Постанова № 63227375, 01.12.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2825/16-п

Провадження №3/163/1868/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Горпинко К.О.,

представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2,

розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №2372/20500/2016 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП невідомий, закордонний паспорт серії РО835890, виданий 15.12.2008 року органом 2D1, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 26.10.2016 року приблизно о 10 год. 48 хв., слідуючи з України в ОСОБА_3 через митний пост Ягодин Волинської митниці ДФС смугою спрощеного митного контролю зелений коридор, в якості пасажира автомобіля марки LAND ROVER, реєстраційний номерний знак KYY777, переміщував при собі, а саме, у чоловічій сумочці, окрім дозволеної до вивезення за межі України, без письмового декларування та надання дозвільних документів, суми валюти, еквівалентної 10000,00 євро, валюту, яка склала понад допустиму до вивезення за межі України норму готівки, в розмірі 4000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 26.10.2016 року становить 102381,26 грн., яка знаходилась разом з валютою в еквіваленті 10000,00 євро, чим порушив вимоги пункту 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою точної кількості переміщуваної ним валюти, яка підлягала обовязковому письмовому декларуванню, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

ОСОБА_2 в суді вину у вчиненні інкримінованих йому, згідно протоколу про ПМП, правопорушень визнав частково, а саме, визнав факт порушення ним правил переміщення валюти смугою митного контролю «зелений коридор», заперечивши вчинення недекларування валюти, тобто правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Пояснив, що в ОСОБА_3 він слідував з метою придбання автомобіля, у звязку із чим переміщував з собою 10000 євро та 4000 доларів США. Під час проходження митного контролю, на запитання інспектора митниці щодо переміщення валюти, відразу повідомив точну кількість наявної при собі валюти та предявив її для перерахунку. Після перерахунку валюти, інспектор митниці вказав, що він переміщує валюту понад дозволену норму, а тому відносно нього буде складено протокол про порушення митних правил. У його проханні надати декларацію для письмового декларування валюти, митники відмовили, мотивуючи тим, що на смузі руху «зелений коридор» письмового декларування не передбачено. Вказав, що порушення митних правил допустив виключно через свою необізнаність з правилами переміщення валюти через митний кордон України. Переміщувані кошти належать особисто йому, однак документів про зняття їх з банківських рахунків під час проходження митного контролю він не мав та на час розгляду справи в суді не має. Просив суд накласти на нього стягнення в межах санкції ст.471 МК України у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та, посилаючись на рішення Європейського Суду з прав людини «Ісмаїлов проти Російської Федерації», - не застосовувати додаткове стягнення у вигляді конфіскації валюти. Крім цього, таке прохання мотивував своїм скрутним матеріальним ставищем, оскільки він тимчасово не працює, має боргові грошові зобовязання та на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. Разом з цим, просив врахувати те, що умислу на вчинення правопорушення він не мав, шкода від таких його дій державі не завдана, за порушення митних правил раніше до адміністративної відповідальності не притягувався та за місцем проживання характеризується позитивно.

Представник Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу в суді висловила позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, просила накласти на останнього стягнення в межах санкції ст.472 МК України та стягнути судовий збір.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, думку представника митниці та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно протоколу про порушення митних правил №2372/20500/2016 від 26.10.2016 року, ОСОБА_2 ставиться у провину вчинення правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України.

Відповідно до ст.471 МК України, передбаченим у цій статті, адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та /або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Отже, обравши смугу проходження митного контролю «зелений коридор», особа несе відповідальність за порушення умов (порядку) його проходження.

Відповідно до вимог ст.197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Зокрема, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Розділом 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року (далі Інструкція) передбачено, що фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

Тобто, з огляду на вказані положення Інструкції в розрізі вимог ч.4 ст.374 МК України, при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення валюти понад 10000 євро, громадяни зобов'язані обрати загальну смугу пропуску "червоний коридор", подати письмову декларацію та підтверджуючі документи про зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.

Наведене також вказує на те, що грошові кошти, як у національній валюті, так і в іноземній валюті, які громадяни переміщують через митний кордон України, є товаром, переміщення якого через кордон України не забороняється, однак обмежується.

Частиною 7 Розділу 1 Інструкції передбачено, що фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України.

Та обставина, що ОСОБА_2 26.10.2016 року слідував через митний кордон України в якості пасажира автомобіля марки LAND ROVER, р.н.з. KYY777, смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» стверджується копією відповідного талона для проходження по «зеленому коридору», актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205020101/2016/400822Е від 26.10.2016 року, а також особистими поясненнями ОСОБА_2 в суді (а.с.7, 8).

Як слідує з вказаного акту про проведення огляду (переогляду), під час проведення повного митного огляду автомобіля марки LAND ROVER, р.н.з. KYY777, зокрема, у пасажира ОСОБА_2 було виявлено валюту в сумі 10000 євро та 4000 доларів США, які знаходились в особистій чоловічій сумочці останнього та були ним добровільно предявлені при усному опитуванні (а.с.8).

Підтверджуючих документів про зняття валюти, яка склала понад норму, з рахунків банківської установи під час проходження митного контролю у ОСОБА_2 не було, що стверджується його особистими поясненнями в суді.

Таким чином, встановлені судом обставини, за яких ОСОБА_2, окрім валюти, еквівалентної сумі у 10000 євро, переміщував через митний кордон України в напрямку «виїзд», смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», також 4000 доларів США, які підлягали обовязковому письмовому декларуванню з поданням митному органу відповідних документів, підтверджуючих їх зняття з рахунків у банках (фінансових установах), в своїй сукупності доводять вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Щодо кваліфікації цих же дій ОСОБА_2 за ст.472 МК України, суд вважає, що така кваліфікація є безпідставною, у звязку з відсутністю ознак даного правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Пояснення ОСОБА_2 про те, що під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він повідомив інспектору митниці про переміщення ним валюти та предявив її для перерахунку в повному обсязі, свідчать не про що інакше, як про усне декларування валюти.

Такі твердження особи, що притягується до відповідальності обєктивно підтверджуються зібраними у справі доказами: протоколом про ПМП, актом огляду (переогляду), службовою запискою інспектора митниці, у яких зафіксовано, що про переміщувану через митний кордон України валюту в повному обсязі, а саме, 10000 євро та 4000 доларів США ОСОБА_2 заявив до митного контролю добровільно під час усного опитування інспектором митниці.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

На підставі вищенаведеного слід дійти висновку, що ОСОБА_2 під час проходження митного контролю на митному посту «Ягодин» Волинської митниці ДФС здійснив усне декларування переміщуваної ним валюти в повному обсязі.

Системний аналіз положень ч.6 ст.366 МК України, про те, що звільнення від подання письмової митної декларації при проходженні «зеленим коридором» не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України, в розрізі ст.257 МК України, яка регламентує способи декларування товару, не вказує на необхідність кваліфікації дій особи, яка здійснила усне декларування товару, однак допустила порушення порядку проходження спрощеного митного контролю, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України, ще й за ст.472 МК України - недекларування товару.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи, за яких ОСОБА_2 в усній формі заявив до митного контролю про переміщувану ним суму валюти в повному обсязі, тим самим, в силу положень ст.257 МК України, здійснив її усне декларування, свідчать про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме, незаявлення за встановленою формоюточних і достовірних відомостей про валюту, яка підлягала обов'язковому письмовому декларуванню.

Крім цього, слід зазначити, що недотримання особою порядку переміщення валюти через митний кордон України, передбаченого Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, саме по собі не утворює складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Вирішуючи питання відповідальності ОСОБА_2 за порушення митних правил та одночасно розглядаючи прохання останнього про незастосування відносно нього додаткового стягнення у виді конфіскації валюти, суд виходить з наступного.

Згідно санкції ст.471 МК України, за вчинення даного правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Як зазначалось вище, в силу ст.197 МК України, обмеження щодо переміщення через митний кордон України валюти встановлені постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року на рівні 10000 євро.

Отже, санкція статті 471 МК України не передбачає альтернативи накладення стягнення у виді конфіскації валюти, яка обмежена до переміщення через митний кордон України (ввезення/вивезення), а тому, в даному випадку, є обовязковим додатковим стягненням.

Надані ОСОБА_2 документи про його особу, зокрема, характеристика з місця проживання, перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, а також та обставина, що він вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, враховуються судом при визначенні виду та міри стягнення, яке слід застосувати за вчинене правопорушення, однак, така сукупність зазначених обставин не дає підстав для незастосування відносно останнього обовязкового додаткового стягнення у виді конфіскації валюти.

Щодо наявності у ОСОБА_2 боргових грошових зобовязань, то підтверджуючих доказів такої обставини останнім суду не надано.

З приводу рішення Європейського Суду з прав людини від 06.11.2008 року по справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації», на яке посилається ОСОБА_2, слід зазначити, що звільнення громадянина-порушника від конфіскації безпосередніх предметів правопорушення можливе лише у тому випадку, якщо конфіскація буде для конкретного порушника (або іншої особи власника грошей) «індивідуальним і надмірним тягарем», однак таке звільнення не повинне бути правилом, а скоріше «винятком».

Натомість, надані ОСОБА_2 документи щодо обставин, які стосуються його особи, не вказують на їх «винятковість» та, відповідно, не можуть слугувати підставою для його звільнення від такого додаткового стягнення.

Тому, з огляду на вищенаведене та враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, дані про особу винного, щире розкаяння ОСОБА_2 у вчиненому, як обставину, що помякшує відповідальність, в той же час відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, ступінь його вини у вчиненому, суд вважає, що відносно останньогослід застосувати стягнення у чіткій відповідності з санкцією ст.471 МК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей, що склали понад допустиму до вивезення за межі України норму, як такі, що є обмеженими до переміщення через митний кордон України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, п.1 ст.247 КУпАП, п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст.ст. 471, 472 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 4000 (чотирьох тисяч) доларів США, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №2372/20500/2016 від 26.10.2016 року і прийнятих 26.10.2016 року бухгалтерією Волинської митниці ДФС, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №14 від 26.10.2016 року.

Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Провадження у справі відносно ОСОБА_2за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу даногоадміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2в користь держави 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_4