Рішення № 63239178, 30.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/6048/15 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.

Провадження № 22-ц/783/3943/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1sp; М.

Категорія: 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Шандри М.М.

суддів: Ванівського О.М., Шумської Н.Л.

секретаря: Симця В.І.

за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх

представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зобовязання не чинити перешкод в користуванні житлом, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Зобовязано ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 не чинити перешкоди ОСОБА_6 в користуванні квартирою № 19 в будинку № 4 по вул. Кошиця в м. Львові.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 243 грн. 60 коп. судового збору.

Дане рішення оскаржив представник ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що ОСОБА_2 та інші відповідачі не чинили позивачу перешкод у користуванні квартирою після його повернення з Італії, ОСОБА_6 мав вільний доступ до квартири, а його спілкування з дитиною було обмежено з метою збереження здоровя дитини. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_6 та його представник в судове засідання апеляційної інстанції не зявились, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання, тому відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із встановленого факту, що позивач на законних підставах має право користуватися спірною квартирою, однак не має такої можливості, проте погодитись з таким висновком суду не можна з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив вселити його в квартиру № 19 в будинку № 4 у м. Львові та зобовязати ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні квартирою № 19 в будинку № 4 у м. Львові.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Договору дарування квартири від 11.06.2013 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4684753 від 11.06.2013 року позивачу ОСОБА_6 на праві спільної власності належить 2/4 квартири АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 та є співвласницею даної квартири, крім цього в даній квартирі зареєстрований ОСОБА_4 Вказані особи чинять перешкоди в користування спірним житлом, а саме не надають ключів від квартири, що позбавляє позивача вільного доступу до квартири.

В процесі розгляду справи в якості співвідповідачів було залучено ОСОБА_4М та ОСОБА_3

28 грудня 2015р. позивачем було зменшено позовні вимоги, зокрема, у заяві про зменшення позовних вимог ОСОБА_6 просив зобовязати ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у користуванні квартирою № 19 в будинку № 4 по вул. Кошиця в м. Львові.

У заяві про зменшення позовних вимог ОСОБА_6 зазначив, що 19 листопада 2015 року він вселився у квартиру АДРЕСА_2, а тому відпала потреба у позовній вимозі про вселення.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст.57 ЦПК України).

Колегією суддів встановлено, що після вселення 19.11.2015р. позивача ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_2, такий у ній проживає, жодними належними та допустимими засобами доказування не доведено чинення перешкод у користуванні квартирою з боку відповідачів. З врахуванням вказаного колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобовязання відповідачів не чинити перешкод у користуванні квартирою є безпідставними.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зобовязання не чинити перешкод в користуванні житлом відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: