Рішення № 63238103, 07.12.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/6179/16-ц

Пр. № 2/336/3055/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Жупанової І.Б., при секретарі Падалка А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Шевченківський відділ поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, про зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд зняти арешт з майна, яке належить ОСОБА_4, а саме ? частини квартири АДРЕСА_1, накладений постановою про накладення арешту від 26.06.2012 року, винесеною слідчим СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5

В позові зазначив, що 22.08.2012 помер його син - ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належала йому на підставі договору міни нерухомості від 03.12.1994р. №124-Му.

ОСОБА_4 помер раптово, заповіту не залишив.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є позивач у справі та відповідач (мати ОСОБА_4Л.), які спадщину своєчасно прийняли, про що свідчать матеріали спадкової справи, що заведена у П`ятій Державній нотаріальній конторі. Копію спадкової справи можна отримати на запит суду, про що буде заявлено відповідне клопотання.

Після відкриття спадкової справи з`ясувалось, що згідно відомостей з реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на ? частку квартири АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_4, і увійшла до спадкової маси після його смерті, 26.06.2012 року постановою слідчого СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5В було накладено арешт, № обтяження 12666225.

Даний арешт був накладений в рамках кримінальної справи (ч. 1 ст. 185, ч.1. ст. 186 КК України), що була порушена відносно ОСОБА_4 яка перебувала в провадженні Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, на підставі заяви відповідача, ОСОБА_2, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди що була заподіяна їй як потерпілій. У зв`язку із спливом трирічного строку вищевказана справа було знищена, слідчий Шевченко А.В. звільнилась, арешт залишився не знятим.

Шевченківський відділ ДВС листом від 08.08.2016 року повідомив, що відсутні підстави для надання інформації стосовно накладеного арешту у зв`язку з тим, що інформація може бути надана лише стороні виконавчого провадження, якою сторони у справі не є.

Зазначеним арештом порушуються права позивача на спадкування частки квартири АДРЕСА_3.

В судове засідання представник позивача не зявилася, надала заяву про підтримання позовних вимог, просить позов задовольнити та розглядати справу без її присутності.

Відповідач у судове засідання не зявилася, надала до суду заяву, в якій позов визнала в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує, просить розглядати справу без її участі.

Представник третьої особи Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції в Запорізькій області в судове засідання не зявився, надав суду письмові пояснення, згідно яких до компетенції Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не належать повноваження щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі накладення, припинення арештів та заборони відчуження.

Представник третьої особи - Шевченківського відділу поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи пояснень до суду не надавав.

Дослідивши заяви представника позивача, відповідача, письмові пояснення представника третьої особи, письмові докази в матеріалах справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки він відповідає вимогам закону та обґрунтований письмовими доказами.

Судом встановлено, що згідно відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна - на ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4 був накладений арешт на підставі постанови від 26.06.2012 року, винесеної слідчим СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5

22.08.2012 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖС №241956 від 23.08.2012 року, виданим Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді ? частини квартири АДРЕСА_2, яка належала йому на підставі договору міни нерухомості від 03.12.1994р. №124-М, право власності на яку підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 06.12.1994 року, записано в реєстрову книгу за № 200 рн № 35604.

Згідно витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_4 в Пятій запорізькій державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є позивач у справі та відповідач.

Ч. 2 постанови № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути предявлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Статтею316 ЦК України визначено,що правом власності є право особи наріч (майно), яке воназдійснюєвідповідно дозакону засвоєю волею, незалежно відволі інших осіб.

Відповідно до ст. 41Конституції України коженмає право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчоїдіяльності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Частинами 3, 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (день смерті), вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого для його прийняття, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268ЦКнезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини справи, керуючись ст. ст. 10, 59-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 316, 391, 1216-1218, 1223, 1268, 1297 ЦК України, постановою № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити обтяження зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4: Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 12666225; зареєстровано: 26.06.2012 13:26:53 за №12666225 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 69037 Запорізька обл., м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України, 40 (061) 213-08-94224-02-67; Підстава обтяження: Постанова про накладення арешту, Без номеру, 26.06.2012, Слідчий СВ Шевченківського РВ ЗМУ; об`єкт: квартира, ? частина квартири, адреса: АДРЕСА_5; власник: ОСОБА_4, Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, Дата народження 07.10.1983, АДРЕСА_6; Обтяжувач: СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області. Код 08672408 Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. 8-го Березня, буд. 31, Слідчий Шевченківського РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_5; Заявник: Слідчий СВ Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій обл., Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. 8-го Березня, буд. 31.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя