Ухвала суду № 63234103, 01.12.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42098/16-к

Провадження № 1-кс/761/25772/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Щебуняєва Л.Л., при секретарі Базяк Л.В., за участю слідчого Петрулі М.М., власника майна - ОСОБА_1, представника власника майна - адвоката Фумельова І.О.

розглянувши в судовому засіданні у залі суду у місті Києві

клопотання слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції Петрулі М.М. про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016000000000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.359 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Слідчий в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітан юстиції Петруля М.М. 26 листопада 2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Калітенком С.О., згідно якого просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: телефон марки «LG», ID: НОМЕР_1;телефон марки «LG», s/n - НОМЕР_2 ( IMEI A:НОМЕР_3, IMEI В:НОМЕР_4), виявлені та вилучені 24 листопада 2016 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначає слідчий у клопотанні, в період з 2015 року по теперішній час представники спеціальних та розвідувальних органів Російської Федерації, діючи за попередньою змовою з представниками створених на території України ТОВ «Смарт Контрол» (код ЄДРПОУ 39756210), ТОВ «Інфобезпека ЛТД» (код ЄДРПОУ 38824310) та інших суб'єктів господарювання, вчиняють незаконний збут та використання персональних електронно - обчислювальних машин, мобільних телефонів та програмного забезпечення російського виробництва, що відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Як зазначено в клопотання слідчого, під час розшукових заходів встановлено, що засновники ТОВ «Смарт Контрол» ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та працівниками ТОВ «Інфобезпека ЛТД» ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, з метою особистого збагачення, незаконно розповсюджують через інтернет - сайти «stakhanovets.ru», «Mirobase.com» спеціальне програмне забезпечення «Стахановець» та «Mirobase» виробництва Російської Федерації з ознаками спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, яке при інсталяції на ПЕОМ та смартфони дозволяє негласно отримувати інформацію з них без відома власника.

Відповідно до розподілу ролей та обов'язків ОСОБА_1 є розробником вказаного програмного забезпечення.

Після проведення оплати вказаного програмного забезпечення та обладнання ОСОБА_1 надається замовнику код доступу для його використання та забезпечується подальше адміністрування роботи зазначених програмно - апаратних комплексів.

Згідно висновку експерта Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №62/3-419/2 від 11 жовтня 2016 року - технічні пристрої (сервер та клієнтські ноутбуки зі встановленим ПЗ «Стахановець») у комплексі з програмним забезпеченням «Стахановець», яке на них встановлене - відносяться до спеціальних технічних засобів отримання інформації.

Як вказує слідчий в клопотанні, обставини та наявні докази в кримінальному провадженні, дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.359 КК України.

24 листопада 2016 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1, де, серед іншого, вилучено телефон марки «LG», ID: НОМЕР_1; телефон марки «LG», s/n - НОМЕР_2 ( IMEI A:НОМЕР_3, IMEI В:НОМЕР_4), які не були зазначені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, і які, на думку слідчого, використовувались як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення та є предметом кримінального правопорушення.

Крім того, як зазначає слідчий, 25 листопада 2016 року вказані телефони визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що є достатні підстави вважати, що вони були об'єктом кримінально протиправних дій.

В судовому засіданні слідчий Петруля М.М. клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив його задовольнити.

Власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що зазначене програмне забезпечення було розроблене в Україні і немає ніякого відношення до Російської Федерації.

Представник володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_1 - адвокат Фумельов І.О. заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підстав для накладення арешту на телефони, які були вилучені 24 листопада 2016 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, немає, оскільки на вилучених телефонах взагалі відсутнє програмне забезпечення.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши думку сторін провадження,слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення такого клопотання , виходячи із наступного.

Як встановлено в судовому засіданні,ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22016000000000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.359 КК України.

31 жовтня 2016 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку у кримінальному провадженні №22016000000000281від 25 липня 2016 року - в квартирі за місцем проживання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, з метою виявлення та вилучення: спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (СТЗ), зокрема технічних, програмних засобів, устаткування, апаратури, приладів, пристроїв, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих, пристосованих) для негласного отримання інформації; комп'ютерної техніки (ПЕОМ, ноутбуків, планшетів і т.п.), носіїв інформації (лазерних дисків, флеш-накопичувачів, переносних жорстких дисків і т.п.), що використовувались у злочинній діяльності, а також на яких зберігається листування з постачальниками СТЗ та отримувачами вказаної продукції, іншої електронної документації; фінансових, платіжних та банківських документів, що свідчать про перерахування грошових коштів при незаконному придбанні, використанні та збуті вищевказаних спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, містять на своїх жорстких дисках отриману незаконним шляхом аудіо-відеоінформацію та інші дані; особисте листування, блокнотів, чорнових записів щодо придбання та продажу (збуту) СТЗ, що свідчить про злочинну діяльність осіб; що можуть сприяти розкриттю злочину і встановленню осіб, причетних до його вчинення; документів та предметів, які характеризують особу злочинця (дипломи про спеціальність, трудові книжки, військові квитки та ін.), які містять зразки почерку та голосу особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

24 листопада 2016 року в ході проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, окрім іншого було виявлено та вилучено телефон марки «LG», ID: НОМЕР_1;телефон марки «LG», s/n - НОМЕР_2 ( IMEI A:НОМЕР_3, IMEI В:НОМЕР_4), які 25 листопада 2016 року постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Петрулі М.М. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22016000000000281від 25 липня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частина 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається, окрім іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому вимогами згаданої статті визначено, що у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частина 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку ,огляду ,здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді ,передбаченої ст. 235 цього Кодексу ,клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим ,прокурором протягом 48 годин після вилучення майна ,інакше майно має бути негайно повернуто 48 годин після вилучення майна ,інакше майно має бути негайно повернуто особі ,в якої його було вилучено.

Таким чином, з урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, а також того, що телефон марки «LG», ID: НОМЕР_1;телефон марки «LG», s/n - НОМЕР_2 ( IMEI A:НОМЕР_3, IMEI В:НОМЕР_4), які 24 листопада 2016 року було вилучено в ході проведення обшукуза місцем проживання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, цілком відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано мають правовий статус речових доказів, з метою забезпечення їх збереження, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на це майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170,171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції Петрулі Миколи Миколайовича, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Калітенком С.О., про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016000000000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.359 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: телефон марки «LG», ID: НОМЕР_1;телефон марки «LG», s/n - НОМЕР_2 ( IMEI A:НОМЕР_3, IMEI В:НОМЕР_4), виявлені та вилучені 24 листопада 2016 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя Л.Л.Щебуняєва