Рішення № 63227979, 02.12.2016, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1169/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2016 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Держгеокадастру в Овруцькому районі Житомирської області, ОСОБА_2, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою та просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103549, виданий 27.04.2010 на імя ОСОБА_5, мотивуючи тим, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03.09.2008 у справі №2-1875/08 за його позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на майно визнано неналежно оформлений договір купівлі-продажу 1/4 частини житлового будинку № 22 по вул. І.Франка в м. Овруч з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами та земельними ділянками площами: 0,0150 га, 0,0123 га та 0,0247 га для будівництва та обслуговування вказаної частини житлового будинку, господарських будівель і. споруд (присадибні ділянки) між ним та ОСОБА_6, ОСОБА_7 дійсним, а також визнано за ним право власності на 1/4 частину житлового будинку № 22 по вул. І.Франка в м. Овруч з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами та право власності на земельні ділянки площами: 0,0150 га, 0,0123 га та 0,0247 га для будівництва та обслуговування 1/4 частини житлового будинку № 22 по вул. ОСОБА_8 в м. Овруч з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами.

Тобто, згідно зазначеного рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03.09.2008 року у справі №2-1875/08, крім іншого, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали йому і земельну ділянку площею 0,0150 га, кадастровий номер якої 1824210100:01:012:0031, яка згідно державного акту ЖТ №155848 від 16.04.2004р. на право власності на земельну ділянку належала ОСОБА_9, яку успадкували ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тобто яка на праві приватної власності належала останнім, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 20.07.2007 серії ВЕТ №269715 та №269718.

В кінці жовтня 2015 року йому надійшов з Овруцького районного суду Житомирської області лист від 21.10.2015р. №20949/15вих, зі змісту якого вбачається, що цивільну справу №2-1875/08р. за його позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку направлено в Апеляційний суд Житомирське області в зв'язку з поданням апеляційної скарги ОСОБА_10.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 26.10.2015 було відмовлено ОСОБА_10 у прийнятті апеляційної скарги на рішення Олевського (судом помилково замість «Овруцького» зазначено «Олевського) районного суду Житомирської області від 3 вересня 2008 року.

10.11.2015, після повернення цивільної справи №2-1875/08 з Апеляційного суду Житомирської області, він звернувся в Овруцький районний суд Житомирської області із відповідною заявою, та ознайомившись із матеріалами апеляційної скарги на рішення Овруцького районного суду в 03.09.2008 року по справі №2-1875/08, дізнався, що в гр. ОСОБА_2 (попереднє прізвище ОСОБА_10) ОСОБА_11 наявний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103549, який зареєстровано 27.04.2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011021700195, зі змісту якого вбачається, що вона також є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:012:0031, і що другий примірник акта зберігається в управлінні Держкомзему в Овруцькому районі.

З метою з'ясування всіх обставин оформлення вказаної ділянки у приватну власність різним особам та отримання можливості захисту порушених прав на право приватної власності в судовому порядку, він звернувся у відділ Держземагентства Овруцькому районі Житомирської області із заявою від 05.12.2015 про видачу відомостей із документації із землеустрою (про надання копій документів).

З наданих йому відділом Держгеокадастру в Овруцькому районі документів вбачається, що у вказаній технічній документації із землеустрою щодо складання документів наявне рішення Овруцького районного суду від 03.09.2008 у справі №2-1875/08 за його позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на майно.

Враховуючи вказане, наявність в технічній документації із землеустрою щодо складання документів рішення Овруцького районного суду від 03.09.2008 у справі №2-1875/08 унеможливлювало видачу ОСОБА_5 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103549 від 27.04.2010, так як згідно рішення він купив зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 1824210100:01:012:0031, і на даний час є її власником. Право власності його зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно .

В додатку ж до вказаного державного акта зазначено, що співвласниками спірної земельної ділянки є ОСОБА_5 та ОСОБА_12, разом з тим не визначені частки у спільній власності.

Відповідно порушено його право власності.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача відділу Держгеокадастру в Овруцькому районі Житомирської області в судовому засіданні щодо задоволення позову покладається на погляд суду.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Щодо задоволення позову заперечують.

Представник відповідача - Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в судове засідання не зявився, але надіслали клопотання, в якому просять справу розглядати без їх участі. При цьому зазначили, що Центр ДЗК є лише адміністратором Державного земельного кадастру, який здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі (ч.3 ст.6 Закону «Про державний земельний кадастр» та п.1 наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.01.2016 №36 «Про визначення адміністратора Державного земельного кадастру».)

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03.09.2008 у справі №2-1875/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на майно визнано неналежно оформлений договір купівлі-продажу 1/4 частини житлового будинку № 22 по вул. І.Франка в м. Овруч з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами та земельними ділянками площами: 0,0150 га, 0,0123 га та 0,0247 га для будівництва та обслуговування вказаної частини житлового будинку, господарських будівель і. споруд (присадибні ділянки) між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 дійсним, а також визнано за ним право власності на 1/4 частину житлового будинку № 22 по вул. І.Франка в м. Овруч з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами та право власності на земельні ділянки площами: 0,0150 га, 0,0123 га та 0,0247 га для будівництва та обслуговування 1/4 частини житлового будинку № 22 по вул. І.Франка в м. Овруч з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами (а.с7).

Копія технічного паспорту на житловий будинок (а.с.5-6, 8), свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно підтверджують право власності позивача на 1/4 частину житлового будинку № 22 по вул. І.Франка в м. Овруч з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами.

Відповідно до ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Право власності позивача на земельні ділянки площами: 0,0150 га (кадастровий номер якої 1824210100:01:012:0031), 0,0123 га та 0,0247 га для будівництва та обслуговування 1/4 частини житлового будинку № 22 по вул. І.Франка в м. Овруч з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами підтверджується копіями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна (а.с.22-24), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.25) .

Водночас, копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103549, виданого 27.04.2010 (а.с.15), підтверджує право власності і відповідача ОСОБА_5 на земельну ділянку земельну ділянку площею 0,0150 га для будівництва та обслуговування житлового АДРЕСА_1 по вул. І.Франка в м. Овруч, кадастровий номер якої 1824210100:01:012:0031.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 успадкувала 1/2 частину спірної земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва та обслуговування житлового АДРЕСА_1 по вул. І.Франка в м. Овруч (кадастровий номер якої 1824210100:01:012:0031) після смерті свого діда ОСОБА_13. Останньому спірна земельна ділянка належала на праві спільної часткової власності. Співвласником був ОСОБА_9, частка якого у спільній власності становила 1/2 частини.

Вказані обставини підтверджуються копіями державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №155846, виданого 02.11.2005, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.06.2006 по спадковій справі № 45/2006, зареєстрованого в реєстрі за №2-786 (а.с.49-50).

Причому, суд звертає увагу на наявність дописки у вказаному свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 22.06.2006 по спадковій справі № 45/2006, зареєстрованому в реєстрі за №2-786 (а.с.50), а саме дописано « 1/2 частини» земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва та обслуговування житлового АДРЕСА_1 по вул. І.Франка в м. Овруч (кадастровий номер якої 1824210100:01:012:0031).

Досліджуючи копію спадкової справи №41/2007, заведеної після померлого ОСОБА_9, померлого 15.01.2007, суд відмітив допущення помилки при оформленні права на спадщину за заповітом, зокрема на спірну земельну ділянку площею 0,0150 га для будівництва та обслуговування житлового АДРЕСА_2 по вул. І.Франка в м. Овруч (кадастровий номер якої 1824210100:01:012:0031) за дітьми померлого: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які в послідуючому і продали позивачу серед іншого і вказану земельну ділянку.

Так, ОСОБА_9 належала 1/2 частина спірної земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва та обслуговування житлового АДРЕСА_2 по вул. І.Франка в м. Овруч. Останньому спірна земельна ділянка належала на праві спільної часткової власності. Співвласником був ОСОБА_13 дід відповідача ОСОБА_2, частка якого у спільній власності становила 1/2 частини.

ОСОБА_9 все своє майно заповів в рівних частках своїм дітям: ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Відповідно вони мали успадкувати по 1/4 частини спірної земельної ділянки.

Однак, свідоцтва про право на спадщину останнім були видані на всю земельну ділянку, по 1/2 частини кожному.

Вказані обставини в свою чергу підтверджуються наявними в спадковій справі документами, а саме копіями: державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №155847, виданого 16.04.2004, заповіту ОСОБА_9 від 13.06.2006, свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 20.07.2007 по спадковій справі № 41/2007, зареєстрованих в реєстрі за №1-1225 та 1-1234.

Відповідно, допущення помилки при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_9, померлого 15.01.2007, дітьми померлого: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, потягло продаж позивачу серед іншого і спірної земельної ділянки в більшому розмірі, ніж на який вони фактично мали право та відповідно і оформлення права власності на вказану ділянку за різними особами сторонами по справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відтак, встановлений факт є підставою для перегляду рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03.09.2008 у справі №2-1875/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на майно.

Вирішуючи питання дійсності державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103549, виданого 27.04.2010 на імя ОСОБА_5 (а.с.15-16), суд враховує, що в ньому невірно зазначено співвласника, а саме: «Петро», а не «Павло», не визначені частки у спільній власності, протокол меж не було погоджено із позивачем, як суміжним користувачем, невірно здійснено опис меж.

Твердження представника відповідача ОСОБА_2 щодо можливості виправлення наявних помилок суд не може покласти в основу рішення по справі, оскільки відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №404 від 03.07.2013 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів» серед інших втратили чинність і Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647 та ряд наказів Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.99 № 43.

В звязку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04.07.2012 з 01.01.2013 державні акти не видаються.

Таким чином, аналізуючи надані докази на підтвердження фактів та спірних правовідносин, норми діючого законодавства, що їх регулюють, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Посилання представника відповідача - Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», на те, що Центр ДЗК є лише адміністратором Державного земельного кадастру, який здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі (ч.3 ст.6 Закону «Про державний земельний кадастр» та п.1 наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.01.2016 №36 «Про визначення адміністратора Державного земельного кадастру».) не свідчить про те, що вони є неналежним відповідачем, оскільки на час виникнення спірних відносин Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43, була чинною і відповідно до п.2.9 якої заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, на час видачі спірного державного акта, було покладено саме на Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» та його структурні підрозділи.

Вказаний факт підтверджується і копією технічної документації із землеустрою з відміткою Житомирської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідачів слід стягнути судовий збір в розмірі 183 грн. 73 коп. з кожного в доход держави.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103549, виданий 27.04.2010 на імя ОСОБА_5, недійсним.

Стягнути з відділу Держгеокадастру в Овруцькому районі Житомирської області, ОСОБА_2, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» судовий збір в розмірі 183 грн. 73 коп. з кожного в доход держави.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_14