Ухвала суду № 63233004, 05.12.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2-ар/754/29/16

Справа № 754/6672/16-а

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Панченко О.М.

при секретарі Демчук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року у справі за адмінінстративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року визнано неправомірними дії посадових осіб Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв"язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, згідно довідки Генеральної прокуратури України від 25.02.2016 року № 18-232 про заробітну плату. Зобов"язано Лівобережне об"єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, починаючи з 01.01.2016 року, виходячи з розрахунку 80 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України від 25.02.2016 року № 18-232 про заробітну плату, без обмеження її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалами Деснянського районного суду м. Києва від 12.07.2016 року, 16.11.2016 року, 29.11.2016 року було внесено відповідні виправлення до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 24.06.2016 року.

30.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення вказаної постанови суду, в частині нарахування та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат, виходячи з розрахунку 86% від суми місячної заробітної плати зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України від 25.02.2016 року № 18-232, в зв'язку з чим заявник просить суд роз'яснити дану постанову суду.

В судове засідання заявник та представник відповідача не з'явилися, належним чином повідомлялися про час, дату та місце його проведення. Проте, відповідно до ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в заяві про роз'яснення постанови, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Причиною подання до суду заяви про роз'яснення постанови є те, що не можливо однозначно тлумачити дані стосовно зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Генеральною прокуратурою України довідки № 18-232 від 25 лютого 2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» без обмеження її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат, а відтак постає проблема з виконанням даного рішення суду.

Враховуючи вищевикладене та те, що роз'яснення постанови суду від 24 червня 2016 року необхідно для його подальшого виконання, заява ОСОБА_1 про роз'яснення даної постанови суду підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року у справі за адмінінстративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Роз'яснити третій абзац резолютивної частини постанови суду від 24 червня 2016 року у справі за адмінінстративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме, в частині зобов'язання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Генеральною прокуратурою України довідки № 18-232 від 25 лютого 2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 86% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01 січня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її отримання.

СУДДЯ