Рішення № 63234752, 30.11.2016, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

"30" листопада 2016 р. 145/1596/16-ц

2/145/832/2016

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Мазурчака А. Г. ,

за участі секретаря Мигдальської Н.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Тиврів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП "Гніваньводопостач".

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що він володіє на праві власності квартирою №26 у будинку № 17 по вул. Терешковій, у м. Гнівань Тиврівського району.

В під"їзді № 3 є побутове (підсобне) приміщення, яке називається колясочна.

Дане приміщення більше 35 років самовільно займає ОСОБА_4, яка закрила колясочну на замок і нікого не пускає до неї. В будинку № 17 по вул. Терешковій у м. Гнівань вона не проживає, у власності квартир не має.

Дана колясочна межує з його квартирою, ОСОБА_4 належним чином колясочну не утримує, ремонтів не робить, а використовує її як склад непотрібу.

Сама ОСОБА_4 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стіни його квартири зі сторони калясочної мокріють, вкриваються чорною плісенню, звідти йде сморід. Також дана колясочна є місцем розмноження різних гризунів і комах, які проникають у квартиру і загрожують здоров'ю членам її сім'ї.

Він неодноразово звертався до неї, щоб вона звільнила дане приміщення і не використовувала приміщення як склад хламу.

Він був готовий за власний рахунок здійснити ремот даної колясочної, щоб можна було утеплити та висушити стіну його квартири яка межує з колясочною, але відповідачка відмовляється надати йому доступ до приміщення.

Комунальне підприємство "Гніваньводопстач" повідомленням від 18.07.2016 року зобов'язало відповідачку звільнити приміщення в триденний термін, але станом на 28.09.2016 року дане приміщення ОСОБА_4 не звільнено.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Жодних підстав для володіння ОСОБА_4 даним приміщенням немає, згоди жильців будинку в неї немає.

Діями відповідачки йому спричинено моральну шкоду, яка пов"язана з тим, що ОСОБА_4 вже довгий час незаконно займає нежитлове приміщення і перешкоджає користуванню даним приміщенням всіх інших співласників житлового будинку. Вона належним чином не утримує дане приміщення, використовує його як склад непотрібу, звідки до нього переходять у квартиру різні гризуни та комахи, йому доводиться з ними боротися постійно витрачати кошти на купівлю різних капканів і отрут, ходити по різних інстанціях та добиватись усунення перешкод та захисту своїх порушених прав.

Просить усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом зобов"язання ОСОБА_4 звільнити колясочну 3 (третього) під'їзду у будинку № 17 по вул. Терешкової у м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області від своїх речей та надати вільний доступ до неї.

Стягнути з ОСОБА_4 на його користь на відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, викладених в ній, пояснив, що в 1998 році він отримав квартиру в будинку № 17 під його балконом прибудована колясочна, якою одноособово користується ОСОБА_4, а сама проживає в іншому будинку. Вона не ремонтує дане приміщення і нікого не допускає до нього. Він вже хотів викупити та відремонтувати його, щоб не мокріла його квартира. Там постійно сміття і збирається листя та гниль.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, пояснив, що даний будинок перебуває на балансі КП "Гніваньводопостач" і дане приміщення зазначене в них, як колясочна, працівники КП "Гніваньводопостач" пропонували їй звільнити дане приміщення. однак позитивної реакції немає.

Доповнив, що відповідно до п. 2 ст. 10 ЗУ "Про приватизацію" житлового фонду такі приміщенні не можуть бути передані в оренду.

Відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, пояснила, що дане приміщення їй дав завод СЗБ із квартирою, так як вона відпрацювала на благоустрої даного будинку найбільше годин. В ордері на її поселення дане приміщення не вказано,

Вона займає не колясочну, приміщення називається мусороприймачем, оскільки сміттєпровід в під'їзді виведено в нього, такі приміщення є в кожному під'їзді і ними користуються всі, хто їх зайняв так як мусоропроводи ніколи не працювали. В 1977 році вона здала свою квартиру на 5 поверсі, будинку 17 і переїхала в трикімнатну квартиру в будинку № 13. Спірне приміщення вона не звільнила, оскільки усний дозвіл на його використання її надав колишній директор заводу СЗБ Савчук. Лист з КП "Водопостач" отримала, але приміщення не звільнила, оскільки місяць була в Києві у власних справах і на даний час також відмовляється його звільняти. Квартиру в будинку № 13 вона викупила, а мусороприймач в будинку № 17 - ні. До неї звертались інші жильці із 3 го під'їзду з проханням дозволити поставити велосипед на зберігання, але вона такого дозволу не дала, оскільки там зберігаються її меблі.

Представник відповідача ОСОБА_7 пояснила, що відповідач біля 30 років користується даним приміщенням, воно в доброму стані, сухе і чисте, про що є відповідний акт. Просить застосувати строк позовної давності, від інших жильців скарг немає, а позивач просто бажає забрати приміщення собі. ЖКГ з позовом до суду про звільнення даного приміщення не зверталось. А тому вважає, що відповідачка відповідно до ст. 397 ЦК України правомірно володіє чужим майном і оплачує балансоутримувачу плату за дане приміщення. Оскільки дане спірне приміщення неможливо виділити в окреме приміщення, до складу квартири відповідачки воно не входить, в ордері на поселення не зазначалось, за призначенням воно не використовується та приватизувати його неможливо, але ОСОБА_4 використовує його по укладеній в усній формі угоді із колишнім директором Гніваньського заводу СЗБ з моменту отримання квартири в будинку № 17 по вул. Терешкової, тому вона згідно ст. 344 ЦК України набула право користування даним приміщенням за набувальною давністю. Той факт, що біля 30 років, як відповідачка здала квартиру в даному будинку і отримала квартиру в будинку № 13 не позбавило її індивідуального права користування спірним приміщенням в будинку№17. Моральна шкода позивачу не завдана і не доведена. ОСОБА_1 жильці будинку не уповноважували на подання позову до ОСОБА_4 про звільнення мусороприймача. Просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 пояснила, що вона дружина позивача, вони з чоловіком неодноразово робили ремонт в квартирі і переклеювали шпалери з боку даного приміщення, вони сподівались, що відповідачка звільнить дане побутове приміщення, однак безрезультатно.

Представник третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору КП «Гніваньводопостач» ОСОБА_8 пояснив, що дане приміщення є сумісною власністю жильців будинку № 17 і відповідачка не має права на одноособове використання мусороприймача загального користування. Поки не було скарг, вони приймали плату за оренду з користувачів даних побутових приміщень.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.

ОСОБА_9 приймання передачі житлового фонду в м. Гнівані, по вул. Терешкової від 17.09.1997 року (а.с.61-63) Гніванським заводом "СЗБ" на баланс Гніваньської міської ради передано будинки №№ 7,13,17.

ОСОБА_9 довідки КП «Гніваньводопостач» від 03.08.2016 року (а.с.7) на балансі підприємства перебуває будинок №17 по вул. Терешкової в м. Гнівані.

Відповідно до відповіді Гніванської міської ради від 29.11.2016 року за вих. №02-1/1228, відповідно до технічного плану з експлікацією по прибудові біля підїзду №3 в будинку №17 по вул. Терешкової в м. Гнівані, дана прибудова є мусороприймачем, тобто прибудова є не відємним технічним приміщенням, що входить в систему комунікаційних приміщень вказаного будинку.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом № 53 від 01.09.1998 року (а.с.4) та не заперечується сторонами, його квартира межує із приміщенням мусороприймача (калясочної) 3- го підїзду.

Відповідно до відповіді Гніваньської міської ради за № 02-1/1219 від 25.11.16р. із ОСОБА_4 договору оренди приміщення першого поверху біля підїзду №3 в будинку№17 по вул. Терешкової в м. Гнівані, не укладалось, аналогічне повідомлення надійшло із КП «Гніваньводопостач» (а.с.64).

Відповідачка із 1977 року одноособово використовує приміщення площею 3,9 кв.м. (а.с. 57), мусорприймача підїзду №3 в будинку№17 по вул. Терешкової в м. Гнівані, а протягом 30 років вона проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, однак продовжує одноособово використовувати спірне приміщення в будинку №17, не надаючи до нього доступу іншим жильцям, що не заперечується сторонами.

На підставі ОСОБА_9 від 23.09.2015 року(а.с.57), із січня 2016 року позивачка щомісячно вносить на рахунок КП «Гніваньводопостач» кошти в сумі 14,12 грн. за фактичне користування спірним приміщенням, що стверджується довідкою КП Гніваньводопостач» та ксерокопіями квитанцій про сплату даних коштів (а.с.42-49).

Рішенням зборів мешканців будинку №17 по вул. Терешкової в м. Гнівані, від 28.06.2016р. та спільною заявою жильців зазначеного будинку на імя директора КП «Гніваньводопостач» (а.с. 38,39) вирішено передати спірне приміщення ОСОБА_1

18.07.2016 року адміністрація КП «Гніваньводопостач» звернулась до відповідачки із вимогою в триденний строк звільнити спірне приміщення для передачі його ОСОБА_1В.(а.с.5), однак воно залишилось без реагування, що не заперечується відповідачкою.

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне і інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Закон України «Про об"єднання співласників багатоквартирного будинку» дублює це положення, називаючи таке майно неподільним. Цим же законом встановлено, що частка в загальному об'ємі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна в багатоквартирному будинку встановлюється пропорціонально загальної площі приміщень, які знаходяться у власності і користуванні (аренда і т.п.) фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, до спільної сумісної власності жильців багатоквартирного будинку віднесені технічні поверхи, підвальні приміщення, горища, а також приміщенння, спроруди, будинки, передбаченні для забезпечення потреб всіх власників квартир і нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Конституційний Суд України своїм рішенням №4-рп/2004 встановив, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.п.) передаються безкоштовно в спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат в квартирах) багатоквартирних будинках.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінета Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. N572, які надають жителям квартир, житлових приміщень рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням, а також рівні права встановлюють по згоді жильців порядок використання підсобних приміщень.

ОСОБА_9 п.2 ст. 10 ЗУ "Про приватизацію державного житловогого фонду" допоміжні приміщення, передаються в спільну власніть всіх власників квартир в будинку і окремо не підлягають продажу, приватизації, оренді.

По справі встановлено, що відповідачка в будинку, де розташоване спірне примішення не проживає, співвласником даного будинку не є, а внесення протягом 2016 року нею коштів на рахунок КП "Гніваньводопостач" не надає їй права на набуття права користування спірним приміщенням. Позов про набуття права власності та речових прав на нього позивачка не подавала.

Крім того приміщення мусороприймача в багатоквартирному будинку не є приміщенням, яке відповідно до чинного законодавства може бути передано у власність одній окремій особі.

Ст. 344 ЦК України передбачає отримання у власність майна за набувальною давністю, однак дана нора не передбачає набуття права користування майном за набувальною давністю, а тому доводи відповідача та його представника суд вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Позивач є одним із співвласників будинку, в якому відповідачка самочинно захопила технічне приміщення, а тому суд вважає його належним позивачем.

Суд вважає позов в частині відшкодування моральної шкоди не доведеним, документами не аргументованим.

Керуючись ст.ст. 344, 391 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. N572, ст. 10 ЗУ "Про приватизацію державного житловогого фонду" Законом України «Про об"єднання співласників багатоквартирного будинку», ст.ст.11, 60, 212-215, 240, 241, 223 ЦПК України

вирішив:

Позов задоволити частково.

Зобов'язати ОСОБА_4 звільнити приміщення мусороприймача 3 (третього) під'їзду у будинку № 17 по вул. Терешкової, в м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області від своїх речей та надати вільний доступ до мусороприймача жильцям 3 (третього) підїзду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський райсуд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мазурчак А. Г.