Рішення № 63232757, 07.12.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2741/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 48 Таратін В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшина В. І.суддівГончар Н. І., Корнієнко Н. В. при секретаріНаконечній М. М.

представника позивача ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_7

позивача ОСОБА_8

відповідача ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_9 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про реальний розподіл домоволодіння та розподіл майна подружжя, визнання права власності на рухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про реальний розподіл майна подружжя ,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_8 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про реальний розподіл домоволодіння та розподіл майна подружжя, визнання права власності на рухоме майно.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що вона з ОСОБА_9 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 10.09.2004 року. Під час шлюбу проживали сумісно і разом вели спільне господарство до січня 2014 року. Фактично шлюб з відповідачем зберегти не вдалося та на даний час вирішується питання про розірвання шлюбу за позовом до суду.

До одруження з відповідачем позивачка проживала в м. Кривий Ріг, де мала у власності 2-х кімнатну квартиру, дачу та гараж. Після одруження з відповідачем, деякий час мешкали в її квартирі у м. Кривий Ріг, а потім продавши квартиру, дачу, гараж та забравши побутові речі, предмети вжитку переїхали для спільного проживання в м. Золотоноша, де у відповідача був у приватній власності будинок по АДРЕСА_1.

Після переїзду в м. Золотоноша за кошти одержані від продажу нерухомості позивачки добудовували та відремонтували будинок відповідача, в подальшому за спільні кошти провели благоустрій земельної ділянки та господарських споруд.

30.01.2007 року відповідач подарував позивачці 1\2 частину вищевказаного будинку з відповідною частиною надвірних будівель, про що було оформлено договір дарування частини будинку №326.

12.09.2007 року у відповідності до рішення Золотоніської міської ради від 26.07.2007 року №17-14/У з відповідачем приватизували в рівних частинах земельну ділянку площею 0,10 га, за адресою АДРЕСА_1, про що отримали державний акт серії НОМЕР_4.

Також, в період шлюбу з відповідачем шляхом спільних зусиль та витрат придбали автомобілі та речі вжитку, меблі та інше майно.

В січні 2014 року позивачка звернулася до відповідача з пропозицією добровільного розподілу майна, що є спільною сумісною частковою власністю, але відповідач також відмовився.

ОСОБА_9 також звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_8 про реальний розподіл майна подружжя, зазначивши як спільне майно подружжя побутову техніку, посуду та інші речі.

Позивачка та її представник в судовому засіданні суду першої інстанції наполягали на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зустрічний позов визнали частково, погодившись з розподілом деяких предметів домашнього обіходу.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року позов ОСОБА_8 та зустрічний позов ОСОБА_9 задоволено частково, проведено розподіл житлового будинку, земельної ділянки, автомобілів та предметів домашнього вжитку.

Виділено ОСОБА_8 приміщення загальною площею 61,1 кв.м. будинку АДРЕСА_1, як власнику 2, варіанту №4 додатку №6 визначений у «Висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи» №1072\14-23, №1391\14-23, №1392\13-23, №1339\14-23 від 24.09.2014 року;

Виділено ОСОБА_8 земельну ділянку площею 482,8 кв.м. за варіантом №5 додатку №13 визначений у «Висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи» №1072\14-23, №1391\14-23, №1392\13-23, №1339\14-23 від 24.09.2014 року, розташовану у співвідношенні до відповідної частки у будинку;

Виділено ОСОБА_9 приміщення загальною площею 68,9 кв. м. будинку АДРЕСА_1, як власнику 1, варіанту №4 додатку №6 визначений у «Висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи» №1072\14-23, №1391\14-23, №1392\13-23, №1339\14-23 від 24.09.2014 року;

Виділено ОСОБА_9 земельну ділянку площею 482,8 кв.м. за варіантом №5 додатку №13 визначений у «Висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи» №1072\14-23, №1391\14-23, №1392\13-23, №1339\14-23 від 24.09.2014 року, розташовану у співвідношенні до відповідної частки у будинку;

Господарські споруди, а саме: сарай Б, літня кухня В, гараж Г, убиральня Д, погріб Е, колодязь І, домоволодіння АДРЕСА_1 залишено у спільному користуванні ОСОБА_9 та ОСОБА_8.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 - 11078,00 грн. компенсації за різницю у фактичних розмірах ідеальних часток домоволодіння.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про розподіл житлового будинку та земельної ділянки, а також, в частині вирішення питання про визнання права власності за набувальною давністю на транспортні засоби сідловий тягач «VOLVO», сідловий тягач марки «RENAULT», напівпричіп бортовий марки «LECITRAILE», так як вважає його ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухваливши нове рішення в цій частині, яким припинити право спільної часткової власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 у звязку з його поділом між співвласниками, відмовити ОСОБА_8 у задоволенні позовної вимоги про поділ земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ( а в разі визнання судом цієї вимоги апеляційної скарги безпідставною здійснити поділ земельної ділянки згідно варіанту № 4 додатку №12 висновку експертизи з відповідним розподілом і надвірних споруд). відмовити ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог права визнання спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частину транспортних засобів, зареєстрованих на імя ОСОБА_10 (сідловий тягач «VOLVO», сідловий тягач марки «RENAULT», напівпричіп бортовий марки «LECITRAILE»), а в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Справа розглядалась неодноразово. Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 23 грудня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_9 була задоволена частково. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року у даній справі було змінено та ухвалено нове рішення, яким виділено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельні ділянки площею 489,8 кв.м. кожному за варіантом №4 додатку №12 визначений у «Висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи» №1072\14-23, №1391\14-23, №1392\13-23, №1339\14-23 від 24.09.2014 року, розташовані у співвідношенні до відповідної частки у будинку за адресою АДРЕСА_1 у м. Золотоноша.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку АДРЕСА_1 у зв'язку з його поділом між співвласниками.

Відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог про визнання права спільної сумісної власності та права власності за ОСОБА_8 на 1\2 частину та за ОСОБА_9 на 1\2 частину транспортних засобів - сідловий тягач марки «VOLVO» модель FH12.420, кузов(шасі) НОМЕР_5, 1998 р.в., реєстраційний № НОМЕР_1; сідловий тягач марки «RENAULT», модель «Premium 420», кузов(шасі) НОМЕР_6, 2001 р.в., реєстраційний № НОМЕР_2; напівпричіп бортовий марки «LECITRAILE», модель 3Е19RD0Р, рама(шасі) НОМЕР_7, реєстраційний № НОМЕР_3, за набувальною давністю.

В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишено без змін. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2016 року рішення апеляційного суду Черкаської області від 23 грудня 2015 року в частині залишення без змін рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року про розподіл господарських будівель та споруд скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року та апеляційного суду Черкаської області від 23 грудня 2015 року в частині розподілу предметів домашнього вжитку, побутової техніки, автомобілів, жилого будинку та земельної ділянки набрали законної сили та апеляційному перегляду не підлягають. Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині про розподіл господарських будівель та споруд.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Встановлено, що з 10 вересня 2004 року по 07 березня 2014 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Після реєстрації шлюбу сторони почали проживати у АДРЕСА_1, який належав на праві приватної власності ОСОБА_9

В подальшому за спільні кошти вони добудовували та відремонтували будинок, провели благоустрій земельної ділянки та господарських споруд.

На підставі договору дарування від 30 січня 2007 року ОСОБА_9 подарував ОСОБА_8 1/2 частини вищевказаного будинку з відповідною частиною надвірних будівель.

На підставі рішення Золотоніської міської ради від 26 липня 2007 року №17-14/У 12 вересня 2007 року сторони у справі приватизували в рівних частинах земельну ділянку площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, зазначене будинковолодіння та земельна ділянка перебували у спільній частковій власності подружжя ОСОБА_8. Після розірвання шлюбу виникла необхідність в розподілі даного нерухомого майна.

Відповідно до висновку комплексної судово будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 24.09.2014 року маються чотири варіанти розподілу жилого будинку та господарських споруд і відповідно до нього чотири варіанти розподілу земельної ділянки.

Судом першої інстанції проведено розподіл будинку по АДРЕСА_1 згідно варіанту №4 додатку №6 комплексної судово будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу земельної ділянки, виділено сторонам кожному по 489,8 кв.м. за варіантом №4 додатку №12 комплексної судово будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. Рішення суду апеляційної інстанції та суду першої інстанції в частині розподілу будинку та земельної ділянки залишено в законній силі.

Предметом апеляційного перегляду справи являється лише розподіл господарських споруд та будівель - сарай Б, літня кухня В, гараж Г, убиральня Д , погріб та колодязь, які за рішенням суду першої інстанції залишені в спільному користуванні ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Відповідно до варіанту №4 додатку №12 комплексної судово будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи розподілу земельної ділянки, за яким проведено розподіл земельної ділянки, на земельній ділянці що виділена ОСОБА_9 знаходяться сарай Б вартістю 27540 гривень, літня кухня В вартістю 12393 гривни, убиральня вартістю 6214 гривень, погріб вартістю 27105, 0,7 частини огорожі вартістю 9881 гривень, на загальну суму 83133 гривни..

На земельній ділянці що виділена ОСОБА_8 знаходяться гараж Г вартістю 71733 гривни, колодязь вартістю 16150 гривень, 0,3 частини огорожі вартістю 4235 гривень, на загальну суму 92118 гривень.

Сторони дійшли згоди про проведення розподілу господарських споруд відповідно до їх знаходження на частині земельної ділянки відповідної сторони, без залишення у спільній власності сторін колодязя та убиральні та без сплати грошової компенсації за нерівність вартості господарських споруд, що виділяються сторонам.

Колегія суддів приходить до висновку про доцільність проведення такого розподілу господарських споруд, так як такий розподіл буде відповідати інтересам сторін та розподілу земельної ділянки і унеможливить в подальшому виникненню конфліктних ситуацій між сторонами з приводу спільного користування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дає відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки це сприяє правильному вирішенню спору, що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення судом.

Доводи ОСОБА_8 щодо невірного визначення вартості гаража перевірені в судовому засіданні, в тому числі шляхом допиту голови експертної комісії ОСОБА_11, та відповідають даним технічного паспорту, який був наданий суду самою ОСОБА_8 та іншим матеріалам справи. Як пояснив ОСОБА_11, вартість всіх господарських споруд була визначена з урахуванням індексу споживчих цін та індексу зміни вартості будівельних робіт, а вихідними даними для такого визначення були дані технічного паспорту. Крім того, ОСОБА_8 рішення суду першої інстанції не оскаржувала та повністю погодилась з висновком експертизи.

Рішення суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 грошової компенсації за різницю у фактичних розмірах ідеальних часток в будинковолодінні в сумі 11078 гривень не скасовувалось судами попередніх інстанції та перебуває у законній силі.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року задоволити частково, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року в частині залишення в спільному користуванні господарських будівель та споруд скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким провести розподіл господарських будівель та споруд.

Виділити ОСОБА_9 у власність сарай Б вартістю 27540 гривень, літня кухня В вартістю 12393 гривни, убиральня вартістю 6214 гривень, погріб вартістю 27105, 0,7 частини огорожі вартістю 9881 гривень, на загальну суму 83133 гривни.

Виділити ОСОБА_8 у власність гараж Г вартістю 71733 гривни, колодязь вартістю 16150 гривень, 0,3 частини огорожі вартістю 4235 гривень, на загальну суму 92118 гривень.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржене до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу його проголошення.

Головуючий :

Судді :