Вирок № 63233479, 07.12.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7182/16-к

Провадження №: 1-кп/752/565/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.,

за участі секретаря Гайдамаки Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12016100010003103 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь, громадянина України, з освітою середньою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, такого що не має судимості,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Маріуполь, громадянина України, не працюючого, з освітою середньою, проживаючого адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

обвинувачених за ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Галицької Ю.Г.,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, з метою таємного викрадення чужого майна, у денний час прибули до будинку № АДРЕСА_3 та шляхом вільного доступу потрапили у під»їзд будинку.

Підійшли до дверей квартири АДРЕСА_4 і шляхом натискання на дзвінок вхідних дверей переконалися у відсутності в ній мешканців.

Після цього, реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, користуючись відсутністю сторонніх осіб, шляхом підбору ключа відкрили двері квартири, проникли всередину та таємно викрали чуже майно, а саме: 1900 доларів США, що по курсу Національного банку України становить 50 540 грн.; планшет ПК «Самсунг Т805», вартістю 12 000 гривень; мобільний телефон «Самсунг Е1200», вартістю 279 грн., а всього майна, що належить потерпілій ОСОБА_5, на загальну суму 62819 грн.

Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнаються винними за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням до житла.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним. Пояснив, що дійсно, 22.03.2016 року ранком зустрілися з ОСОБА_1 та спільно знайомим по імені ОСОБА_7. Останній просив поїхати з ним, оскільки йому слід вирішити питання про винаймання квартири. Приїхали на вулицю Антоновича до одного з будинків та зайшли в під»їзд. ОСОБА_7 зателефонував в одну з квартир, а потім почав підбирати ключі і відкривати двері. Зрозумів, що це буде крадіжка. Зайшли разом в квартиру і викрали долари США, планшет та мобільний телефон з якими вийшли з квартири. При виході з під»їзду їх затримали.

У вчиненому розкаюється. Просить врахувати, що має ряд захворювань, потребує лікування, на утриманні двоє малолітніх дітей. Про те, що перебуває в розшуку за вчинення крадіжки, йому стало відомо коли уже перебував в СІЗО, однак його ніхто не викликав, він не переховувався.

Усе що зазначено в обвинуваченні відповідає дійсності.

Обвинувачений ОСОБА_1 також повністю визнав себе виним та підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_2, щодо обставин вчинення крадіжки. Повідомив, що ініціатором крадіжки був спільно знайомий ОСОБА_7, який і відкривав двері в квартиру. У вчиненому розкаюється, просить врахувати, що хворіє на цукровий діабет, має постійне місце проживання та неофіційно працює.

Усе що зазначено в обвинуваченні відповідає дійсності.

Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинувачених, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинувачених, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються осіб обвинувачених та характеризуючих даних на них.

Суд, аналізуючи результати судового розгляду, з огляду на вимоги ст.. 32 КК України, прийшов до висновку про необхідність виключення з обвинувачення ОСОБА_2 посилання на існування кваліфікуючої ознаки повторність, оскільки стороною обвинувачення в розпорядження суду не надано достатніх та переконливих даних саме про доведеність вчинення раніше обвинуваченим злочину визначеного ч.1 ст. 185 КК України, та відсутнє кінцеве рішення, з цього приводу, яким особу було визнано винним, що дало би суду достатні підстави вважати наявність існування повторності.

При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом»якшують та обтяжують покарання, особи винних, які вважаються такими, що не мають судимості, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають.

Обставинами, що пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, позитивна характеристика за місцем проживання, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, а також обставину наявності ряду тяжких захворювань, відмічених в довідках СІЗО.

Обставинами, що пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, молодий вік, а також обставину наявності захворювання, відміченого в довідках долучених до матеріалів кримінального провадження.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, пом»якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих, особи винних, пропозицію прокурора, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, тому їм необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України, - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов"язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжні заходи, обрані обвинуваченим у виді застави, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін. Після вступу вироку в законну силу, заставу:

в сумі 27560 грн. внесену відповідно до квитанції від 02.12.2016 року за ОСОБА_2, - повернути заставодавцю ОСОБА_4;

в сумі 110240 грн. внесену відповідно до квитанції від 25.08.2016 року за ОСОБА_1, - повернути заставодавцю ОСОБА_6.

У строк покарання ОСОБА_2 зарахувати, відповідно до вимог ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення, починаючи з 22.03.2016 року по 05.12.2016 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

У строк покарання ОСОБА_1 зарахувати, відповідно до вимог ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення, починаючи з 22.03.2016 року по 30.08.2016 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, та згідно ст. 76 КК України, покласти на нього обов»язки: періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, та згідно ст. 76 КК України, покласти на нього обов»язки: періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжні заходи, обрані обвинуваченим у виді застави, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін. Після вступу вироку в законну силу, заставу:

в сумі 27560 грн. внесену відповідно до квитанції від 02.12.2016 року за ОСОБА_2, - повернути заставодавцю ОСОБА_4;

в сумі 110240 грн. внесену відповідно до квитанції від 25.08.2016 року за ОСОБА_1, - повернути заставодавцю ОСОБА_6.

У строк покарання ОСОБА_2 зарахувати, відповідно до вимог ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення, починаючи з 22.03.2016 року по 05.12.2016 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

У строк покарання ОСОБА_1 зарахувати, відповідно до вимог ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення, починаючи з 22.03.2016 року по 30.08.2016 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази: 1900 доларів США; планшет; телефон, що передані потерпілій, - залишити її за належністю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Суддя Дідик М.В.