Ухвала суду № 63226650, 16.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року м. Київ К/800/55777/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

представника позивача Коростенського В.В.,

представника відповідача Мартиненко Д.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 у справі №826/9662/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0003302220.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві 11.11.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.11.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, підпунктів 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби України планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5, статті 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 401780,00грн.

Так, за висновками податкового органу станом на час проведення перевірки на рахунку позивача обліковувалась кредиторська заборгованість по зобов'язаннях, яка є безнадійною та підлягає включенню до доходів відповідного звітного періоду, що позивачем зроблено не було. Крім того, податковим органом зроблено висновок, що позивачем також отримано безповоротну фінансову допомогу, яку не включено до доходів відповідного періоду.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби України складено акт від 17.05.2013 №1555/22-221-31350277 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0003302220, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 502225,00грн., в тому числі за основним платежем - 401780,00грн. та за штрафними санкціями - 100445,00грн.

Відповідно до підпункту 135.5.4. пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи - є доходами, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Згідно з підпунктами 14.1.11 та 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з пунктом 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремекс» (покупець) та компанією Beon International Traiding Limited (США) укладено контракти від 05.08.2004 №05/08, від 20.05.2004 №20/05, від 09.08.2004 №09/08, від 07.07.2003 №02, від 07.06.2001 №01 та підписано додаткові угоди про продовження строків повернення кредиторської заборгованості. Додатковими угодами до зазначених контрактів строк оплати поставлених товарів продовжено.

До того ж, листом від 26.09.2012 №79/1 позивач підтвердив наявність боргу перед компанією Beon International Traiding Limited, що відповідно до частини першої статті статті 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг строку позовної давності.

Враховуючи, що сторонами у вищезазначених додаткових угодах продовжено строки виконання зобов'язань, а позивач визнав борг перед контрагентом, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що строк позовної давності за договорами Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекс» з компанією Beon International Traiding Limited (США) не сплинув, а тому у позивача відсутня безнадійна заборгованість перед контрагентом.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремекс» та компанією Remex Sanavii Urunleri VE Dis Tic. Ltd. Sti. (Туреччина) укладено контракт від 12.11.2012 №11/11. Предметом договору є поставка олії соняшникової українського виробництва, фасованої у пляшки, до 31.12.2012. Позивачем отримано передоплату за товар на загальну суму 225100 доларів США, що становить 1799224,00грн.

Додатковою угодою від 21.03.2013 №3 до контракту від 12.11.2012 №11/11 встановлено строк виконання поставки - до 31.12.2013.

Таким чином, на час проведення перевірки строк виконання зобов'язань позивача за контрактом від 12.11.2012 №11/11 не закінчився, а тому кошти перераховані контрагентом як передоплата на виконання умов вищезазначеного контракту не є безповоротною фінансовою допомогою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0003302220 є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 у справі №826/9662/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ І.Я. Олендер