказав ОСОБА_10, що проведе його до ОСОБА_11. ОСОБА_10 розповів, що шукає свою співмешканку, яка з подругою приїхала в с. Вири до ОСОБА_11 Але вдома у ОСОБА_11 нікого не було і вони пішли від нього. Слово за слово по дорозі розговорилися з ОСОБА_10 і він запропонував йому обікрасти сусіда ОСОБА_5, на що той погодився. Під час розмови проходили повз подвір'я ОСОБА_3 і вирішили зайти до нього, тому що він знав про свято у ОСОБА_3 з нагоди хрещення його дитини. ОСОБА_3 вийшов з хати, виніс горілку та закуску і вони у дворі втрьох випили. Деякий час посиділи, поговорили і вони з ОСОБА_10 пішли. В цей же день близько 22 години зустріли ОСОБА_3, коли він йшов з річки. Так як вони з ОСОБА_10 вирішили обікрасти ОСОБА_5, а у ОСОБА_3 був автомобіль, тому він попросив його допомогти у перевезенні майна. Але при цьому ОСОБА_4 сказав йому, що розійшовся з ОСОБА_12 і мешкає вже в Сумах з іншою дівчиною, тому треба перевезти речі від ОСОБА_12. ОСОБА_3 погодився і вони розійшлись. Близько 23 - 23.30 години вони з ОСОБА_10 з городу проникли у господарство ОСОБА_5, зламали замки та двері у гараж, звідки викрали мотоблок, косарку, бензопилу, циркулярку, водяний насос та інші речі. Викрадене перенесли до його господарства. Потім він зателефонував ОСОБА_3 і попросив приїхати та допомогти перевезти речі. Через деякий час ОСОБА_3 приїхав на своєму автомобілі, заїхав до нього у двір, вони всі разом завантажили речі і перевезли у господарство ОСОБА_3 Також він попросив ОСОБА_3 допомогти продати йому речі і той став телефонувати своїм знайомим. Він допоміг йому продати мотоблок. За це він заплатив ОСОБА_3 500 грн., ОСОБА_10 він дав 200 грн. і той наступного дня після крадіжки поїхав в м. Суми, з того часу вони більше ні разу не бачилися. ОСОБА_4 поїхав в м. Суми до своєї подруги. А ОСОБА_3 в цей час продавав викрадені у ОСОБА_5 речі, але гроші від продажу залишив собі. Тому він так розізлився на ОСОБА_3, що обмовив його в частині того, що вони спільно вчинили крадіжку. Але ОСОБА_3 участі у крадіжці не приймав, про те, що він допомагає вантажити та продавати викрадені речі він також не казав ОСОБА_3

Хоча обвинувачений ОСОБА_3 не визнав свою винуватість, ОСОБА_4 визнав частково, оскільки став виправдовувати ОСОБА_3, але їх винуватість в умисному, таємному та спільному викраденні майна ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5

Так, потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що з сім'єю він проживає в м. Суми, а в с. Вири вони придбали домоволодіння і користувались ним як дачею. 16 серпня 2015 року близько 20 години він повіз дружину та онука в м. Суми. Повернувся в с. Вири близько 12 години 17 серпня 2016 року і виявив, що на дверях гаражу зламані замки, зірвані двері, всередині повний гармидер і там нічого немає. У нього викрали мотоблок, бензокосу, бензопилу, деревооброблюваний станок, бензин, фарбу, інструменти. Підозра у нього впала на сусіда ОСОБА_4, який із села зник. З'явився він через півроку, все заперечував, говорив, що нічого у нього не крав. Коли вони були в приміщенні Білопільського відділення поліції, то ОСОБА_4 у його присутності розповів працівнику карного розшуку ОСОБА_15 про те, що крадіжку вони вчинили разом з ОСОБА_3.

З викраденого ОСОБА_5 повернули: ОСОБА_7 - бензопилу «Ворскла», ОСОБА_6 - деревооброблювальний станок.

ОСОБА_3 обіцяв йому, що розрахується за викрадене майно. Але ніяких дій для цього не прийняв, а навпаки. В червні місяці 2016 року він влаштував йому скандал при свідках, що відсидить своє в тюрмі, але йому нічого не заплатить.

Під час слідчого експерименту ОСОБА_3 все добровільно розповів і показав у його домоволодінні, як вони з ОСОБА_4 проникли до двору з городу, як зламали замки та двері у гаражі, як виносили викрадене майно. Розбіжностей у нього та ОСОБА_3 не було, окрім місця знаходження тримера, бо ОСОБА_3 говорив, що тример лежав, хоча він висів на стіні у гаражі. Ніхто ОСОБА_3 не підказував і не погрожував.

ОСОБА_4 на слідчому експерименті теж все добровільно розказав і показав на місці. Говорив він, що крадіжку вчинили спільно з ОСОБА_3, третього з ними не було. Його вразило те, що розповіді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на слідчих експериментах дуже співпали.

Також вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які суду показали наступне.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що у серпні 2015 року, точної дати не пам'ятає, він по роботі був у с. Вири і в магазині зустрів ОСОБА_3, який запропонував придбати мотоблок та циркулярку. Через тиждень після цієї зустрічі ОСОБА_3 зателефонував йому пізно вночі та знову запропонував придбати мотоблок за 8000 грн. Він відповів, що йому мотоблок не потрібен, але він спитає у свого двоюрідного брата ОСОБА_8 Брат погодився купити, але за меншу ціну. Наступного дня після нічного дзвінка ОСОБА_3 ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 приїхали в село Барило, там ОСОБА_3 на своєму автомобілі привіз майно, яке пропонував купити. Вони з хлопцями та своєму автомобілі та ОСОБА_3 на своєму автомобілі з'їхали з траси в поле і там стали роздивлятись мотоблок, циркулярку. Мотоблок купив ОСОБА_8 за 4000 грн., він купив циркулярку за 700 грн., хоча спочатку ОСОБА_3 за неї у нього запросив 4000 грн. З ОСОБА_3 був ще один незнайомий йому чоловік нижчого росту. Майно продавав ОСОБА_3, торгувався за майно теж він, гроші за майно віддавали йому, незнайомий чоловік мовчав. Після цього через декілька днів ОСОБА_7 у ОСОБА_3 купив бензопилу. ОСОБА_6 не знав, що придбана ним циркулярка була краденою. Як тільки про це дізнався, то повернув її потерпілому.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що у серпні 2015 року, точно дати не пам'ятає, йому зателефонував ОСОБА_16 і запропонував придбати бензопилу за 400-500 грн. Зразу він не погодився, але тоді подумав і сам передзвонив ОСОБА_3 і дав згоду на придбання бензопили. До цього до нього додому приїхали ОСОБА_6 із ОСОБА_8 і попросили причеп, щоб з'їздити в с. Барило за мотоблоком. Він дав їм причеп і поїхав з ними за компанію. Приїхали в село Барило вже по темному, з'їхали з траси в поле. ОСОБА_3 на своєму автомобілі привіз мотоблок, у його машині були й інші предмети. ОСОБА_8 купив мотоблок, а ОСОБА_6 - циркулярку. З ОСОБА_3 був незнайомий йому чоловік, майно продавав ОСОБА_3 Тижнів через 2 після цих подій ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_3 бензопилу. Коли він дізнався, що вона була викрадена у ОСОБА_5, то повернув її потерпілому.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що приблизно у серпні 2015 року йому зателефонував двоюрідний брат ОСОБА_6 і запропонував придбати мотоблок. Він відповів, що подумає. Через тиждень знову брат йому сказав, що продається недорого мотоблок. Він вирішив його купити. В цей же день, коли брат другий раз йому сказав за мотоблок, він із ОСОБА_6 взяли у ОСОБА_7 причеп і втрьох поїхали в с. Барило. В с. Барило ОСОБА_3 показав з'їхати в поле із траси, вони з'їхали. ОСОБА_3 був із незнайомим чоловіком нижчим на зріст. У автомобілі ОСОБА_3 був мотоблок, вони його обдивились і він купив його за 4000 грн. Також купив і водяний насос. До мотоблока ОСОБА_3 та незнайомий чоловік не віддали навісне, бо сказали, що передадуть пізніше. Цей мотоблок він спочатку привіз в село Суханівка до батьків, а через деякий час забрав до себе в м. Суми. Так як мотоблок не зовсім добре працював, до нього не хватало комплектуючих деталей, тому він його продав незнайомим людям. Насос також продав. Коли купляв мотоблок та нанос, то не знав, що вони крадені.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що мешкає поряд з потерпілим ОСОБА_5 в с. Вири Білопільського району і підтримує з ним дружні стосунки. 16 серпня 2016 року ОСОБА_5 з с. Вири повіз в м. Суми дружину та онука. Зателефонував йому потерпілий 17 серпня 2016 року і сказав, що його обікрали та попросив прийти. ОСОБА_9 прийшов до двору потерпілого, побачив, що у гаражі зірвані замки, двері та немає мотоблока, тримера, бензопили та інших предметів. Він сказав ОСОБА_5, щоб той зателефонував у поліцію. Через деякий час приїхала поліція, все зафіксувала. ОСОБА_9 та ОСОБА_5 зразу запідозрили ОСОБА_4, який швидко із села зник. Через півроку він з'явився. Коли ОСОБА_9 його побачив, то ОСОБА_4 запитав, чому всі думають на нього, хоча він цього не робив. Потім стало відомо, що крадіжку вчинили ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Також ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 був присутній понятим під час слідчих експериментів з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4

Що ОСОБА_3, що ОСОБА_4 на слідчих експериментах розказали та показали, що крадіжку у ОСОБА_5 вчинили вдвох. Обидва добре орієнтувалися у господарстві потерпілого, хоча ОСОБА_9 достовірно відомо, що ніхто з них раніше у ОСОБА_5 не був жодного разу. Чітко показували, де лежали викрадені речі. Також його вразило те, що вони окремо один від одного все показували на слідчих експериментах, але їх покази були майже ідентичні. ОСОБА_5 ще запитав у ОСОБА_4, хто з вами був третій. На що той відповів, що ніякого третього не було. Також ОСОБА_4 зазначив, що коли заглянули у вікно гаражу і побачили там мотоблок, то ОСОБА_3 зразу став комусь телефонувати.

Як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4 все добровільно розповідали, ніяких погроз на їх адресу не було, ніхто їм нічого не підказував і тиску на них не чинив.

Під час слідчого експерименту ОСОБА_3 під вартою не перебував, сам прийшов до господарства ОСОБА_5 і потім разом з ОСОБА_9 йшов додому після закінчення експерименту.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що влітку минулого року до нього додому прийшов ОСОБА_5 і попросив бути понятим під час слідчого експерименту у його господарстві з ОСОБА_3

ОСОБА_3 в цей день ОСОБА_10 побачив перший раз у своєму житті. У господарстві потерпілого ОСОБА_3 розказав, що спільно з ОСОБА_4 з городу проникли до двору ОСОБА_5, у гаражі ломом зламали замки на вхідних дверях, а другі двері зняли із завіс. Показав, що у сараї взяли мішки, в які вантажили викрадене. Розказав, що вивели звідки мотоблок, також забрали бензопилу, циркулярку, тример, фарби та інші речі. ОСОБА_3 вів себе впевнено, не хвилювався, ніхто йому не підказував, погроз та тиску на нього не було ні з чийого боку. Після слідчого експерименту всі розійшлися по домівках, в тому числі і ОСОБА_3

В цьому вже році ОСОБА_10 був понятим і на слідчому експерименті з участю ОСОБА_4, який теж розказав, що крадіжку вчинили вдвох з ОСОБА_3 Показував, що у двір проникли через його город, також показав як проникли до гаражу, що там викрали. Показання ОСОБА_4 повністю співпали з показаннями ОСОБА_3 під час слідчих експериментів. Після розповідей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сумнівів у ОСОБА_10 щодо правдивості їхніх слів ніяких не виникло.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що в серпні 2015 року приблизно в обідню пору, а можливо і пізніше, до нього додому прийшли ОСОБА_4 разом з незнайомими йому двома молодими жінками та чоловіком. Запропонували випити, на що ОСОБА_11 погодився. Через деякий час у господарстві загавкала собака і ОСОБА_11 на вулиці біля хвіртки свого двору побачив ОСОБА_3 ОСОБА_4 вийшов до ОСОБА_3, вони недовго поговорили, ОСОБА_3 пішов далі по вулиці, а ОСОБА_4 повернувся до столу. Ще деякий час гості побули у ОСОБА_11, а потім всі четверо пішли від нього. Про обставини викрадення майна у потерпілого ОСОБА_5 свідку нічого не відомо.

Незважаючи на показання обвинуваченого ОСОБА_3, який заперечував свою причетність до викрадення майна у ОСОБА_5, та показання ОСОБА_4, який намагався виправдати ОСОБА_3 та заперечував факт спільного з ним вчинення злочину, їх винуватість у таємному викраденні майна ОСОБА_5 підтверджується також наступними письмовими доказами, а саме:

- витягами із кримінальних проваджень №12015200130000492 та №12016200130000330, із яких вбачається, що 17.08.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесена інформація про те, що невідомі особи в ніч з 16 на 17.08.2015 проникли до гаражу в домогосподарстві по АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_5, та викрали звідти дизельний мотоблок, бензопилу «Ворскла», деревооброблювальний станок та інше майно (том 2 а. п. 29, 183);

- карткою прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується), яка надійшла по телефону від 17 серпня 2015 року №2838, відповідно до якої ОСОБА_5 повідомив, що в період часу з 20 год. 16 серпня 2015 року по 15.50 год. 17 серпня 2015 року із сараю його дачного будинку в АДРЕСА_6 зник мотоблок, косарка, бензопила (том 2 а. п. 30);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17 серпня 2015 року, у відповідності з яким ОСОБА_5 заявив, що у ніч з 16 на 17 серпня 2015 року невідомі особи проникли до дачного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_6, та викрали звідти бензокосарку, мотоблок, бензопилу, бензин, культиватор (том 2 а. п. 31);

- протоколом огляду місця події від 17 серпня 2015 року з фототаблицею до нього, під час якого було оглянуто домоволодіння потерпілого ОСОБА_5, звідки обвинувачені викрали майно останнього, у гаражі на дерев'яному столі на пістолеті для силікону виявлено слід пальців руки розміром 10 х 16 мм та 21 х 25 мм, у якому відобразилися папілярні лінії, а на пластиковій пляшці об'ємом 1,5 л виявлено третій слід пальця руки розміром 20 х 15 мм. На вхідних дверях від пристройки вилучено зліпок з пластеліну сліду знаряддя взлому (том 2 а. п. 33-60);

- висновком експерта від 31 березня 2016 року №1073, згідно з яким загальна вартість викраденого майна, а саме: металевого міксеру для розмішування сухих будівельних сумішей, балончику з емаллю з ефектом хрому, об'ємом 400 мм, пили циркулярної по дереву з напайкою без зносу (як нового) станом на 17 серпня 2015 року могла становити 890 грн. 87 коп. (том 2 а. п. 63-67);

- висновком експерта від 07 жовтня 2015 року №1946, у відповідності з яким залишкова вартість викраденого майна у ОСОБА_5 з урахуванням зносу станом на 17 серпня 2015 року могла становити 18581 грн. 88 коп. (том 2 а. п. 72-79);

- висновком експерта від 07 жовтня 2015 року №1945, відповідно до якого залишкова вартість викраденого майна у ОСОБА_5 з урахуванням зносу станом на 17 серпня 2015 року могла становити 338 грн. 73 коп. (том 2 а. п. 82-84);

- протоколом огляду предметів від 03 березня 2016 року, згідно з яким встановлено, що на оптичному диску є інформація про зв'язок абонентів, надання телекомунікаційних послуг, їх тривалість, зміст, здійснених за період з 16 серпня 2015 року по 01 лютого 2016 року по номерам НОМЕР_3 і НОМЕР_4 та роздруківкою зазначеної інформації, з якої вбачається, що в момент крадіжки 16.08.2016 ОСОБА_3 тричі, о 23.16.47, 23.25.32, 23.33.18 телефонував свідку ОСОБА_6 на телефон за номером НОМЕР_1, цей номер телефону свідком був названий в судовому засіданні (том 2 а. п. 90-111);

- протоколом огляду місця події від 15 березня 2016 року з фототаблицею до нього, згідно з яким у м. Суми, по вул. Курській біля будинку №111 оглянуто легковий автомобільний причеп зеленого кольору, модель «ЛЕВ 183141», на якому свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перевозили предмети, які придбали у ОСОБА_3 (том 2 а. п. 113-116);

- протоколом огляду місця події від 06 квітня 2016 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого по вул. Садовій в с. Стецьківка Сумського району навпроти продуктового магазину біля будинку №10 на асфальтованій дорозі ОСОБА_7 у мішку білого кольору приніс бензопилу Vorskla, яку придбав у ОСОБА_3 (том 2 а. п. 119-123);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 07 березня 2016 року, у відповідності з яким ОСОБА_5 впізнав свій деревооброблювальний станок УБДН-6 «Електромаш», який був виданий працівникам поліції свідком ОСОБА_6 (том 2 а. п. 124-129);

- протоколом огляду місця події від 09 квітня 2016 року з фототаблицею до нього, у відповідності з яким слідчим оглядалась силіконова шланга прозорого кольору з білявим відтінком до водяного насосу, що був викрадений у ОСОБА_5 Дана шланга була видана свідком ОСОБА_8 (том 2 а. п. 135-140);

- протоколом огляду місця події від 07 березня 2016 року з фототаблицями до нього, відповідно до якого під час огляду квартири АДРЕСА_1, де мешкає потерпілий ОСОБА_5, виявлено деревооброблювальний станок УБДН-6 "Електромаш", який був викрадений у нього обвинуваченими і який був повернутий потерпілому свідком ОСОБА_6 (том 2 а. п. 142-151);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 30 травня 2016 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_5 впізнав бензопилу «Vorskla», яка була видана свідком ОСОБА_7 (том 2 а. п. 152-154);

- протоколом слідчого експерименту від 17 травня 2016 року та фототаблицею до нього, під час якого ОСОБА_3 розповів та показав, як разом з ОСОБА_4 скоювали крадіжку з домогосподарства за адресою: АДРЕСА_6 та кому продали викрадені речі (том 2 а. п. 165-179);

- протоколом слідчого експерименту від 27 жовтня 2016 року та оптичним лазерним диском до нього, який був переглянутий в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_4 розповів та показав, як разом з ОСОБА_3 скоювали крадіжку з домогосподарства за адресою: АДРЕСА_6 та кому продали викрадені речі (том 2 а. п. 184-194).

Заслухавши обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні таємного викрадення майна ОСОБА_5 при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Версія обвинувачених про те, що ОСОБА_3 не вчиняв злочину, а лише обмовив себе сам і його обмовив ОСОБА_4, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, так як вона суперечить показанням потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, протоколам слідчих експериментів з участю обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які під час проведення зазначеної слідчої дії зазначали, що крадіжку майна у ОСОБА_5 вчинили двох.

Обвинувачений ОСОБА_3 протокол слідчого експерименту з його участю вважає недопустимим доказом, оскільки відсутній відеозапис даної слідчої дії.

Але суд вважає, що аргументи обвинуваченого ОСОБА_3 про недопустимість зазначеного протоколу є безпідставним і не базуються на нормах Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

Як вбачається із протоколу слідчого експерименту з участю ОСОБА_3, то під час даної слідчої дії використовувався цифровий фотоапарат «Olympus» і фототаблиця до протоколу долучена. Як вбачається із ч. 2 ст. 240 КПК України, то застосування фотографування, звуко- чи відеозапису під час слідчого експерименту є правом слідчого, а не його обов'язком.

В даному випадку слідчий використав таке право і застосував саме фотографування слідчого експерименту, а не проведення відеозапису.

Відсутність відеозапису слідчого експерименту не свідчить про те, що протокол слідчого експерименту є недопустимим доказом.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, як зазначено у пункті 103 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2009 року у справі "Биков проти Росії" (заява №4378/02) відсутні порушення вимог пункта 1 статті 6 Конвенції та не протиріче принципам справедливого судового розгляду те, що суд напряму не покладався на один конкретний доказ, не віднісся до нього як до простого визнання вини або доказ обізнаності, що могло б бути покладено в основу визнання особи винуватою, конкретний доказ відігравав лише обмежену роль у комплексній сукупності доказів, оцінених судом.

Тому суд звертає увагу на те, що зазначений протокол слідчого експерименту не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_3 у таємному викраденні майна ОСОБА_5 Цей документ відіграє обмежену роль у комплексній сукупності всіх доказів, досліджених та оцінених судом.

Про спільне вчинення крадіжки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідчать наступні факти.

Так, ще за тиждень до крадіжки ОСОБА_3 свідку ОСОБА_6 пропонував купити у нього мотоблок, що суду підтвердив під час допиту свідок ОСОБА_6 Це свідчить про те, що обвинувачені ще заздалегідь планували крадіжку мотоблока у ОСОБА_5

Як зазначав свідок ОСОБА_9, то під час слідчого експерименту ОСОБА_4 вказав, що коли вони з ОСОБА_3 заглянули через вікно у гараж і побачили там мотоблок, то ОСОБА_3 став комусь телефонувати і пропонувати купити мотоблок.

Як вбачається із роздруківок телефонних дзвінків, які здійснив ОСОБА_3 зі свого мобільного телефону, то на мобільний телефон свідка ОСОБА_6 за номером НОМЕР_1 (саме цей номер свідок ОСОБА_6 повідомив суду) в момент крадіжки ОСОБА_3 тричі телефонував ОСОБА_6 - о 23.16.47, 23.25.32, 23.33.18 (том 2 а. п. 95). Свідок ОСОБА_6 не заперечував того, що з приводу купівлі мотоблоку йому вночі декілька раз телефонував ОСОБА_3

ОСОБА_3 суду зазначив, що о 4 годині ранку 17 серпня 2015 року йому зателефонував ОСОБА_4 і попросив приїхати за речами. Але даний факт не знайшов свого підтвердження.

Як вбачається із роздруківок телефонних дзвінків, то 17 серпня 2015 року з 01.03 год. до 07.23 год. вхідних дзвінків на телефон ОСОБА_3 не надходило, вихідних дзвінків у цей час ним не було здійснено (том 2 а. п. 95).

Також про вчинення крадіжки майна ОСОБА_5 свідчить і той факт, що обидва обвинувачені під час слідчих експериментів дуже добре орієнтувалися у господарстві потерпілого, хоча до крадіжки жодного разу у господарстві потерпілого ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 не були, що було встановлено в судовому засіданні.

Свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були присутні в якості понятих, вразив той факт, що показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час слідчих експериментів дуже співпали.

Обвинувачений ОСОБА_3 суду зазначив, що, зізнаючись у крадіжці майна ОСОБА_5 під час досудового розслідування, він себе обмовив, оскільки працівники поліції пообіцяли у цій справі зробити його лише свідком. Крім того, на нього чинили тиск. Також він вказав, що під час слідчого експерименту він добре орієнтувався у господарстві ОСОБА_5, оскільки слідчий дав йому прочитати протокол допиту ОСОБА_4

Але така позиція обвинуваченого ОСОБА_3 об'єктивно нічим не підтверджується, а навпаки, суперечить, доказам, дослідженим в судовому засіданні.

Так, перший раз ОСОБА_4 у даному провадженні був допитаний лише 24 жовтня 2016 року, що підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016200130000330 (том 1 а. п. 174). А слідчий експеримент з участю ОСОБА_3 поведений 17 травня 2016 року, тобто до допиту обвинуваченого ОСОБА_4 (том 2 а. п. 165-179).

Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015200130000492 (том 1 а. п. 6), то 20 лютого 2016 року у ОСОБА_4 дійсно відбирались пояснення у даному провадженні. Але якщо ОСОБА_3 і надавались читати пояснення ОСОБА_4, то після того, як він їх прочитав, то він не міг би так добре орієнтуватися у господарстві потерпілого та знати всі, навіть дрібні, подробиці обставин вчиненої крадіжки.

Це свідчить про те, що ОСОБА_3 добре орієнтувався у домоволодінні ОСОБА_5 лише у зв'язку з тим, що дійсно вчинив даний злочин.

З приводу тиску на ОСОБА_3 під час досудового розслідування, то суд звертає увагу на те, що жодного разу із скаргами на дії чи бездіяльність слідчого або інших працівників поліції ОСОБА_3 ні до прокурора, ні до слідчого судді не звертався. Про здійснення на нього тиску заявив під час судового розгляду лише після зміни йому запобіжного заходу.

Версія ОСОБА_4 про те, що він обмовив ОСОБА_3 лише із-за того, що був злий на останнього, оскільки він витратив всі кошти від проданого майна ОСОБА_5 лише на себе, також не знайшла свого об'єктивного підтвердження.

ОСОБА_4 з серпня 2015 року, тобто зразу після вчинення крадіжки, і до 06 вересня 2016 року, коли був затриманий ОСОБА_3, весь час перебував на волі, як і ОСОБА_3, і знав, що останній продав деякі викрадені речі, а кошти привласнив собі. За такий тривалий час він мав реальну можливість з'ясувати у ОСОБА_3 це питання та вимагати повернення коштів, отриманих від продажу майна, але нічого не зробив.

Таким чином, і ОСОБА_3 мав реальну можливість з'ясувати у ОСОБА_4, чому той його обмовляє, бо, ознайомившись з поясненнями ОСОБА_4, він знав, що ОСОБА_4 зазначив про спільне вчинення крадіжки майна ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3

Свою позицію ОСОБА_4 змінив лише під час судового розгляду, бо тільки тоді дізнався про обраний ОСОБА_3 спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення шляхом заперечування свої винуватості.

Те, що ОСОБА_4 у судовому засіданні став виправдовувати ОСОБА_3 і змінив свою позицію щодо спільного вчинення злочину, суд вважає, що ОСОБА_4 це зроблено на прохання ОСОБА_3, який намагається уникнути справедливого та законного покарання за вчинений ним злочин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні таємного викрадення майна у ОСОБА_5 під час судового розгляду доведена повністю, тому їх дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки вони вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно з проникненням в інше приміщення за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд враховує те, що він має на утриманні неповнолітню доньку і те, що його співмешканка ОСОБА_17 перебуває у стані вагітності.

У обвинувальному акті як пом'якшуючі обставини зазначені щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Але суд не може врахувати дані обставини як пом'якшуючі, оскільки під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю злочину та щиро розкаявся у вчиненому. Критично він не оцінив свого вчинку, пробачення у потерпілого не попросив.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

Також при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_3 має 5 непогашених судимостей за умисні тяжкі та середньої тяжкості злочини, злочин вчинив у період іспитового строку за попереднім вироком, переховувався від суду, у зв'язку з чим оголошувався у розшук.

Враховуючи обставини скоєння злочину, ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого ним, відсутність з його боку каяття, враховуючи вказані вище пом'якшуючі та обтяжуючу покарання обставини, а також суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_3 злочину та тяжкість суспільно небезпечних наслідків, що настали від їх вчинення, які обумовлюють ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в разі застосування відносно нього покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

За місцем проживання ОСОБА_4 характеризуються задовільно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає визнання своєї вини, на утриманні має неповнолітнього сина.

У обвинувальному акті як пом'якшуюча обставина зазначена щире каяття, але суд вважає, що щире каяття з боку ОСОБА_4 відсутнє, оскільки критично він не оцінив свого вчинку, пробачення у потерпілого попросив лише у судових дебатах.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Також суд враховує і те, що ОСОБА_4 тривалий час переховувався від досудового розслідування.

Враховуючи обставини скоєння злочину, ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого ним, враховуючи вказані вище пом'якшуючі покарання обставини, а також суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_4 злочину та тяжкість суспільно небезпечних наслідків, що настали від їх вчинення, які обумовлюють ступінь тяжкості вчиненого злочину, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в разі застосування відносно нього покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Потерпілим ОСОБА_5 до обвинувачених заявлений позов про відшкодування 16205 грн. 86 коп. майнової шкоди і 35000 грн. моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 позов не визнав повністю, ОСОБА_4 позов визнав частково, майновий - повністю, моральний - частково на суму 5000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки у зв'язку із злочинними діями обвинувачених потерпілому завдано майнової шкоди на суму 16205 грн. 86 коп., що підтверджується висновками експертиз, тому суд вважає, що позов у вказаній частині необхідно задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 вказану суму.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_14 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з викраденням його майна.

На підставі викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер і обсяг душевних страждань потерпілого, суд вважає за необхідне позовну вимогу задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_14 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ОСОБА_5 10000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Підлягають стягненню з обвинувачених судові витрати в розмірі по 612 грн. 72 коп. з кожного за залучення експертів (том 2 а. п. 62, 71, 81).

Хоча у обвинувальному акті зазначено, що витрати за проведення експертиз становлять 2192 грн. 99 коп., але суду доказів про такі витрати надані лише на загальну суму 1225 грн. 43 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на 60 діб, тобто до 03 лютого 2017 року включно.

У відповідності з вимогами ст. 100 КПК України речові докази: станок деревооброблювальний УБДН-6 «Електромаш», бензопилу «VORSKLA» ПМЗ-40-1,7, силіконовий шланг від насосу «JWS», які зберігаються у ОСОБА_5, необхідно залишити останньому як власнику; автомобільний причеп ЛЕВ 183141, реєстр. номер НОМЕР_2, який зберігається у ОСОБА_7, необхідно повернути власнику ОСОБА_12; слід знаряддя зламу на пластиліновому зліпку та сліди рук розмірами 12х15 мм та 18х30 мм, сліди пальців рук розмірами 10х10 та 13х15 мм, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області, необхідно знищити; оптичний лазерний диск DVD+R з відеозаписом слідчого експерименту від 27.10.2016 з участю обвинуваченого ОСОБА_4, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в провадженні (том 2 а. п. 155-164, 194, 195).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Білопільського районного суду Сумської області від 18 травня 2015 року у виді позбавлення волі, і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 діб, тобто до 03 лютого 2017 року включно.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з 06 вересня 2016 року.

Строк попереднього ув'язнення з 06 вересня 2016 року до дати набрання вироком законної сили зарахувати у строк відбуття покарання із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 19 жовтня 2012 року у виді обмеження волі за правилами ст. 72 КК України і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 діб, тобто до 03 лютого 2017 року включно.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 24 жовтня 2016 року.

Строк попереднього ув'язнення з 24 жовтня 2016 року до дати набрання вироком законної сили зарахувати у строк відбуття покарання із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у солідарному порядку 16205 грн. 86 коп. майнової шкоди та 10000 грн. моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_18 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави з кожного по 612 грн. 72 коп. судових витрат.

Речові докази - станок деревооброблювальний УБДН-6 «Електромаш», бензопилу «VORSKLA» ПМЗ-40-1,7, силіконовий шланг від насосу «JWS», які зберігаються у потерпілого ОСОБА_5, залишити останньому; автомобільний причеп ЛЕВ 183141, реєстр. номер НОМЕР_2, який зберігається у ОСОБА_7, повернути власнику ОСОБА_12; слід знаряддя зламу на пластиліновому зліпку та сліди рук розмірами 12х15 мм та 18х30 мм, сліди пальців рук розмірами 10х10 та 13х15 мм, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області, знищити; оптичний лазерний диск DVD+R з відеозаписом слідчого експерименту від 27.10.2016 з участю обвинуваченого ОСОБА_4, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в провадженні.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя