Ухвала суду № 63226345, 08.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 листопада 2016 року м. Київ К/800/30149/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" до Київської місьої митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві , про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії,

встановив:

ТОВ “Еколан Інгредієнти” звернулося з позовом до суду, у якому просило визнати протиправною (незаконною) відмову Київської міської митниці ДФС від 16.12.2015 №493 про повернення надмірно сплачених до бюджету по митній декларації від №100270000/2013/222285 мита у розмірі 9 492,61 грн. та податку на додану вартість у розмірі 31 106,54 грн. шляхом направлення листа від 15.01.2016 №238/10/26-70-25-01; зобов'язати Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення ТОВ “Еколан Інгредієнти” надмірно сплачених до Державного бюджету України по митній декларації від 07.05.2013 №100270000/2013/222285 мита у розмірі 9 492,61 грн. та податку на додану вартість у розмірі 31 106,54 грн., в тому числі підтвердження зарахування коштів до Державного бюджету України до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві та подати його останньому до виконання.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016, позов задоволено.

У касаційній скарзі Київська міська митниця Державної фіскальної служби, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

16.12.2015 позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою з додатками про повернення коштів в якій, посилаючись на вищевказані судові рішення у справі № 826/16750/13-а, просив підготувати висновок про повернення коштів в сумі 40 599,15 грн. на рахунок, що вказаний в заяві.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Київською міською митницею ДФС листом від 15.01.2016 № 238/10/26-70-25-01 надано відповідь, якою повідомлено, що в частині позовних вимог про повернення коштів в рамках зазначеної вище адміністративної справи ТОВ “Еколан Інгредієнти” відмовлено, внаслідок чого підстави для складення висновку відсутні. Крім того, позивача повідомлено про необхідність проведення перевірки, відповідно до пп.8 п.1 ст.17 Податкового кодексу України.

Позивач, посилаючись на те, що оскільки рішення митного органу, які було покладено в основу розрахунку митної вартості товарів при здійсненні митних процедур скасовані, тому на підставі заяви від 16.12.2015 кошти в сумі 40 599,15 грн. мають бути повернуті позивачу, як такі, що надміру сплачені, звернувся до суду.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 4 Митного кодексу України поняттям “митні платежі”, з-поміж іншого, охоплюється ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов’язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов’язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб’єктів правовідносин, діяльність яких пов’язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Так, згідно із частинами першою–четвертою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку..

Відповідно до пунктів 43.1– 43.5 статті 43 Податкового кодексу Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 під № 1097/14364; далі – Порядок повернення коштів) цей Порядок на виконання вимог статті 43 ПК визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб’єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків – юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі – Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов’яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 25.11.2014 у справі №21-207а14, від 24.03.2015 у справі №21-3а15.

Отже, повернення платникові надмірно сплачених платежів можливе за наявності факту надмірної сплати коштів, звернення платника до відповідного органу у встановленому законодавством порядку та відсутність у такого платника на час звернення будь-якої заборгованості по сплаті обов’язкових платежів, податків чи зборів.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок коригування митним органом митної вартості товарів, що ввозились ТОВ “Еколан Інгредієнти” за митною декларацією від 07.05.2013 №100270000/2013/222245 позивачем було надміру сплачено суму податку на додану вартість на підставі рішення Київської регіональної митниці від 07.05.2014 № 100270000/2013/400495/2 в розмірі 40 599,15 грн.

За результатами вирішення спору в адміністративній справі №826/16750/13-а, постанова у якій набрала законної сили, зазначене рішення митного органу визнано протиправним та скасовано.

Отже, у судовому порядку визнано протиправність рішення митного органу, яке зумовило надмірну сплату сум митних платежів (в тому числі податку на додану вартість), а тому такі суми платежів відповідно до вимог чинного законодавства підлягають поверненню в порядку і на умовах, встановлених у ст. 301 МК України, ст. 43 ПК України і ст. 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої чинними Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії.

Судами встановено, що позивачем дотримано встановлену законом процедуру звернення до відповідного митного органу про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість.

Відповідно до наведених приписів Порядку № 618 підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

Так, лист від 15.01.2016 не містить в собі викладення фактичних обставин відмови в складенні висновку про повернення коштів.

Водночас посилання контролюючого органу на необхідність проведення перевірки, не заслуговують на увагу, оскільки рішення про коригування митної вартості визнане протиправним та скасоване в судовому порядку, що безумовно свідчить про протиправність збільшення позивачу мита та ПДВ в загальній сумі 40 599,15 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій про те, що наведені відповідачем підстави для відмови не відповідають вимогам закону, крім того митним органом недотримано процедуру розгляду заяви про повернення надміру сплачених коштів.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті –пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" до Київської місьої митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві , про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Мороз