Рішення № 63240852, 03.11.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/20426/15-ц

Провадження № 2/522/839/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря: Соболевої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,- « про визнання договору іпотеки припиненим»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом, який в подальшому неодноразово уточнювався та, за останніми вимогами, просила суд визнати Договір Іпотеки від 07 липня 2006 року, укладений між позивачем ОСОБА_2 і ОСОБА_5 товариством Вабанк, якій засвідчений приватним нотаріусом Овідіопільського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 за реєстровим номером 5262 від 07.07.2006 року, яким забезпечувались зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором №97/06 від 22 червня 2006 року, припиненим та таким що не підлягає виконанню внаслідок спливу 24 квітня 2012 року трьохрічного строку звернення стягнення на предмет іпотеки за дати виникнення права на звернення стягнення з 24 квітня 2009 року; Визнати Договір Іпотеки, від 23 травня 2007 року, укладений між позивачем ОСОБА_2 і ОСОБА_5 товариством Вабанк, якій засвідчений приватним нотаріусом Овідіопільського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 за реєстровим номером 3713 від 23.05.2007 року З Додатковим договором зареєстрований за № 11110 від 25.12.2007 року, якими забезпечувались зобов'язання ОСОБА_4 за кредитним договором №130/07 від 14 травня 2007року з додатками, припиненим та таким що не підлягає виконанню внаслідок спливу 24 квітня 2012 року трьохрічного строку звернення стягнення на предмет іпотеки за дати виникнення права на звернення стягнення з 24.04.2009 року.

Позивач по справі до судового засідання не зявилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Відповідачі по справі до судового засідання не зявились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника ПАТ « ВіЕйБі Банк» надійшли письмові заперечення проти позову, відповідно до який він просив суд в задоволенні позову відмовити.

Треті особи до судового засідання не зявились.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд прийшов до наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено та підтверджується письмовими доказами, що 07 липня 2006 року між позивачем ОСОБА_2 і АТ Вабанк, якій в подальшому реорганізований в ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_5», був підписаний Договір іпотеки №05-03-16/226, якій засвідчений приватним нотаріусом Овідіопільського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 за реєстровим номером 5262 від 07.07.2006 року, яким забезпечувались зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором №97706 від 22 червня 2006 року.

Цим договором було визначено, що іпотекою забезпечуються зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором №97706-ф, укладеного 22 червня 2006 року з АТ Вабанк про надання 140000 дол. США на термін користування до 16-00 годин 21 червня 2011 року. За договором було передано в іпотеку земельну ділянку без кадастрового номеру і жилий будинок №103, які розташовані на території Садівничого кооперативу «Аист» Сухолиманської сільської рада, Овідіопільского району, Одеській області. Також цим договором іпотеки було визначено, що строк дії договору іпотеки закінчується 21 червня 2011 року.

Відповідно до умов іпотечного договору, іпотекодавець передав в іпотеку кредитодавцю наступне нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1 га та розташований на ній садовий будинок, загальною площею 126,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Сухолиманська сільська рада, Садівний кооператив « Аіст», буд. 103.

Суд критично ставиться до посилань позивача, що його права були порушені у звязку із тим, що строк забезпечення іпотечного зобовязання по поверненню кредиту по кредитному договору № 97/06-ф від 22.06.2006 року був встановлений до 21.06.2011 року, однак це не визначає припинення іпотеки, а лише є визначенням значення основного зобовязання згідно кредитного договору.

Крім того, 02.04.2007 року між сторонами укладена Додаткова угоди № 2 до Кредитного договору відповідно якої п.1.1.2 Кредитного договору було викладено в наступній редакції: « Термін користування кредитом: до 16 години 21 червня 2016 року», чим саме термін виконання основного зобовязання за кредитним договором було продовжено до 21.06.2016 року.

Слід звернути увагу на те, що пунктом 9.3. Іпотечного договору визначено, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Боржником (Позичальником) зобов'язань за кредитним договором.

Враховуючи т, що Кредитний договір продовжує діяти, а також вимоги пунктів 6.2. та 9.3. Іпотечного договору підстав для визнання Іпотечного договору припиненим 21 червня 2011 року не має, а тому іпотечний договір продовжує бути чинним. Таким чином вимога Позивача про визнання Іпотечного договору припиненим в зв'язку з припиненням дії Кредитного договору є безпідставною та не обґрунтованою.

Також Позивач у своїй позовній заяві посилається на частину першу ст. 133 Земельного Кодексу У країни, а саме що земельна ділянка або право па неї може бути передано у заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру в порядку, визначеному законом.

Необхідно зазначити, що відповідно до частини першої статті 133 ЗК України доповнено зазначеним абзацом згідно із Законом № 4188-VІ від 20.12.2011, а тому на момент укладання іпотечного Договору зазначеної вимоги не було, крім того, в законодавстві відсутні будь які застереження або вимога, щодо необхідності переукладати або вносити зміни у вже укладені договори, щодо передачі в заставу земельних ділянок, в зв'язку з прийняттям вищезазначених змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Закон України № 4188-VI від 20.12.2011 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за укладенням договорів застави та іпотеки земельних ділянок та прав на них» не скасовує і не пом'якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі, таким чином внесення змін до Земельного Кодексу України не може бути підставою для припинення іпотечних договорів, які були укладені до прийняття таких змін.

Відповідно до ст.. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З наведеного вище, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Розглянувши справу повно, всебічно, обєктивно та неупереджено, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 12, 15, 16, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства « Всеукраїнський акціонерний банк», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,- « про визнання договору іпотеки припиненим»,- відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення суду можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя

03.11.2016