Ухвала суду № 63226612, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 листопада 2016 року м. Київ К/800/32434/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника позивача ОСОБА_1 на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа - публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» правонаступник закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - ПАТ «ПУМБ») про ненадання відповіді на запит,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2016 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, якими в задоволенні позову відмовлено.

Ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову. Вказується на те, що відповідачем безпідставно надано неповну інформацію, чим порушено його право на доступ до інформації, гарантоване Законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

За приписами статті 3 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон №2939) право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, коли розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит (пункт 1 частини першої статті 22 цього Закону).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 42 Закону України «Про Національний Банк України» Національний банк України веде інформаційну базу стосовно договорів, що укладаються на фінансовому ринку, у порядку, визначеному Національним банком України (далі - НБУ).

Правове регулювання операцій на міжбанківському валютному ринку України здійснювалось відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України», якою затверджено Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (далі - Положення № 281) та Правила проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів (далі - Правила № 281, редакції чинній на грудень 2007 року).

Згідно із пунктом 6 розділу І Положення № 281 суб'єкти ринку мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України.

Пунктами 2.1, 2.2 Глави 2 Правил № 281, уповноважений банк включає у заявку на участь у Торговельній сесії незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за гривні.

Заявка в паперовій формі підписується керівником (або особою, яка його замінює) та головним бухгалтером (або особою, яка його замінює) банку (фінансової установи) і залишається на зберіганні в банку (фінансовій установі). Заявка в електронній формі подається до НБУ в установлений ним строк.

Підтвердження угод здійснюється за допомогою Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України.

Для здійснення операції з купівлі іноземної валюти ця заявка має містити інформацію за кожним видом валют: загальну суму купівлі (із зазначенням у тому числі суми купівлі іноземної валюти для подальшого продажу клієнтам), курс, за яким банк бажає здійснити операцію з купівлі іноземної валюти. Для здійснення операції з продажу іноземної валюти заявка має містити інформацію за кожним видом валют про суму операції (у тому числі продаж коштів, які були куплені в клієнтів протягом операційного дня), а також курс, за яким банк бажає продати Національному банку України іноземну валюту.

Отже, інформація щодо конкретних заявок фізичних осіб-клієнтів комерційних банків у Системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку НБУ не відображалася.

Абзацом другим пункту 2.5 глави 2 Правил, який внесений постановою Правління НБУ від 03.05.2007 року № 156 та набрав чинності з 16.07.2007 року, на який посилається позивач, передбачено, що якщо уповноваженим банком за дві години до закінчення Торговельної сесії не повністю задоволені потреби клієнтів та потреби за власними операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, то він має право звернутися до НБУ щодо купівлі-продажу в нього іноземної валюти за безготівкові гривні. НБУ має право здійснювати операцію з купівлі-продажу іноземної валюти з тими банками, запропонований курс купівлі-продажу іноземної валюти яких є найприйнятнішим для нього.

Для здійснення операції з купівлі-продажу іноземної валюти з НБУ уповноважений банк подає до НБУ не пізніше ніж за дві години до закінчення Торговельної сесії розгорнуту заявку. Для здійснення операції з купівлі іноземної валюти ця заявка має містити інформацію за кожним видом валют та кожним клієнтом із зазначенням ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ [або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності)], суми, мети купівлі, а також курсу, за яким банк бажає здійснити операцію з купівлі іноземної валюти.

Однак, розгорнута заявки для здійснення операції з купівлі-продажу іноземної валюти з НБУ подається лише у разі якщо уповноваженим банком за дві години до закінчення Торговельної сесії не повністю задоволені потреби клієнтів та потреби за власними операціями з купівлі-продажу іноземної валюти.

Як вірно зазначено судами, на час укладення позивачем кредитного договору чинним законодавством не передбачено відображення у Системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку НБУ інформації про конкретні заяви фізичних осіб-клієнтів комерційних банків про купівлю або продаж іноземної валюти та обов'язку передачі комерційними банками таких заяв своїх клієнтів до НБУ при здійсненні ними валютних операцій на міжбанківському валютному ринку.

За результатом розгляду інформаційного запиту позивача повідомлено про те, що за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку НБУ 11 грудня 2007 року було зареєстровано інформацію щодо купівлі/продажу безготівкових доларів США за гривню ПАТ «ПУМБ», проте інформація щодо конкретних заявок фізичних осіб-клієнтів комерційних банків у зазначеній Системі на вказану дату відсутня.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Враховуючи зазначені обставини, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки заяви про купівлю/продаж іноземної валюти подаються клієнтами до уповноважених банків, які їх обслуговують, а не до НБУ, тому запитувана позивачем інформація у відповідача відсутня, а останній не є її розпорядником.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа - публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» правонаступник закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про ненадання відповіді на запит.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко