Рішення № 63239883, 06.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5168/15-ц 06.12.2016 06.12.2016

Провадження №22-ц/784/2492/16

Справа №489/5168/15-ц

Провадження № 22-ц/784/2492/16 Головуючий першої інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання Лептугою С.С.,

за участі представників: позивача - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 р. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 04 квітня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено Генеральний кредитний договір № 010/01-04/08-261, згідно якого загальний розмір позичкової заборгованості (ліміт кредитування) не повинен перевищувати 54 455,00 доларів США..

04 квітня 2008 р. в рамках зазначеного Генерального кредитного договору між Банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 010/01-04/08-262, згідно умов якого Банк надав ФОП ОСОБА_4 кредит у сумі 54 455,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,25 % річних з кінцевим строком повернення кредиту 03 квітня 2018 р.

Згідно пункту 1.2 кредит призначений для рефінансування діючого кредиту в МОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», поповнення обігових коштів та здійснення інших фінансових витрат, пов'язаних з поточною господарською діяльністю (мета кредиту - ст. 345 ГК України).

Сторони за кредитним договором також домовились, що позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) починаючи з першого місяця видачі першого траншу. Позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше 26 числа кожного місця шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

18 травня 2010 р. між сторонами укладено договір переведення боргу № 11/01-04/10-030, згідно якого первісний боржник - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 за згодою позивача перевела свої боргові зобов'язання за кредитним договором № 010/01-04/08-262 від 04 квітня 2008 р. на ОСОБА_4

Додатковою угодою № 010/01-04/08-262/3 від 18 травня 2010 року змінено розмір процентної ставки за користування кредитом до 15,25 % річних.

З метою забезпеченням виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань перед Банком укладено договори поруки: від 18 травня 2010 р. № 12/01-04/10-119, укладений між Банком та поручителем ОСОБА_8, а також № 12/01-04/10-120 від 18 травня 2010 р., укладений між Банком та поручителем ОСОБА_4, згідно яких поручителі несуть солідарну відповідальність за невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідачі зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконують, у зв'язку з чим станом на 28 липня 2015 р. існує заборгованість перед Банком в сумі 21 414,35 дол. США.

Посилаючись на викладене, а також на положення ст.ст. 525, 526, 527, 546, 599, 610, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів в солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 414,35 дол. США., яка складається з 19 668,86 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 1 182,93 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом та 562,56 доларів США пені, а також сплачені позивачем судові витрати.

22 червня 2015 р. ОСОБА_8 помер.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2016 р. провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_8 закрито.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2016 р. позов до ОСОБА_4 задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 414,35 дол. США., яка складається з 19 668,86 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 1 182,93 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом та 562,56 доларів СШП пені, а також 3 654 грн. судового збору.

В позові до ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вказує на невідповідність висновків суду в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 вимогам закону, який регулює правовідносини поруки, обставинам спору, й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 04 квітня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено Генеральний кредитний договір № 010/01-04/08-261, згідно якого загальний розмір позичкової заборгованості (ліміт кредитування) не повинен перевищувати 54 455,00 доларів США.

04 квітня 2008 р. в рамках зазначеного Генерального кредитного договору між Банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 010/01-04/08-262, згідно умов якого Банк надав ФОП ОСОБА_4 кредит у сумі 54 455,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,25 % річних з кінцевим строком повернення кредиту 03 квітня 2018 р.

При цьому сторони домовились про наступний порядок зменшення ліміту кредитування: починаючи з 1-го місяця по 12-й місяця включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 100% встановленого ліміту кредитування; починаючи з 13-го місяця по 24-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 90% встановленого ліміту кредитування; починаючи з 25-го місяця по 36-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 80% встановленого ліміту кредитування; починаючи з 37-го місяця по 48-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 70% встановленого ліміту кредитування; починаючи з 49-го місяця по 60-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 60% встановленого ліміту кредитування; починаючи з 61-го місяця по 72-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 50% встановленого ліміту кредитування; починаючи з 73-го місяця по 84-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 40% встановленого ліміту кредитування; починаючи з 85-го місяця по 96-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 30% встановленого ліміту кредитування; починаючи з 97-го місяця по 108-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 20% встановленого ліміту кредитування; починаючи з 109-го місяця по 120-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 10% встановленого ліміту кредитування.

Як вбачається з підписаного до кредитного договору графіку (а.с. 77) розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати: з 03 квітня 2009 р. суму 49 009,50 доларів США; з 03 квітня 2010 р. суму 43 564 долара США, з 03 квітня 2011 р. суму 38 118,50 доларів США, з 03 квітня 2012 р. суму 32 673 доларів США, з 03 квітня 2013 р. суму 27 227,50 доларів США, з 03 квітня 2014 р. суму 21 782 доларів США, з 03 квітня 2015 р. суму 16 336,50 доларів США, з 03 квітня 2016 р. суму 10 891 долар США, з 03 квітня 2017 р. суму 5 445,50 доларів США, з 03 квітня 2018 р. суму 0,00 доларів США.

18 травня 2010 р. між сторонами укладено договір переведення боргу № 11/01-04/10-030, згідно якого первісний боржник - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 за згодою позивача перевела свої боргові зобов'язання за кредитним договором № 010/01-04/08-262 від 04 квітня 2008 р. на ОСОБА_4

У зв'язку з цим додатковою угодою від 18 травня 2010 р. № 010/01-04/08-262/2 до кредитного договору 010/01-04/08-262 від 04 квітня 2008 року внесені зміни.

Зокрема, викладено в новій редакції п. 3.6, відповідно до якого позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) щомісячно рівними частинами згідно Графіку погашення кредитного договору (Додаток № 1).

Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів № 223895840306 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Додатком № 1 до додаткового договору № 010/01-04/08-262/2 сторони встановили, що кредитний ліміт зменшується позичальником згідно такого графіку: 28 травня 2010 р. ліміт становить 47 919,34 доларів США та 27 числа кожного наступного місця має зменшуватися на 504,41 доларів США, 27 березня 2018 р. має становити 504,80 доларів США, а 03 квітня 2018 р. - 0,00 доларів США.

Додатковою угодою № 010/01-04/08-262/3 від 18 травня 2010 р. змінено розмір процентної ставки за користування кредитом - збільшено розмір процентів до 15,25 % річних.

З метою забезпеченням виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань перед Банком укладено договори поруки: від 18 травня 2010 р. № 12/01-04/10-119, укладений між Банком та поручителем ОСОБА_8, а також № 12/01-04/10-120 від 18 травня 2010 р., укладений між Банком та поручителем ОСОБА_4, згідно яких поручителі несуть солідарну відповідальність за невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 530 цього Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) та сплачувати проценти за користування кредитом починаючи з першого місця видачі першого траншу за кредитом у сумі, визначеній позичальником, з дотриманням вимог щодо зменшення ліміту кредитування та відповідно до графіку (п. 3.6 з наступними змінами).

Відповідачі зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконують, у зв'язку з чим станом на 28 липня 2015 р. існує заборгованість перед Банком в сумі 21 414,35 дол. США, яка складається з 19 668,86 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 1 182,93 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом та 562,56 доларів США пені.

Відповідачі нараховану позивачем суму заборгованості не оспорюють.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За таких обставин справи суд обґрунтовано відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530, 1050 ЦК України прийшов до висновку, що є підстави для стягнення з позичальника заборгованості за Договором.

Однак з висновком суду щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості солідарно з позичальника та поручителя не можна погодитись.

В силу ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно із п. 6.1 договору поруки № 12/01-04/10-120 (а.с. 94-97), укладеного з ОСОБА_4, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Таким чином, договором поруки строк його дії не було визначено.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

Як вбачається з наданих позивачем відомостей щодо погашення кредиту та виписок з особового рахунку боржника ОСОБА_4, остання здійснювала платежі з погашення кредиту регулярно відповідно до умов договору і останній платіж було здійснено 26 січня 2015 р., після чого оплати за договором припинено. За такого право на звернення у позивача з вимогою до поручителя виникло з 27 лютого 2015 р.

В суд ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося з позовом 31 липня 2015 р. та просило про стягнення кредитної заборгованості, що виникла з 27 лютого 2015 р., тобто звернення відбулося у передбачений законом шестимісячний строк, а тому посилання представника ОСОБА_4 в суді на пропуск позивачем строку пред'явлення претензії до поручителя є помилковим.

Також в розрахунок заборгованості крім сум простроченої заборгованості включено суми кредитних коштів, які позивач вважав за необхідне стягнути достроково.

Сторони кредитного договору в пункті 7.3 встановили порядок, за умови недотримання якого в позичальника виникає обов'язок дострокового повернення боргу, а саме - кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов розділу 6 та/або п. 3.8 Договору, невиконання позичальником умов укладених договорів забезпечення; наявності фактів невиконання позичальником (його гарантів або поручителів) будь-яких інших своїх зобов'язань; значного погіршення фінансового стану позичальника; прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію позичальника; порушення справи про банкрутство позичальника; подання до суду позову про визнання недійсним в цілому чи в частині та/або неукладеним цього договору та/або будь-якого договору забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань.

У зазначених випадках вимога про погашення зобов'язань за цим договором може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання кредитором за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцяти денного строку вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримано позичальником особисто у кредитора.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, ОСОБА_4 порушила умови договору щодо погашення кредиту частинами, припинивши виплати після 26 січня 2015 р., у зв'язку з чим ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» направило їй та поручителю ОСОБА_4 письмову вимогу про дострокове повернення кредиту, ця вимога відправлена поштою 15 липня 2015 р. (а.с. 98-101).

Наведене свідчить про те, що позивач мав передбачені положеннями ст. 1050 ЦК України та умовами договору підстави для дострокового стягнення кредитних коштів і дотримався визначеного договором порядку повідомлення відповідачів про свої наміри, у зв'язку у позичальника та поручителя виникло зобов'язання дострокового виконання кредитного договору.

При цьому звернення з позовом до суду 31 липня 2016 р. - до закінчення визначеного у письмовій вимозі строку добровільного дострокового повернення кредиту не може бути підставою для відмови у позові, оскільки не призвело до порушення прав позичальника та поручителя через тривалий розгляд справи в суті і відсутність доказів погашення відповідачами кредиту у добровільному порядку у передбачений Договором строк.

За такого висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до поручителя ОСОБА_4 є помилковим.

Згідно із частиною першою статті 549 цього Кодексу в разі порушення зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 10.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Вирішуючи спір, суд погодився з розрахунком, наданим позивачем, та стягнув пеню в іноземній валюті.

Однак такий висновок суду є помилковим.

За змістом ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» порядок виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, тобто наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією.

Проте вказані положення можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення процентів за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені та штрафів.

Судом першої інстанції залишена поза увагою валюта, в якій нарахована пеня, штрафи і ухвалено рішення про стягнення пені в доларах США.

Тому пеня підлягає стягненню в національній валюті, що за курсом валют НБУ на день вирішення справи становить: 562,56 доларів США х 26,13 = 14 699 грн. 69 коп.

Враховуючи викладене рішення суду в частині відмови у позові до ОСОБА_4 та стягнення пені необхідно в силу положень п. 4 ст. 309 ЦПК України скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим резолютивну частину рішення необхідно викласти в новій редакції.

Також у зв'язку із стягненням заборгованості з обох відповідачів в силу ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з кожного з них в рівних частках сплачений позивачем судовий збір: по 1 827 грн. за подання позовної заяви, по 2 009 грн. 70 коп. - за звернення з апеляційною скаргою.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитом та процентами не оскаржується і предметом апеляційного розгляду не було.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2016 року в частині відмови у позові до ОСОБА_7 та стягнення пені і розподілу судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»: 20 851 (двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят один) долар США 79 центів заборгованості за кредитним договором № 010/01-04/08-262, укладеним 04 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, яка складається з 19 668 доларів США 86 центів заборгованості за кредитом, 1 182 доларів США 93 центів заборгованості по відсотках; а також - 14 699 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 69 коп. пені.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по 1 827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору за подання позовної зави з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по 2 009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп. судового збору за подання апеляційної скарги з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська