Ухвала суду № 63232642, 29.11.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2274/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення безпідставно отриманих грошей,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_6 ОСОБА_8, яка підтримала апеляційну скаргу; ОСОБА_7, який просив апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_7 про стягнення безпідставно отриманих грошей.

Свої вимоги мотивував тим, що позивач ОСОБА_6 є одноосібним власником ПП «Центр Промінь». 01 серпня 2012 року ОСОБА_7 був прийнятий на роботу по сумістництву до ПП «Центр Промінь».

Позивач вказує, що по домовленості із ним, у приміщенні, в якому працював ОСОБА_7 знаходилися його особисті учбові матеріали для навчання кандидатів у судноводії маломірних суден.

В листопаді відповідач був звільнений з роботи, але особисті учбові матеріали з приміщення, яке перебувало в оренді ПП «Центр Промінь», не забрав.

ОСОБА_6 зазначає, що на початку 2014 року ОСОБА_7 по телефону звернувся до нього із проханням надати йому фінансову допомогу на покупку ліків загалом на суму 10500,00 грн., а за це він зобов'язався передати позивачу частину власних учбових матеріалів для класу судноводіїв.

Всього, вказує позивач, в рамках усно укладеної між сторонами угоди перевів відповідачу на його картку №6762 4620 5636 9827 у Приватбанку 10579,00 грн. протягом лютого-червня 2014 року.

Після цього відповідач почав вимагати від позивача додаткових коштів. Письмово оформити договір відповідач відмовлявся.

В грудні 2014 року, вказує ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_7 вивіз з приміщення ПП «Центр Промінь» всі свої особисті учбові матеріали, при цьому гроші повертати позивачу відмовився.

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_6 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із даним позовом та просив постановити судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_7 на його користь безпідставно отримані грошові кошти в сумі 10500,00 грн. та судовий збір в сумі 551,20 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_6 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, винесеним при неповному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи, із порушенням вимог матеріального права, просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 серпня 2016 року, ухваливши при цьому нове рішення, яким повністю задовольнити заявлені ним позовні вимоги.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6

Є необгрунтованими посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні позову, не прийнявши передбачених законом заходів, направлених на захист його порушених прав, як сторони в договірному зобовязанні, оскільки такі посилання апелянта спростовуються наявними по справі матеріалами.

Судом встановлено, ОСОБА_7 отримував грошові кошти від ОСОБА_6, що підтверджується витягом з роздруківки картки НОМЕР_1 ПриватБанку ОСОБА_7 та виписці по картці рахунку 6762462005669827. Проте вказані грошові кошти стягувались з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.09.2015 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_7 до ПП «Центр Промінь» про звільнення та стягнення грошових коштів та яким вирішено стягнути з ПП «Центр Промінь» на користь ОСОБА_7 заборгованість по заробітній платі в сумі 8 322,58 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 2 504,58 грн., індексацію заробітної плати в розмірі 1 147,35 грн., та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., а всього 12 974,51 грн.

Статтею 387 ЦК України закріплено право витребування власником свого майна у особи, яка безпідставно заволоділа цим майном.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Норми цивільного законодавства, які регулюють питання щодо витребування майна з чужого незаконного володіння за своєю природою та метою є такими, що спрямовані на вирішення спору між особами, які не перебувають між собою у будь-яких договірних відносинах з приводу витребуваного майна, тобто якщо власник передав майно за договором особі, то він має право витребувати його за підставами, передбаченими нормами, які регулюють саме відповідні договірні відносини.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_6 надавав благодійну допомогу відповідачу, який на той час не перебував у трудових відносинах з ПП «Центр Промінь».

В порушення вимог ст. 60 ЦПК України, яка покладає обовязок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з боку ОСОБА_6 на адресу суду не було надано будь-яких обєктивних, переконливих доказів, щодо незаконного заволодіння відповідачем його коштами, як і можливості їх витребування з підстав, визначених статтею 1212 ЦК України.

Також є необґрунтованими посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на той факт, що відповідач не перебував із ним у трудових відносинах та перед відповідачем немає жодних заборгованостей по заробітній платі, оскільки дані посилання спростовуються наявними матеріалами справи,зокрема, рішеннями судів, які набрали чинності в передбаченому законом порядку.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення безпідставно отриманих грошей відхилити, зазначене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :