Постанова № 63240855, 22.11.2016, Приморський районний суд м. Одеси

22.11.2016

Справа № 522/17295/15-а

Провадження № 2-а/522/87/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії, та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточнивши його, до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, та просить зобовязати відповідачів призначити їй пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 10 червня 2014 року; стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду у розмірі 79675, 00 грн.

При цьому позивачка посилається на те, що вона працювала в Одеському обласному театрі ляльок артисткою починаючи з 11 вересня 1984 року по 01 вересня 2011 року, та має стаж роботи більше 25 років. Позивачка зазначає, що неодноразово зверталась до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси з заявами про призначення їй пенсії за вислугою років у відповідності до п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивачка вважає, що має право на призначення пенсії за вислугою років за двома статтями за п. 1 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року, згідно якого право на пенсію за вислугою років мають особи незалежно від віку, за наявності стажу творчої діяльності на посаді артистки травесті не менше 20 років, а також за п. 2 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року, згідно якого право на пенсію за вислугою років мають особи незалежно від віку, за наявності стажу творчої діяльності на посаді артистки-ляльковода в театрі ляльок за наявності стажу творчої діяльності на посаді травесті не менше 25 років. Проте, управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеси їй було відмовлено в призначенні пенсії, у звязку з відсутністю в позивачки необхідно спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років. Такі дії відповідача вона вважає неправомірними, тому звернулась до суду з дійсним позовом.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, та надала пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві, та зазначила, що вона в Одеському обласному театрі ляльок грала ролі тварин та дітей, тобто є артисткою травесті, і має право на призначення пенсії за вислугою років зі стажем 20 років. Також позивачка пояснила, що через незаконні дії працівників пенсійних фондів, вона знаходиться в скрутному матеріальному становищі, не працює, та не отримує інших доходів.

Представники відповідача - Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на те, що позивачка працювала в Одеському обласному театрі ляльок на посаді артистки, що дає їй право на призначення пенсії згідно п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та п. 2 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року, згідно з вимогами яких право на призначення пенсії за вислугу років мають особи незалежно від віку при стажі творчої діяльності на посаді артиста театру ляльок не менше 25 років. Тому, представники відповідача вважають, що оскільки спеціальний стаж позивачки складає 22 роки 8 місяців 2 дні, управління правомірно відмовило у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугою років.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2, та зазначила, що відповідно до п. 5 ч. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ №28-2 від 22.12.2014 р., головне управління здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Тому, у головного управління відсутні повноваження для призначення та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думки сторін, та пояснення свідків, суд дійшов до висновку що вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала в Одеському обласному театрі ляльок починаючи з 11 вересня 1984 року по 01 вересня 2011 року, про що свідчать записи в трудовій книжці серії І-БТ №2906835.

16 липня 2014 року позивачка звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси з заявою про призначення їй пенсії за вислугою років згідно п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з яким право на пенсію за вислугою років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Позивачка працювала в Одеському обласному театрі ляльок на посаді артистки, що дає їй право на призначення пенсії

Згідно п. 2 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року право на призначення пенсії за вислугою років мають особи незалежно від віку при стажі творчої діяльності на посаді артиста театру ляльок не менше 25 років. У даному випадку, позивачка, яка займала в Одеському обласному театрі ляльок посаду артистки, має право на призначення пенсії за вислугою років саме за наявності 25-річного стажу.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси №107 від 21 липня 2014 року позивачці було відмовлено в призначенні вищевказаної пенсії за вислугою років, оскільки спеціальний стаж склав 20 років 5 місяців 14 днів, якого недостатньо для призначення даного виду пенсії.

В подальшому, а саме 08 серпня 2014 року відмовну пенсійну справу позивачки, за її скаргою, було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на перевірку. Після доопрацювання загальний стаж ОСОБА_2 було встановлено 27 років 2 місяці 7 днів, з яких спеціальний стаж на посаді артистки театру склав 22 роки 8 місяців 2 дні.

Тому, було прийняте рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси №125 від 18 вересня 2014 року, згідно якого позивачці було відмовлено в призначенні вищевказаної пенсії за вислугою років, оскільки стажу роботи 22 роки 8 місяців 2 дні недостатньо для призначення даного виду пенсії.

Безпідставними є вимоги позивачки щодо права на призначення пенсії відповідно до п. 1 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року, згідно з яким право на призначення пенсії за вислугу років мають особи, які мають стаж творчої діяльності на посаді травесті (артистів, які виконують ролі хлопчиків, підлітків, дівчаток) не менше 20 років.

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що вона грала у виставах Одеського обласного театру ляльок ролі тварин та хлопчиків, що дає їй право на отримання пенсії за вислугою років зі стажем 20 років, як артистки травесті.

У судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_3 головний спеціаліст по призначенню пенсії, яка пояснила, що за ОСОБА_2 до Пенсійного Фонду України за час її роботи в Одеському обласному театрі ляльок відчислялись внески як за працівника, а саме артистки, що дає їй право виходу на пенсію за вислугою років саме за наявності 25-річного стажу. У разі, якби ОСОБА_2 була б прийнята на роботу в якості артистки травесті, то це, відповідно до п. 1 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року, давало б право на призначення пенсії позивачки за спеціальним стажем 20 років. У цьому разі відчислення внесків до Пенсійного Фонду України з підприємства за ОСОБА_2 були б дещо більшими, тобто загальна сума внесків за 20 і 25 років при однаковій заробітній платі одна і та сама, однак, помісячні відрахування при стажі 20 років дещо більші.

Крім того, в судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які працювали разом з позивачкою в Одеському обласному театрі ляльок, та підтвердили, що ОСОБА_2 виконувала ролі в амплуа «травесті».

Однак, згідно записів в трудовій книжці позивачки, вона була прийнята на роботу в Одеський обласний театр ляльок на посаду артистки 2 категорії згідно Наказу №171 від 11 вересня 1984 року, та звільнена з посади згідно Наказу №89-к від 01 вересня 2011 року. Тобто, позивачка має право на призначення пенсії за вислугою років за наявності спеціального стажу роботи не менше ніж 25 років.

З позовними вимогами до Одеського обласного театру ляльок про внесення змін у трудову книжку щодо назви посади з цього приводу ОСОБА_2 не зверталась.

За таких обставин, суд вважає, що управлінням правомірно було відмовлено позивачці у призначенні пенсії за вислугою років згідно п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як за п. 1, так і за п. 2 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року. Позивачка не має право на призначення пенсії за вислугою років з 20-річним стажем як артистки травесті, оскільки вона займала іншу посаду, а саме посаду артистки театру, а для призначення позивачці пенсії за вислугою років з 25-річним стажем їй не вистачає спеціального стажу на відповідній посаді.

Тому, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині призначення їй пенсії за вислугою років не підлягають задоволенню.

Щодо вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, то за п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За приписами ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів субєктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно п. 2.3 Узагальнень Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України в порядку адміністративного судочинства розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів субєктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Оскільки у судовому засіданні доведено, що відповідачами не було порушено право ОСОБА_2 щодо призначення їй пенсії за вислугою років, як за п. 1, та і за п. 2 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року, то суд вважає безпідставними вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 «Переліку посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугою років незалежно від віку», затвердженого постановою КМУ №583 від 12.10.1992 року, ст. ст. 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 21, 49, 51, 70, 71, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії, та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Ю.Б.Свячена