Рішення № 63237631, 06.12.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6077/16-ц

Провадження № 2/333/3029/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Варнавської Л.О.,

при секретарі: Некрашевич Є.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Вологжаніна О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

04.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період часу з 14 лютого 1980 року по 01 грудня 1981 року він проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан в складі діючої армії в період бойових дій.

У 1980 році при виконанні інтернаціонального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, в результаті підриву міни отримав закриту черепно мозкову травму, контузію головного мозку і численні осколкові поранення голови, шиї, обох рук, спини, обох ніг, шкіряні рубці в лобно - тім'яній ділянці по центру, на верхній губі справа, на задній поверхні шиї, на правому та лівому плечі, на правій кисті, в підлопатковій ділянці справа, чотири рубці на правій гомілці, на правому передпліччі та два рубці на лівій гомілці в значних розмірах. Згідно медичних документів, виписки з історії хвороби, висновку спеціалістів Інституту нейрохірургії і отоларингології АМН України, наслідками контузії головного мозку є нові хвороби, а саме як гіпертонічна хвороба 3 ступеня з високим ризиком, дифузнія кардіосклерозу, після травматична та дискулярна енцефалопатія, прогресуючи кризовий перебіг з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією з частими судинними кризами. Захворювання хронічним холецисто-панкреатит та хронічна виразкова хвороба 12-палої кишки, як наслідок перенесеного в ДРА у 1980-1981 роках вірусного гепатиту «А». Після проведення лікування зазначених поранень стан його здоров'я не покращився та він вимушений тривалий час знаходитися на лікарняних, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури.

ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби. Від отриманих травми у нього розвинулись хвороби та погіршився стан здоров'я. У зв'язку з цим, він позбавлений можливості вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, багато коштів витрачає на лікування.

Вважає, що у зв'язку з отриманням поранень під час захисту Вітчизни та отриманням інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, йому завдана моральна шкода в розмірі 100000,00 грн.

Оцінюючи завдану йому моральну шкоду виходить з тривалості й глибини своїх душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок травми, а також фізичного та фактичного значного погіршення стану здоров'я.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з Міністерства оборони України на його користь моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн..

Позивач та його представник надали пояснення аналогічні викладеним, позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача Міністерства оборони України - Вологжаніна О.Д. заперечувала проти позову, вважає, що відсутні підстави для його задоволення. Надала письмові заперечення, додатково в судовому засіданні пояснила, що Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено соціальне забезпечення військовослужбовців у разі встановлення інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, шляхом виплати грошової допомоги, яку позивач отримав. Спеціального закону з визначення порядку та умов відшкодування завданої моральної шкоди законодавцем не прийнято. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази вчинення Міністерством оборони України винних дій щодо позивача та наявність причинного зв'язку між такими діями та моральною шкодою, як і відсутні докази завдання позивачеві моральної шкоди.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Під час проходження військової служби в період часу з 14.02.1980 року по 01.12.1981 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан в складі діючої армії в період бойових дій (а.с. 15), військовий білет, серія НОМЕР_1 від 05.04.1994 року (а.с. 9-10).

У 1980 році при виконанні інтернаціонального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, в результаті підриву міни отримав закриту черепно мозкову травму, контузію головного мозку і численні осколкові поранення голови, шиї, обох рук, спини, обох ніг, шкіряні рубці в лобно - тім'яній ділянці по центру, на верхній губі справа, на задній поверхні шиї, на правому та лівому плечі, на правій кисті, в підлопатковій ділянці справа, чотири рубці на правій гомілці, на правому передпліччі та два рубці на лівій гомілці в значних розмірах. Згідно медичних документів, виписки з історії хвороби, висновку спеціалістів Інституту нейрохірургії і отоларингології АМН України, наслідками контузії головного мозку є нові хвороби, а саме як гіпертонічна хвороба 3 ступеня з високим ризиком, дифузнія кардіосклерозу, після травматична та дискулярна енцефалопатія, прогресуючи кризовий перебіг з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією з частими судинними кризами. Захворювання хронічним холецисто-панкреатит та хронічна виразкова хвороба 12-палої кишки, як наслідок перенесеного в ДРА у 1980-1981 роках вірусного гепатиту «А». Зазначене підтверджено витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1604 від 12.04.2016 року (а.с. 17).

31.05.2016 року ОСОБА_1 була встановлена ІІ група інвалідності в зв'язку з хворобою, яка пов'язана з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія АВ № 0548438 (а.с. 16) та посвідченням, серія НОМЕР_2 від 15.06.2016 року (а.с. 8).

Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 896/Ж від 05.04.2016 року описані рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень, що могли бути спричинені під час проходження служби у 1980 році (а.с. 18).

Статтею 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року визначено, що відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди проводиться у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Зі справи вбачається, що від травми, отриманої під час проходження військової служби, у позивача розвинулися хвороби, та починаючи з 2016 року стан його здоров'я погіршився.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в пп. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами та доповненнями), що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Отже, обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.10.2014 року у справі № 3-86гс14, який згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для судів.

Також ч. 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином, особа, якій завдано моральної шкоди, має право на її відшкодування незалежно від інших виплат, які вона отримала, чи могла б отримати.

Згідно п.1 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 р. №1317 метою проведення медико-соціальної експертизи є, в тому числі, виявлення причини настання інвалідності. Тобто, Центральною військово-лікарською комісією, як компетентним органом, наданий висновок, що поранення та захворювання ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.18), у суду не має підстав ставити під сумнів цей висновок експерта та не приймати його як доказ. Перевірка причин інвалідності не входить до компетенції суду, тому не може бути предметом дослідження в цьому позові.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню. Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню по відшкодуванню моральної шкоди, суд керувався вимогами вищезазначеного законодавства та конкретними обставинами справи. Позивач у зв'язку з отриманим пораненням став хворою людиною, можливості якої обмежені. Позивачу отриманим пораненням під час виконання обов'язків військової служби заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, йому необхідно додавати додаткових зусиль для організації свого життя в сім'ї та суспільстві.

Між тим, суд не може погодитися з розміром моральної шкоди, визначеної в позовній заяві. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу суд враховує конкретні обставини справи, групу інвалідності, характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, і, виходячи з засад розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 40000 грн. , в решті позов є надмірним та задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача.

З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви не майнового характеру в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, статтею 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 40000 (сорок тисяч) грн., в решті позову - відмовити.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

На рішення сторонами, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.О. Варнавська